Габор Хорват: Саміт НАТО – приклад напівповної та водночас напівпорожньої склянки

Габор Хорват

Що глобально змінив 75-й ювілейний саміт НАТО у Вашингтоні, у формулюванні його прикінцевої декларації? Своєю думкою з кореспонденткою Newssky поділився Габор Хорват, заступник головного редактора угорської газети Nepzsava

Насамперед, чи задоволені ви результатами саміту?

Нещодавній вашингтонський саміт НАТО – типовий приклад напівповної та водночас напівпорожньої склянки. Україна на шляху до повноправного членства, але шлях здається майже нескінченним і вибоїстим. Умови, висунуті НАТО, неможливо виконати, поки Росія може підняти в повітря хоча б один літак або випустити хоча б одну ракету в бік України.

Крім того, «незворотний» процес може бути зупинений і тимчасово зупинений у будь-який момент на милість Альянсу, і той факт, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав цю декларацію, є достатнім, щоб спричинити підозру. У нинішньому вигляді НАТО не має бажання ризикувати своєю безпекою, надсилаючи технічний персонал і інструкторів (як пропонує Франція) або закриваючи частини українського повітряного простору (розглядається Польщею), у цьому сенсі саміт не дав жодного прориву. Але, мабуть, очікувати, що це станеться, було нереально.

Щоб ви сказали про прикінцеву декларацію?

Стосовно прикінцевого документа. Щодо озброєння, технічної, економічної та розвідувальної допомоги, Україна отримала багато, здебільшого в публічних обіцянках і – можливо, таємних – двосторонніх угодах. Основні предмети, як-от винищувачі F-16 чи ракетні комплекси Patriot, все одно були в дорозі, але дещо додатково, ймовірно, було викопано в останню хвилину принаймні для церемоніальних і піар-цілей. Можна запитати, чи вистачає, чи достатньо зброї на війні? Тільки історики зможуть відповісти на ці запитання, оскільки їм допоможе знання результатів.

Чи не здалося вам, що НАТО готується до протистояння з Росією?

Не залишилося непоміченим, що НАТО, крім допомоги Україні, готується до можливого протистояння з Росією. Плануються оборонні укріплення, розгортаються нові системи озброєння, збираються армії. Не менш важливо відзначити, що організація та деякі її країни-учасниці готувалися до ймовірності другого президентства Дональда Трампа. Орбан був єдиний, хто прилетів до Мар-а-Лаго, щоб поцілувати перстень (вдруге менш ніж за п’ять місяців), але в менш очевидний спосіб інші делегації також повернулися обличчям до людей Трампа. Це мудрий крок, який також в інтересах Києва – що б не сталося на виборах президента США в листопаді, ставки на фронті занадто високі, і певну наступність є сенс зберігати.

Як на вашу думку вплине зміна господаря Білого дому на перебіг українсько-російської війни та набуття членства в НАТО Україною?

З погляду ефективності, не пощастило, що значну увагу від основних цілей саміту відвернули стан здоров’я та вік його господаря. Джо Байден є вірним союзником України та Європи з глибоким знанням історії, міжнародних відносин та інтересів США в усьому світі. Час нещадний – але реалії ускладнять наступному президенту переступити через підсумки цього саміту: в осяжному майбутньому Україна зможе продовжити боротьбу. І як писав Лев Толстой, росіянин, який знав усе про війну і мир, «два найсильніші воїни — це терпіння і час».

Спілкувалася заступниця головного редактора (Центральна Європа та Канада), керівниця проєкту V5 Media Марина Ковальчук

In English