Фінансова відплата Кремля: чому погрози РФ Заходу — не більше ніж порожній шантаж

Коли на Заході заговорили про передачу заморожених російських активів Україні, Москва підняла хвилю обурення й пообіцяла сувору “відплату” — мовляв, конфіскує до $215 млрд західних інвестицій і деривативів. Що ж реально стоїть за цими погрозами: серйозна фінансова “ядерна” відповідь чи типовий путінський прийом залякування, розрахований на європейських бюрократів і корпоративних лобістів?

Заморожені мільярди: чому Кремль нервується?

ЄС і G7 працюють над механізмом передачі Україні щонайменше $164 млрд із заморожених російських активів на Заході. ¹
Ці гроші мають покрити воєнні потреби України ще на 2-3 роки — або покласти початок майбутнім репараціям. Для Росії це удар по самому “моторові” агресії, а для союзників України — логічний крок у відповідь на брутальне порушення міжнародного права.

У відповідь Кремль начал галас: обіцяє експропріювати нібито $215 млрд західних активів у Росії. Але, як підкреслюють західні аналітики, таких резервів у Росії просто немає. Те, що є — або вже формально конфісковано (Carlsberg, Danone, західні банки), або залишилося лише на папері. ¹

“Західні компанії знали, з ким мають справу”

Росія почала “націоналізацію” іноземних активів ще у 2022-2024 роках: великі транснаціональні корпорації надто довго ігнорували попередження урядів ЄС та США.
Як результат — і банки, і виробники, і енергетичні гіганти зазнали величезних збитків, а найбільш ризиковані активи вже фактично списані з балансів західних компаній.
“Фінансове покарання” зачепить лише тих, хто залишався в Росії заради надприбутків і свідомо ризикував майбутнім.

Жодна європейська держава тепер не стане захищати ці бізнеси: стратегічний інтерес безпеки переважає над приватними збитками, тим паче в умовах війни. ¹

Що реально втратить Захід?

Більшість західних активів у Росії вже або конфісковані, або списані до мінімуму. Це активи, які залишилися у балансах компаній (як правило, за зниженою вартістю), а їхня втрата майже не вплине на економіку Європи чи США.
Головний ризик — репутаційний і для російської економіки: такі ексцеси остаточно відштовхнуть навіть потенційних китайських інвесторів, заморозять будь-які можливості для повернення західного капіталу на роки. ¹

Якщо Кремль дійсно “піде ва-банк” і знищить залишки західного приватного сектора у РФ, це стане наймасовішою атакою на приватну власність із часів СРСР. Але від цього постраждає насамперед сама Росія: інвестування зупиниться не лише з Європи, а й, ймовірно, з Китаю, Індії, Туреччини.

Юридичний контекст: чому Заходу нічого боятися

Все, що є у Росії — це приватна власність компаній, а не арештовані державні гроші (на відміну від резервів Центробанку РФ, які заморозили західні держави).
Щойно Захід почне спрямовувати заморожені резерви РФ Україні, це буде не експропріація, а “контрзахід” на агресію, яку міжнародне право вже дозволяє. Приватні активи захищені міжнародними законами, виплати будуть мінімальні чи символічні.

Головне — обіграти політичний тиск і лобізм з боку залишків західних компаній у РФ. Але якщо Захід не поступиться, платитимуть “старі ризиковані бізнес-проекти”, а не платники податків у Європі чи США.

Навіщо Кремлю ці погрози: шантаж лобістів і гри на нервах суспільства

Реальні цілі Москви:

• Посіяти паніку серед бізнесу та урядів — раптом Захід злякається і не дасть активи Україні.
• Зміцнити “п’яту колону” корпоративних лобістів, які намагаються вплинути на Брюссель і Вашингтон заради “збереження інвестицій”.
• Викликати політичну кризу у країнах ЄС — якщо гроші України доведеться платити не з російських резервів, а прямо з бюджету платників податків.

Ця гра добре знайома з попередніх років: галас, шантаж і постійний тиск на “нервові точки” західних еліт. Але реальний вплив цих дій поступово згасає — надто високою стала ціна підтримки бізнесу, що працює під диктатом Москви.

Європейський сценарій: чи реально забрати активи РФ?

Плани Єврокомісії та урядів G7 — спрямування заморожених центробанківських активів РФ на довгострокові кредити для України.
У разі виплати Росією репарацій гроші повернуться, якщо ж ні — підуть на покриття збитків та відбудову.
Так на Заході вже “сконвертовано” понад $500 млрд російських активів, у той час як “заручниками” Кремля лишаються менше $200 млрд західних грошей. ¹

Пропрезидентський блок у Європі (Урсула фон дер Ляєн, Фрідріх Мерц, британський уряд) відкрито підтримує радикальні рішення. Тепер відповідь за лідерами настроїв — тримати фінансовий фронт так само міцно, як тримають військовий.

Висновок гострого аналітика: “чорний ящик” погроз Кремля вже не лякає

В умовах світової війни бюджетів і курсів Росія вже не може налякати Захід “фінансовою ядерною зброєю”.
Її можливості — обмежені, аргументи — давно втратили вагу.
Питання компенсацій і репарацій стає лише інструментом політичної стабільності ЄС і США — а роль Кремля у цій грі, як і у воєнній стратегії, — все більше маргінальна.

Джерела