Фейк, що сколихнув Україну: правда про Андрія Гуменного

Учора, 7 травня 2025 року, український інформаційний простір сколихнула звістка, що змусила серця тисяч співвітчизників стиснутися від тривоги: у Харкові нібито підірвали автомобіль Андрія Гуменного, відомого українського інженера та розробника безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Ця новина блискавично поширилася мережею, викликавши хвилю емоцій. Проте правда виявилася іншою. Сьогодні ми розбираємося, що сталося, чому фейк набув такого розголосу та як світ реагує на подібні інформаційні атаки в контексті війни.

Початок історії: вибух у Харкові?

Перші повідомлення з’явилися пополудні 7 травня. Користувачі платформи X, зокрема акаунти @gozefinagold та @kniga555, оприлюднили дописи, в яких стверджувалося, що Андрій Гуменний, ключовий інженер у сфері розробки українських дронів, загинув унаслідок вибуху автомобіля в Харкові. Як джерело інформації вказувався міністр оборони України Рустем Умєров. Дописувачі писали про «непоправну втрату» для української авіаційної галузі, а дехто навіть звинувачував владу у недостатній охороні таких цінних фахівців.

Здавалося, трагедія стала ще одним ударом по українській оборонній сфері, адже Гуменний — хоч і не є публічною особою — вважається одним із тих, чиї інновації допомагають ЗСУ протистояти ворогу. Його ім’я асоціюється з розробкою БПЛА, які стали важливим інструментом у війні проти російських окупантів. Проте вже за кілька годин з’ясувалося: усе це — вигадка.

Спростування: голос правди від Міноборони

О 18:08 за східноєвропейським часом Міністерство оборони України оприлюднило офіційну заяву, яка розставила крапки над «і». Інформація про смерть Андрія Гуменного виявилася фейком. Рустем Умєров жодних заяв про загибель інженера не робив, а повідомлення, що поширювалися в Telegram-каналах і на X, були сфабриковані. Про це повідомили численні українські видання, зокрема РБК-Україна та «Новинарня». Додаткове спростування надійшло від Головного управління розвідки: прессекретар ГУР Андрій Юсов підтвердив «Суспільному Харків», що Кирило Буданов також не коментував цю подію, хоча деякі ЗМІ приписували заяву саме йому.

Цей фейк став прикладом того, як швидко неправдива інформація може поширюватися в умовах війни. Як зазначає «Детектор медіа», українські медійники, попри тиск війни, продовжують працювати з відданістю найвищим стандартам, що було визнано світовою спільнотою: 5 травня 2025 року незалежна українська преса отримала «Золоте перо свободи» від Всесвітньої асоціації видавців новин (WAN-IFRA). Ця нагорода підкреслює важливість достовірної журналістики в часи, коли інформаційні атаки стають частиною гібридної війни.

Чому фейк набув розголосу?

Андрій Гуменний — постать, яка уособлює інноваційний дух України. Хоча інформації про нього небагато, відомо, що він є одним із тих, хто розробляє БПЛА, які допомагають ЗСУ завдавати ударів по ворожих позиціях. Саме тому новина про його загибель так швидко привернула увагу. У часи війни, коли кожен успіх на фронті залежить від технологій, втрата такого фахівця була б ударом не лише для оборонної галузі, а й для морального духу нації.

На думку експертів, цей фейк міг бути частиною інформаційної операції ворога. Як зазначає «Українська правда», 7 травня в Києві від обстрілу загинула сім’я, яка прихистила 10 котів, а в Харківській області двоє чоловіків підірвалися на міні. У таких умовах фейк про загибель Гуменного мав на меті посіяти паніку та відвернути увагу від реальних трагедій. Це не перший випадок, коли ворог використовує дезінформацію: подібні методи фіксуються з початку повномасштабного вторгнення.

Міжнародна реакція: світ стежить за Україною

Хоча новина про Андрія Гуменного не потрапила до заголовків світових ЗМІ, міжнародна преса активно висвітлює інформаційні виклики, з якими стикається Україна. The Guardian у статті від 6 травня 2025 року зазначає, що дезінформація залишається потужною зброєю в гібридній війні Росії проти України. Видання підкреслює, що українські медіа, попри закриття понад 300 незалежних видань через війну, продовжують боротьбу за правду. Польське видання Rzeczpospolita, коментуючи нагороду «Золоте перо свободи», пише: «Українські журналісти — це голос нації, який не змовкає навіть під обстрілами».

Водночас світові експерти звертають увагу на технологічний внесок України у війну. Американський журнал Forbes у травневому випуску 2025 року зазначає, що українські БПЛА стали «революцією у військовій справі», а інженери на кшталт Гуменного — неоціма цінність для країни. Цей контекст робить фейк про його загибель ще більш цинічним: ворог намагається вдарити по символах української незламності.

Уроки для українців: як не стати жертвою фейків

Ця історія стала черговим нагадуванням про важливість медіаграмотності. У дописах на X, які з’явилися після спростування, користувачі закликають перевіряти інформацію перед поширенням. «Довіряйте лише офіційним джерелам», — пишуть вони, додаючи, що в умовах війни кожен фейк — це спроба ворога посіяти хаос. Як зазначає «Укрінформ», 6 травня 2025 року було презентовано дослідження «Індекс медіаграмотності українців», яке показало, що дедалі більше громадян учаться розпізнавати дезінформацію, хоча виклики залишаються.

Андрій Гуменний живий, і це головна новина дня. Його робота продовжує рятувати життя на фронті, а його ім’я стало символом того, що правда завжди перемагає брехню. У часи, коли війна тестує нашу стійкість, ми маємо бути пильними: кожен неперевірений допис — це удар по нашій єдності. Які уроки ви винесли з цієї історії?

Джерела: РБК-Україна, «Новинарня», «Українська правда», «Укрінформ», «Детектор медіа», The Guardian, Rzeczpospolita, Forbes, дописи на платформі X.