G7 у кризі: як розбіжності США вплинули на підтримку України на саміті в Канаді

Саміт G7 у Канаді став дзеркалом сучасної геополітики: союзники розділилися, а США відійшли на другий план через внутрішні пріоритети. Україна отримала нову військову допомогу від Канади, але спільної заяви про підтримку Києва не було. Це не просто дипломатичний збій — це сигнал про зміну глобальних альянсів і виклики для міжнародної солідарності.

Розрив у G7: США залишають саміт через кризу на Близькому Сході

Президент Дональд Трамп покинув саміт у Канаді достроково, посилаючись на необхідність повернутися до Вашингтона через загострення війни між Іраном та Ізраїлем. Його відхід позначився на здатності G7 досягти єдності, особливо у питаннях підтримки України[1].

Попри це, Трамп підписав спільну заяву про необхідність деескалації конфлікту на Близькому Сході, включно з припиненням вогню в Газі, що стало важливим жестом єдності у кризовій ситуації[1].

Відсутність спільної заяви щодо України: як це вплинуло на Київ

Через опір США G7 не змогла ухвалити спільну заяву щодо війни в Україні. Це стало серйозним ударом по дипломатичній підтримці Києва, особливо враховуючи, що саме США є найбільшим постачальником військової допомоги Україні[3].

Український президент Володимир Зеленський не мав можливості зустрітися з Трампом, але отримав від Канади нову військову допомогу на суму 2 мільярди канадських доларів, включно з дронами, боєприпасами та бронетехнікою[3][5].

Роль Канади: лідерство та підтримка України

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні виступив ключовою фігурою на саміті, закликаючи до посилення санкцій проти Росії та підтримки України. Він анонсував новий пакет санкцій, спрямований на російський “тіньовий флот” і доходи від енергетики[5].

Карні також підкреслив необхідність 30-денного припинення вогню в Україні, узгодженого з ініціативами США, і наголосив на важливості справедливого та тривалого миру[5].

Розширення формату: G7 стає G17

Канада запросила до участі в саміті лідерів з інших демократій, включно з Індією, Мексикою, Південною Кореєю, Австралією, Бразилією, Південною Африкою та Україною. Це створило формат, який деякі експерти називають “G17”, відображаючи нову реальність глобального управління[1].

Цей розширений формат демонструє прагнення G7 зберегти вплив і ефективність, незважаючи на розбіжності між членами, і врахувати голоси зростаючих економік та важливих регіональних гравців[1].

Дипломатичні наслідки: що означає розкол у G7 для міжнародної політики

Відсутність єдності серед провідних економік світу ставить під сумнів здатність G7 координувати спільні дії у кризових ситуаціях. Експерти вважають, що це може послабити позиції Заходу у протистоянні з Росією та іншими викликами[1][3].

Філіп Лак, колишній заступник головного економіста Держдепартаменту США, зазначив, що інші країни починають діяти без США, коли ті “сидять склавши руки”, що є новою нормою у міжнародних відносинах[1].

Підсумки зустрічей Зеленського з лідерами G7

Хоча Зеленський не зустрівся з Трампом, він провів низку важливих зустрічей з іншими лідерами, зокрема з Карні та Еммануелем Макроном. Обговорювалися питання військової підтримки, санкцій та відновлення України[3][5][6].

Канада підтвердила свою підтримку, надавши фінансування для відновлення інфраструктури та систем громадського управління в Україні[5].

Висновки: нові виклики для глобальної солідарності

Саміт G7 у Канаді став символом переходу до більш розгалуженого формату міжнародного співробітництва, де традиційні альянси піддаються випробуванням. Незважаючи на розбіжності, країни продовжують шукати шляхи підтримки України та реагування на глобальні виклики.

Цей саміт показав, що навіть у складних умовах дипломатія може знаходити нові форми, але також підкреслив необхідність переосмислення ролі США у світовій політиці та пошуку більш гнучких механізмів координації.

Джерела:
Christian Science Monitor, The Sun (YouTube), CGTN, Government of Canada, РБК-Україна