Франція пропонує компроміс Ірану та США для розблокування Ормузької протоки та стабілізації цін на нафту

У середу, 6 травня 2026 року, французька авіаносна ударна група на чолі з «Шарлем де Голлем» вийшла з порту Тулон і взяла курс на південну частину Червоного моря. Офіційна мета — підготувати основу для можливої багатонаціональної місії із забезпечення безпечного проходу суден через Ормузьку протоку. Водночас Париж активно просуває дипломатичну ініціативу, яка, на думку французьких дипломатів, може стати єдиним реалістичним способом вивести Вашингтон і Тегеран із глухого кута, у якому опинився світовий ринок енергоносіїв.

Чому саме зараз: чотиритижневе перемир’я під загрозою

Чотири тижні тому, наприкінці березня, сторони домовилися про тимчасове припинення вогню. Проте вже в понеділок, 4 травня, у районі протоки знову пролунали постріли. Іранські катери та американські есмінці обмінялися попереджувальними чергами. Ціни на нафту Brent миттєво підскочили до 102 доларів за барель. Для Європи, яка й без того переживає затяжну енергетичну кризу, це означає додаткові 8–12 мільярдів євро щомісяця на імпорт енергоносіїв. Французький уряд вважає, що подальше затягування конфлікту неприпустиме.

Що саме пропонує Франція разом із Британією

За словами високопоставленого представника Єлисейського палацу, Париж і Лондон уже кілька тижнів координують текст спільної пропозиції. Її суть проста: Іран гарантує вільний прохід цивільних суден через Ормузьку протоку, а натомість отримує право на безперешкодний експорт власної нафти та газу. У відповідь Тегеран зобов’язується сісти за стіл переговорів із Вашингтоном щодо ядерної програми, балістичних ракет і регіональної безпеки. США, зі свого боку, мають зняти морську блокаду протоки. Після досягнення таких домовленостей до роботи зможе приступити багатонаціональна ескортна місія за участю щонайменше дванадцяти держав.

Військові деталі розгортання

До складу французької групи входять авіаносець «Шарль де Голль» (близько 1 800 осіб екіпажу та до 40 літаків Rafale M), фрегат «Форбен», есмінець «Шевальє Поль», а також італійський фрегат «Луїджі Ріццо» та нідерландський фрегат «Де Рюйтер». Загальна чисельність особового складу перевищує 2 800 військових. Група здатна проводити розвідку, забезпечувати протиповітряну оборону та, за потреби, супроводжувати конвої. Офіційно заявлено, що кораблі прибудуть у район Червоного моря до 18 травня.

Економічний вимір: чому Європа не може чекати

Ормузька протока — вузьке місце, через яке щодня проходить 21 % світової торгівлі нафтою. Навіть часткове блокування призводить до зростання ставок фрахту на 40–60 %. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у квітні 2026 року через протоку пройшло на 18 % менше танкерів, ніж у лютому. Європейські нафтопереробні заводи вже скорочують обсяги переробки, а ціни на дизельне паливо в Німеччині та Франції зросли на 19 % за останній місяць. Якщо ситуація затягнеться до літа, економісти прогнозують додаткове падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) єврозони на 0,4–0,7 %.

Позиція інших гравців

Сполучені Штати поки що не коментують французьку ініціативу публічно, однак джерела в Пентагоні підтверджують: Вашингтон «ознайомився з пропозицією». Іран офіційно назвав французький план «цікавим, але таким, що потребує уточнення». Китай, який імпортує понад 40 % іранської нафти, заявив про готовність приєднатися до будь-якої місії, що гарантуватиме безпеку судноплавства. Індія та Японія також висловили зацікавленість у участі.

Що буде далі: сценарії на найближчі тижні

Найближчими днями очікується зустріч міністрів закордонних справ Франції, Великої Британії та Німеччини в Брюсселі. Якщо Іран і США дадуть попередню згоду, уже в червні може відбутися перше засідання робочої групи з організації конвоїв. У разі відмови Париж і Лондон усе одно планують продовжити присутність у регіоні, щоб «показати готовність і здатність діяти». Для України, яка також залежить від стабільних цін на нафту та добрива, розвиток подій в Ормузькій протоці матиме прямі наслідки вже цього літа.