Франція вимагає призупинити торгову угоду ЄС–США: відповідь на тарифний шантаж Трампа через Гренландію

Коли Вашингтон погрожує митами заради Гренландії, Париж пропонує поставити на паузу всю торгову архітектуру з США.

Франція вперше публічно заявила, що підтримує призупинення виконання нової торгової угоди між ЄС і США — як відповідь на погрози Дональда Трампа запровадити додаткові мита проти європейських країн, які не погодяться з його планами щодо Гренландії⁷ . Глава МЗС Жан-Ноель Барро назвав використання тарифів «шантажем», а президент Емманюель Макрон попередив: якщо Вашингтон перетворює мита на інструмент тиску заради територіальних вимог, Європа мусить показати, що не буде заручницею чужих ультиматумів^{9 10} . За цією суперечкою стоїть більше, ніж просто % у таблицях мит — це тест, чи здатен ЄС говорити з Білим домом мовою взаємної поваги, а не страху перед покаранням.

Що саме пропонує Франція: «поставити угоду на паузу»

Виступаючи в Національних зборах, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Париж підтримує призупинення реалізації торгової угоди між ЄС і США, укладеної влітку минулого року^{7 11} . За його словами, «загроза мит використовується як шантаж, щоб отримати невиправдані поступки», і Європейський Союз має відповісти, використовуючи «дуже потужні інструменти», якими володіє Єврокомісія⁷ . Ключовий з них — можливість заморозити імплементацію домовленостей, що знижують митні ставки для американських товарів.

Йдеться про угоду, за якою ЄС погодився на базову ставку мита 15 % для широкого переліку американських товарів — замість 30 %, якими Трамп спочатку погрожував у межах нової торгової війни^{6 12} . Документ також передбачає нульові мита для певних категорій американського експорту в ЄС — від окремих видів промислової продукції до аграрних товарів, що не виробляються в Європі⁶ . Саме цей пакет французький уряд пропонує «поставити на паузу», доки у Вашингтоні лунають погрози митами заради Гренландії.

Які погрози озвучив Трамп: Гренландія як привід до тарифів

За даними Reuters та Argus Media, президент США Дональд Трамп пригрозив додатковими митами проти низки європейських держав — насамперед Франції, Німеччини та ще кількох членів ЄС — «доти, доки йому не буде дозволено взяти під контроль Гренландію»^{7 6} . У пакеті погроз фігурує додатковий 10‑відсотковий тариф на імпорт із цих країн, що накладається на вже узгоджені 15 % і фактично повертає Європу до сценарію повномасштабної торгової війни⁶ .

Паралельно Трамп оголосив про намір запровадити 200‑відсоткові мита на французькі вина та погрожував розширити список товарів, якщо ЄС не погодиться на його вимоги щодо Гренландії, яку він неодноразово описував як стратегічний «актив» для США^{4 9} . Таким чином, тарифи стали не інструментом захисту внутрішнього ринку, а важелем тиску у суперечці, яка стосується територіального статусу частини Королівства Данії.

Макрон: тарифний шантаж через Гренландію — «неприйнятний»

Французький президент Емманюель Макрон одним із перших відреагував на погрози Трампа. У заяві, поширеній у Парижі та через платформу X, він назвав «неприйнятними» тарифні рішення, прив’язані до питання Гренландії, і підкреслив, що якщо вони будуть підтверджені, Європа відповість «єдиним і скоординованим способом»^{9 10} . «Жодні залякування чи загрози не вплинуть на нас — ні щодо України, ні щодо Гренландії, ні будь-де ще у світі», — заявив Макрон, фактично поставивши в один ряд два ключові фронти нинішнього протистояння з Кремлем і Білим домом.

На Давоському форумі, де Трамп анонсував 200‑відсоткові мита на французькі вина, Макрон пішов далі й публічно засудив «нескінченне накопичення нових тарифів, які стають знаряддям проти територіального суверенітету»⁴ . Він також оголосив про рішення Франції направити військовий контингент до Гренландії «не для ескалації, а для підтримки союзника — Данії»⁴ . Таким чином, Париж показує, що готовий відповідати не лише економічними, а й політичними та безпековими жестами.

Європарламент і Єврокомісія: як Брюссель готує відповідь

Франція не залишається в ізоляції. Лідери найбільших фракцій Європарламенту вже закликали призупинити процес затвердження законодавчих актів, необхідних для повної імплементації угоди ЄС–США, доки Вашингтон не відмовиться від тарифного шантажу⁸ . Голова комітету з міжнародної торгівлі Берхард Ланге заявив, що «робота над реалізацією угоди має бути заморожена», а нульові тарифи для низки американських товарів — відкладені⁶ .

У Брюсселі також звучать пропозиції застосувати новий «інструмент протидії економічному примусу» (Anti-Coercion Instrument, ACI), який дозволяє ЄС відповідати на економічний тиск третіми країнами, обмежуючи їхній доступ до європейського ринку товарів, послуг, інвестицій і держзакупівель^{6 3} . Хоча застосування ACI проти США досі вважалося «політично абсурдним», нині частина європейських політиків визнає: якщо не використовувати інструмент у ситуації відкритого шантажу, він ризикує перетворитися на мертву норму.

Як виглядає сама угода: 15 % замість 30 % і нульові мита для частини товарів

Щоб зрозуміти ставки, варто коротко нагадати параметри торгової угоди, яку Франція тепер готова поставити на паузу. За інформацією The Guardian та Argus Media, новий договір запроваджує 15‑відсотковий тариф майже на всі європейські товари, що експортуються до США, включно з автомобілями, замість середніх 4,8 %, які діяли раніше¹² . Це в рази більше за попередні ставки, але менше за 30 %, якими Трамп спершу погрожував, використовуючи дедлайн як важіль тиску на ЄС¹² .

Водночас угода передбачає нульові мита на низку американських товарів, що входять до переліку «чутливих» для Вашингтона: окремі види промислових компонентів, обладнання, частину аграрної продукції, яку ЄС не виробляє або виробляє в недостатніх обсягах⁶ . Для Німеччини, Італії, Данії, Ірландії та інших країн це був компроміс: вони погоджувалися на підвищені мита в обмін на уникнення повномасштабної торгової війни й збереження доступу до американського ринку для ключових галузей — від фармацевтики до автомобілебудування¹² . Тепер Франція ставить це «компромісне перемир’я» під питання.

Позиція інших європейських гравців: єдність чи лінія розлому

Не всі в ЄС готові однаково жорстко йти на загострення з Вашингтоном. Артикульовано про підтримку угоди досі говорить, зокрема, Німеччина: канцлер Фрідріх Мерц і раніше називав договір «важливим бар’єром проти торгової війни» й сигналом, що «гіршого сценарію вдалося уникнути»¹² . Частина центристських і правоцентристських сил у Європарламенті також наголошує: угода, попри недоліки, стабілізує рамку торгівлі з США й дозволяє бізнесу планувати інвестиції.

Однак ставлення змінюється на тлі нових погроз Трампа. Лідер Європейської народної партії Манфред Вебер уже визнав, що «за нинішніх обставин затвердження угоди неможливе», а нульові мита для окремих американських товарів «мають бути відкладені»⁶ . Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер — країни, яка вже не входить до ЄС, але залишається важливим трансатлантичним гравцем — назвав тарифні погрози Трампа «цілком неправильними», хоч і утримався від обіцянок дзеркальних санкцій⁶ . Європа знову опинилася перед знайомою дилемою: де межа між прагматизмом і поступливістю.

Гренландський вузол: торгова війна в обмін на територію

У центрі суперечки — Гренландія, автономна територія в складі Королівства Данії, яку Трамп уже не вперше намагається перетворити на об’єкт торгу. Паралельно з тарифним тиском він розгорнув політичну кампанію з призначення спецпосланця в Гренландії, заявами про «стратегічну необхідність» контролю над островом для США та неформальними сигналами Копенгагену й Нууку, що «добровільна зміна статусу» могла б відкрити нову сторінку у відносинах із Вашингтоном^{2 3} .

Європейські столиці сприймають такі заяви як фронтальний виклик принципу територіальної цілісності союзників. Коли тарифи стають умовою «доступу» до чужої території, це руйнує саму логіку повоєнного порядку, в якому кордони не змінюються шляхом економічного шантажу^{3 10} . Саме тому Франція так жорстко поєднує тему Гренландії й тарифів: ідеться не лише про відсотки в митних таблицях, а про те, чи може США використовувати свою економічну вагу як тараном проти суверенітету союзників.

Чим це загрожує Україні та іншим партнерам США

Для України історія з французькою вимогою призупинити угоду ЄС–США — це ще один індикатор того, наскільки непередбачуваною стала торгова й зовнішня політика Вашингтона під керівництвом Трампа. Якщо Біла дім готовий шантажувати митами Францію, Данію й Німеччину заради територіальних амбіцій у Гренландії, то гарантії щодо довгострокової підтримки України вже не виглядають безумовними^{5 9} . Кожен новий епізод торгового тиску підриває довіру до США як до передбачуваного союзника.

Крім того, торгові війни між США та ЄС прямо б’ють по глобальній економіці, до якої прив’язана й Україна — через експорт металу, аграрної продукції, участь у ланцюгах постачання. Якщо Європа буде змушена відповідати на тарифи Трампа симетричними заходами, це посилить рецесійні ризики, зменшить доступність інвестицій і допомоги, у тому числі для країн-союзників, що воюють^{3 6} . Для Києва дедалі важливішим стає диверсифікувати економічні зв’язки, не покладаючись на один центр сили.

Чи зупинить це Трампа: інструменти ЄС і політика стримування

Європа має більше важелів у торгівлі, ніж це часто здається. ЄС залишається найбільшим ринком у світі, і обмеження доступу до нього завдають відчутних втрат навіть для американського бізнесу. Використання ACI, заморожування угоди з нульовими тарифами, введення цільових мит на чутливі для США сектори — від авіабудування до цифрових гігантів — це не абстрактні погрози, а сценарії, які вже прораховуються в Брюсселі^{3 6} .

Однак політичне питання полягає в іншому: чи буде ЄС готовий застосувати ці інструменти проти адміністрації Трампа, ризикуючи новим витком ескалації, чи обере шлях часткових поступок заради збереження «робочих відносин»^{10 12} . Франція чітко схиляється до першого варіанту, закликаючи не повторювати досвіду попередніх торгових криз, коли Європа виглядала паралізованою. Інші столиці поки балансуватимуть між страхом перед торговою війною й небажанням легітимізувати тарифний шантаж.

Що далі: саміт ЄС, виступ Трампа в Давосі й довга тінь Гренландії

За даними Argus Media, лідери ЄС мають зібратися 22 січня, щоб затвердити спільну відповідь на дії Трампа, включно з можливим замороженням імплементації угоди та активізацією ACI⁶ . Напередодні Трамп виступатиме на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, де в залі сидітимуть і Макрон, і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц⁶ . Це буде рідкісний момент, коли європейські лідери зможуть публічно й безпосередньо відповісти на його ультиматуми.

Гренландська історія навряд чи зникне після одного саміту. Вона вже стала символом переходу від класичної дипломатії до геополітики тиску, де мита, війська й «спеціальні посланці» використовуються в одному наборі інструментів^{2 3} . Для Європи відповідь на цей виклик визначить, чи зможе вона залишатися суб’єктом, а не об’єктом американських внутрішньополітичних ігор. Для України — це ще один аргумент терміново зміцнювати свою інтеграцію з ЄС і одночасно навчитися жити у світі, де навіть між головними союзниками періодично починаються торгові та політичні війни.

Джерела

1. Le Monde / інші французькі медіа: аналітика про загострення між США і ЄС через Гренландію та тарифні погрози Трампа.
2. BBC News live: репортажі про вимоги Трампа щодо Гренландії та реакцію європейських столиць.
3. Le Monde (англомовна версія): «Europe signals readiness to hit back after Trump’s tariff threat» — оцінка інструментів ЄС, зокрема ACI.
4. CNBC: матеріал із цитатами Макрона в Давосі про «булінг» через тарифи та 200 % мита на французькі вина.
5. Європейські політичні огляди: контекст впливу тарифних війн Трампа на НАТО, ЄС і безпекове середовище довкола України.
6. Argus Media: «EU stalls US trade deal over Trump Greenland tariff row» — деталі угоди ЄС–США (15 % мито, нульові тарифи для частини товарів), плани призупинення імплементації, обговорення ACI.
7. Investing.com / Global Banking & Finance: заяви Жана-Ноеля Барро про підтримку Францією призупинення угоди ЄС–США, цитата про «шантаж митами» та «потужні інструменти» Єврокомісії.
8. Pravda.com.ua (англ. версія): матеріали про заклики лідерів фракцій Європарламенту призупинити затвердження угоди з США через нові тарифні погрози.
9. Reuters: «Macron says Trump tariff threat over Greenland unacceptable» — пряма цитата Макрона про «неприйнятність» тарифних погроз і обіцянку скоординованої відповіді Європи.
10. Marketscreener / інші фінансові медіа: розширені цитати Макрона щодо «світу без правил» і неприпустимості тарифного тиску заради територіальних вимог.
11. Ал-Арабія English / соцмережеві акаунти МЗС Франції: відеофрагменти й трансляції виступу Барро в парламенті про можливе призупинення угоди.
12. The Guardian: аналіз торгової угоди ЄС–США та внутрішньоєвропейної критики з боку Франції, опис параметрів 15 % тарифу й конфлікту навколо нього.