G7 і Україна проти Трампа в Давосі: як лідери вимагатимуть гарантій безпеки і $800 млрд на відбудову

У Давосі готують розмову, яка виходить далеко за межі альпійського курорту. Лідери країн G7, що підтримують Україну, планують одночасно зайти до кабінету Дональда Трампа й домагатися від нього чіткої відповіді: чи готові США особисто гарантувати безпеку України й стати головним партнером її післявоєнної відбудови. За лаштунками форуму звучить сума до $800 млрд і формула «коаліції охочих», яка може або закріпити український суверенітет, або залишити простір для повзучої російської окупації.¹

Що відомо про зустріч у Давосі

Financial Times із посиланням на європейських дипломатів повідомляє, що на 21 січня в Давосі запланована спеціальна зустріч лідерів G7 з Дональдом Трампом, у якій братиме участь і Володимир Зеленський.¹ У неформальному «другому колі» переговорів до них долучаться радники з нацбезпеки країн, що входять до «коаліції охочих» і готують план багатонаціональної присутності в Україні після завершення активної фази війни.^{1 8}

За даними FT, до розмови з Трампом готуються прем’єр-міністри Великої Британії, Італії та Канади — Кір Стармер, Джорджа Мелоні й Марк Карні, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон, а також голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.¹ Фактично шестеро з семи лідерів G7 планують одночасно сісти за стіл із президентом США — джерела FT називають це безпрецедентною для Давоса концентрацією політичної ваги в одній кімнаті.¹

Головна мета — особисте «так» від Трампа

Ключове завдання зустрічі — домогтися від Трампа особистого схвалення письмових гарантій безпеки для України.¹ Ідеться про рамкову політичну декларацію, яка доповнить двосторонні угоди про безпекове партнерство й стане основою для довгострокової присутності західних сил підтримки на українській території після припинення активних бойових дій.^{1 8}

Європейські лідери, за словами співрозмовників FT, прагнуть публічно «прив’язати» Трампа до цих гарантій, розуміючи його схильність переглядати навіть уже підписані документи.¹ Один із європейських чиновників сформулював ризик так: якщо не буде особистого «так» у Давосі, будь-яку домовленість завтра можна оголосити «фейковою угодою попередньої команди» й просто скасувати.¹

$800 млрд для відбудови: параметри можливого пакета

Паралельно з безпековим контуром формується економічний. NV та Interfax-Україна з посиланням на джерела повідомляють, що Україна та США готуються підписати в Давосі масштабну угоду про відбудову й економічну співпрацю, яку у Вашингтоні неофіційно називають «угодою процвітання».^{5 6} Орієнтовний обсяг пакета — до $800 млрд інвестицій і кредитів на довгу перспективу, що можуть включати приватний капітал, державні гарантії, страхування ризиків і використання заморожених російських активів як застави чи джерела фінансування.⁵

За даними українських медіа, документ, над яким працюють команди Зеленського й Трампа, може передбачати пріоритетну участь американських компаній у відбудові енергетики, транспорту, промисловості, цифрової інфраструктури й оборонного сектору, а також створення спільних виробничих кластерів в Україні.^{5 6} Для Києва це шанс зафіксувати довгострокову економічну присутність США, для Трампа — можливість подати угоду американським виборцям як «найбільший інвестиційний контракт для США в Європі за десятиліття».

«Коаліція охочих» і план мирного контингенту

Передісторія давоської зустрічі — недавній саміт так званої «коаліції охочих», на якому Зеленський, Стармер і Макрон підписали декларацію про намір розгорнути багатонаціональний контингент в Україні після перемир’я.⁸ Ідеться не про класичну місію ООН, а про гнучкий формат сил безпеки та тренувальних місій, які мають забезпечити виконання мирної угоди, захист демілітаризованих зон і контроль за відведенням російських військ та поверненням депортованих українців.⁸

Саме ця декларація, за інформацією FT, викликала напружені дискусії в європейських столицях і Вашингтоні: Трамп не давав чіткої відповіді, чи готові США офіційно приєднатися до такого контингенту й взяти на себе частину витрат на його утримання.¹ У G7 побоюються, що без американської участі Росія намагатиметься нав’язати Україні «мир без гарантій», де лінія розмежування лише зацементує окупацію, а нова агресія стане питанням часу.

Після непростого G7: чому Давос — другий шанс

Рік тому Зеленський уже повертався з саміту G7 без зустрічі з Трампом і без нових великих пакетів озброєнь, назвавши тодішній стан дипломатії «кризою» і закликавши союзників «продовжувати тиснути на Трампа, щоб він використав свій реальний вплив».² Тоді G7 із труднощами узгодили підсумковий документ: США блокували жорсткіші формулювання щодо Росії та розширення санкцій, а уряд Канади пояснював, що «радикальної заяви й не планували».²

У підсумку декларація саміту обмежилася загальними словами про «підтримку зусиль президента Трампа щодо досягнення справедливого миру» й «готовність розглянути додаткові інструменти тиску на Росію».² Давос лідери G7 сприймають як можливість виправити цей слабкий результат — у менш формальному форматі, де за столом сидітимуть лише ключові гравці й дипломатичні обтічності буде складніше ховати за багатосторінковими комюніке.

Що прагнуть почути європейські лідери

За даними FT, у кожного прем’єра й президента, який летить до Давоса, — власний перелік питань до Трампа.¹ Для Фрідріха Мерца й Емманюеля Макрона це запевнення, що США збережуть військову присутність на східному фланзі НАТО й не погодяться на «мирний план», який фактично визнає російські територіальні захоплення.^{1 2}

Для Кіра Сармера важливо зрозуміти, чи не перетвориться підтримка України з боку Лондона на «самотню гру», якщо Вашингтон почне згортати програми допомоги або затягувати рішення в Конгресі під приводом внутрішньої боротьби.¹ Для Джорджі Мелоні та Марка Карні першочерговими є гарантії того, що країни G7 не залишаться сам-на-сам із рахунком за оборону й відбудову України, якщо Білий дім захоче «оптимізувати витрати» й сфокусуватися на внутрішніх проєктах.

Українські пріоритети в Давосі

Для Києва Давос — це не лише висока трибуна, а й вузький коридор можливостей закріпити Україну в новій західній системі безпеки.^{7 8} Зеленський прагне повернутися з конкретними документами: безпековою декларацією з особистим підписом Трампа і рамковою економічною угодою з чіткими орієнтирами щодо сум та етапів реалізації.^{5 6}

Українська делегація, за повідомленнями ЗМІ, готує пакет аргументів, покликаний показати Трампу, що сильна Україна — це не «дорогий тягар», а інструмент стримування Росії, можливість розгорнути американський оборонно-промисловий ланцюжок у Східній Європі й відкрити новий великий ринок для бізнесу США.⁵ Така логіка апелює до звичної для Трампа мови «угод» і вигоди, доповнюючи, а не замінюючи мову цінностей і міжнародного права.

Трамп як окремий фактор переговорів

Особливість цієї зустрічі — її персоналізованість. FT нагадує: Трамп любить позиціонувати себе як «головний ключ» до розв’язання великих конфліктів і вже заявляв, що Зеленський «не має карт», а єдиний його козир — американський президент.^{1 7} Тому лідери G7 намагаються, з одного боку, використати це его як важіль, а з іншого — не допустити, аби вся архітектура рішень стала залежною від настрою однієї людини.^{1 2}

Європейські дипломати прямо говорять: завдання Давоса — не лише переконати Трампа, а й закласти механізми, які ускладнять різкий розворот після повернення до Вашингтона.¹ Йдеться про більшу роль Конгресу, прив’язку фінансування до середньострокових програм і створення коаліційних форматів, де рішення не можуть бути одномоментно скасовані одним підписом.

Якщо Давос не дасть результату

Співрозмовники FT не очікують «миттєвої катастрофи», якщо в Давосі не вдасться погодити ані гарантії, ані рамкову угоду щодо $800 млрд.¹ Однак усі визнають, що це суттєво посилить відчуття непевності — як у Києві, так і в європейських столицях, де політичні кар’єри багатьох лідерів уже тісно пов’язані з результатом української кампанії.^{2 7}

Для України провал Давоса означатиме продовження життя в режимі коротких рішень — без довгострокових гарантій оборони й відбудови, з кожним новим пакетом допомоги як окремою політичною спецоперацією.⁵ Для G7 це ризик втратити ініціативу в мирному процесі й дозволити Росії та іншим гравцям просувати свої варіанти «врегулювання», де справедливість і відшкодування збитків залишаться порожніми словами.

Чому це важливо для українців

Давоська зустріч має дуже конкретний вимір для українців. Від того, наскільки жорстко й узгоджено лідери G7 говоритимуть із Трампом, залежить, чи з’являться в України реальні запобіжники проти нового російського удару через кілька років і чи буде стабільне фінансування відбудови житла, шкіл, лікарень та енергетики, а не лише «разові ін’єкції» під кожен кризовий заголовок.^{1 5}

Водночас це іспит для Європи: чи готові її лідери не тільки декларувати підтримку України, а й витрачати власний політичний капітал на переконання союзника, який став більш непередбачуваним і часто дивиться на війну крізь призму внутрішнього рейтингу.^{1 2} У Давосі прозвучить багато промов, але саме кілька годин закритих переговорів про Україну можуть увійти в історію як момент, коли Захід або зміг зібратися, або остаточно розпорошив відповідальність.

Джерела

1. Financial Times: аналітичний матеріал про плани лідерів G7 у Давосі провести спільні «кризові» переговори з Дональдом Трампом за участю Володимира Зеленського.
2. Reuters: репортажі про попередній саміт G7, із якого Зеленський повернувся без зустрічі з Трампом і без нового великого пакета військової допомоги.
3. FT Brussels / LiveSquawk: повідомлення про намір лідерів G7 використати Давос як майданчик для тиску на США щодо України.
4. UNN: матеріали про ймовірну зустріч Зеленського й Трампа в Давосі та формат участі союзників України.
5. Interfax-Україна: публікації про підготовку масштабної двосторонньої угоди між Україною та США щодо відбудови, орієнтовним обсягом до $800 млрд.
6. NV: повідомлення про заплановане підписання в Давосі документів щодо відбудови та безпекової співпраці між Україною, США та партнерами.
7. Європейські офіційні особи (у викладі FT і Reuters): коментарі про побоювання ЄС щодо невизначеності позиції США й потребу особистого схвалення безпекових гарантій Трампом.
8. Матеріали європейських медіа про «коаліцію охочих» та декларацію Зеленського, Сармера й Макрона щодо багатонаціонального контингенту в Україні після війни.