ФСБ висунула Павлу Дурову звинувачення у сприянні тероризму та оголосила в міжнародний розшук

Російська Федеральна служба безпеки висунула засновнику Telegram Павлу Дурову офіційне звинувачення за частиною 1.1 статті 205.1 Кримінального кодексу РФ, пов’язану зі сприянням терористичній діяльності. Служба заявила про намір оголосити підприємця в міжнародний розшук, посилаючись на нібито невидалення каналів і ботів, які використовуються для координації диверсій на території Росії.

Події розгортаються на тлі тривалого протистояння між російською владою та месенджером Telegram, який з літа 2025 року працює в Росії лише через VPN. Заява ФСБ, оприлюднена 29 липня 2026 року, містить твердження про численні жертви серед цивільного населення, зокрема жінок і дітей, а також багатомільярдні збитки від кібершахрайства, яке нібито координується через платформу.

Хронологія звинувачень та попередні сигнали

Ще наприкінці лютого 2026 року Павло Дуров у своєму Telegram-каналі повідомив про порушення проти нього кримінальної справи за тією ж статтею. Тоді підприємець назвав дії російських властей спробою обмежити доступ громадян до приватного спілкування та свободи слова. За його словами, щодня вигадуються нові приводи для блокування месенджера, що нагадує страх держави перед власним народом.

27 липня 2026 року прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков підтвердив наявність контактів з представниками Telegram щодо відновлення роботи сервісу, однак зауважив, що сторона месенджера проявляє недостатню активність. Ця заява прозвучала за два дні до публікації ФСБ, що свідчить про ескалацію тиску.

Зв’язок з українськими спецслужбами та вербування неповнолітніх

Слідчий комітет Росії окремо заявив про вербування українських спецслужбами неповнолітніх росіян через чат-бот «Дайвинчик/Leo» у Telegram. За даними відомства, затримано 46 осіб віком від 12 до 22 років, проти яких порушено справи за статтями про теракт, диверсію, залучення неповнолітніх до злочинів та умисне знищення майна. ФСБ стверджує, що адміністрація месенджера не видаляє такі канали, попри численні звернення.

Ці твердження з’явилися на тлі триваючих бойових дій. Аналітики відзначають, що російські спецслужби активно використовують тему тероризму для посилення контролю над цифровим простором. Подібні звинувачення вже лунали щодо інших платформ, однак Telegram залишається одним з останніх великих сервісів, який не підкорився вимогам цензури.

Міжнародна реакція та позиція Дурова

Станом на 31 липня 2026 року офіційних коментарів від самого Павла Дурова щодо нової заяви ФСБ не надходило. У попередніх публікаціях підприємець неодноразово наголошував на принципах недоторканності приватного життя та свободи слова. Він підкреслював, що Telegram не несе відповідальності за контент користувачів, якщо той не порушує правил платформи безпосередньо.

Європейські та американські правозахисні організації висловили занепокоєння можливим переслідуванням Дурова. Деякі експерти з цифрових прав нагадали про попередні випадки, коли російська влада використовувала подібні звинувачення для тиску на технологічні компанії. Зокрема, згадується історія з блокуванням Telegram у 2018 році, яке згодом було скасовано.

Економічні та технічні наслідки для користувачів

Обмеження роботи Telegram у Росії тривають уже понад рік. За оцінками незалежних моніторингових груп, понад 70 % користувачів у країні змушені застосовувати VPN або проксі-сервери для доступу до месенджера. Це створює додаткові ризики для приватності та безпеки даних.

Аналітики ринку телекомунікацій прогнозують, що подальша ескалація може призвести до повної заборони сервісу або запровадження жорстких фільтрів. У свою чергу, це вплине на мільйони людей, які використовують Telegram для бізнесу, освіти та особистих контактів. Деякі компанії вже почали переносити корпоративне спілкування на альтернативні платформи.

Ширший контекст цифрового контролю в Росії

Звинувачення проти Дурова вписуються в загальну стратегію російської влади щодо посилення контролю над інтернет-простором. З 2022 року було ухвалено низку законів, які зобов’язують платформи видаляти контент за вимогою державних органів. Telegram неодноразово відмовлявся виконувати такі вимоги повністю, посилаючись на технічні та етичні причини.

Міжнародні організації з захисту свободи слова, зокрема «Репортери без кордонів» та «Human Rights Watch», фіксують зростання кількості справ проти журналістів і блогерів у Росії за «сприяння тероризму». Багато з цих справ пов’язані саме з публікаціями в Telegram-каналах.

Можливі сценарії розвитку подій

Експерти з міжнародного права вважають малоймовірним, що Дуров буде екстрадований з країни, де він зараз перебуває. Водночас оголошення в міжнародний розшук може ускладнити його пересування та бізнес-операції. Деякі країни вже висловили готовність ігнорувати російські запити щодо екстрадиції в подібних справах.

Водночас Telegram продовжує розвивати технічні рішення для обходу блокувань. Компанія активно впроваджує нові протоколи шифрування та розподілені сервери, що ускладнює спроби цензури. Це робить платформу стійкішою до тиску з боку окремих держав.

Висновки та перспективи

Заява ФСБ від 29 липня 2026 року знаменує новий етап у протистоянні між російською державою та однією з найбільших цифрових платформ. Незалежно від юридичної перспективи справи, вона вже вплинула на доступ мільйонів користувачів до вільного спілкування. Подальший розвиток подій залежатиме від позиції міжнародної спільноти та внутрішньої політики самої компанії Telegram.

Ситуація вимагає пильної уваги з боку правозахисників та журналістів. Історія показує, що подібні звинувачення часто використовуються не лише для боротьби з тероризмом, а й для обмеження громадянських свобод. У цьому контексті Telegram залишається важливим інструментом для збереження доступу до інформації в умовах цензури.