ESA: співпраця зі SpaceX та Україною

Ексклюзив. Європейське космічне агентство (ESA) — міжнародна організація, заснована в 1975 році, що об’єднує 22 країни-члени для координації космічних досліджень і програм. Штаб-квартира розташована в Парижі, Франція. Основна мета ESA — розвиток космічних технологій, наукових досліджень і міжнародної співпраці в космосі.

Основні програми ESA:

Наукові дослідження (Science Programme) – це обов’язкова програма, що фінансує місії для вивчення Сонячної системи, Всесвіту та фундаментальних фізичних явищ.

Приклади:

• Solar Orbiter (дослідження Сонця);
• JUICE (місія до супутників Юпітера);
• Gaia (картографування зірок Чумацького Шляху).
• Спостереження Землі (Earth Observation):

Розробка супутників для моніторингу клімату, погоди, океанів і природних катастроф.

Програма Copernicus (у співпраці з ЄС): супутники Sentinel для збору даних про Землю.

Приклад: Aeolus (вимірювання вітрів).

Космічні польоти людини та роботизовані дослідження (Human and Robotic Exploration):

• участь у програмах Міжнародної космічної станції (МКС).
• розробка модулів, як-от Columbus (лабораторія на МКС).

Місії до Місяця та Марса, зокрема в рамках програми Artemis (співпраця з NASA) та ExoMars (пошук слідів життя на Марсі).

Ракети-носії (Launchers):

Розробка та експлуатація ракет-носіїв для забезпечення незалежного доступу до космосу.

Основні ракети:

• Ariane 5 (для важких вантажів);
• Vega (для легких супутників);
• Ariane 6 (нова ракета, введена в експлуатацію з 2024 року).

Навігація та телекомунікації (Navigation and Telecommunications):

• підтримка системи Galileo (європейський аналог GPS).
• Розробка супутників зв’язку для комерційних і наукових цілей.

Космічна безпека (Space Safety):

• моніторинг космічного сміття та захист від астероїдів.
• програма Space Situational Awareness (SSA) для відстеження об’єктів на орбіті.

Технологічний розвиток (Technology Development):

Інвестиції в інновації, як-от електричні двигуни для супутників, штучний інтелект і квантові технології.

Країни-члени та фінансування:

Основні країни: Франція, Німеччина, Італія, Велика Британія, Іспанія.

Бюджет формується внесками країн-членів (близько €7 млрд у 2024 році).

Співпраця з іншими організаціями, як-от NASA, JAXA, та комерційними партнерами (Airbus, Thales).

Поточні та майбутні проекти:

• Artemis: ESA постачає модуль Orion для місячних місій NASA.
• LISA (2030-ті): місія для виявлення гравітаційних хвиль.
• New Athena (2030-ті): рентгенівська обсерваторія для вивчення чорних дір.
• розширення комерційних програм, як-от супутниковий інтернет.

ESA відіграє ключову роль у глобальних космічних дослідженнях, поєднуючи науку, технології та міжнародну співпрацю.

Співпраця ESA та Spacex

Співпраця між Європейським космічним агентством (ESA) та SpaceX розпочалася відносно недавно і зумовлена переважно необхідністю забезпечення запуску європейських супутників у період, коли власні ракети-носії ESA, зокрема Ariane 6, зазнавали затримок, а доступ до російських ракет “Союз” був заблокований через вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

Запуск супутників Galileo

У 2023 році ESA, від імені Європейської Комісії, уклала угоду зі SpaceX на запуск чотирьох супутників навігаційної системи Galileo на ракетах Falcon 9. Ці супутники спочатку планувалося запускати на ракетах “Союз” або Ariane 5, але через згадані обмеження ESA звернулася до SpaceX.

Перший запуск відбувся у квітні 2024 року, другий — у вересні 2024 року. Обидва запуски успішно доставили супутники на середню навколоземну орбіту. Вартість контракту склала €180 млн.

Для цих запусків потрібна була згода всіх країн-членів ЄС через чутливість технологій Galileo, які включають безпечний сигнал для військового використання.

Запуск телескопа Euclid

У липні 2023 року SpaceX успішно запустила космічний телескоп Euclid на ракеті Falcon 9. Ця місія ESA призначена для дослідження темної матерії та темної енергії. Успіх цього запуску сприяв подальшим переговорам про співпрацю.

Запуск експериментів на МКС

SpaceX доставляє вантажі на Міжнародну космічну станцію (МКС) за допомогою корабля Dragon, зокрема для ESA. Наприклад, у липні 2023 року Dragon доставив три експерименти ESA до європейського модуля Columbus на МКС для дослідження мікробів, теплопередачі та інших явищ у невагомості.

ESA також співпрацює зі SpaceX у рамках програми NASA Commercial Crew Program, купуючи місця для своїх астронавтів на кораблях Crew Dragon. Першим астронавтом ESA на такій місії став Тома Песке (Crew-2, 2021), за ним — Маттіас Маурер (Crew-3) та Саманта Крістофоретті (Crew-4).

Майбутні місії:

У 2025 році заплановано запуск двох місій спостереження Землі — Meteosat Third Generation Sounder (MTG-S1) та Copernicus Sentinel-4 — на ракеті Falcon 9. Ці місії спрямовані на покращення прогнозування погоди та моніторингу якості повітря в Європі.

ESA розглядає можливість додаткових запусків зі SpaceX, поки Ariane 6 не стане повністю операційною, хоча довгостроково агентство прагне покладатися на власні ракети, як-от Ariane 6 та Vega-C.

Контроверсії та критика:

Рішення залучити SpaceX викликало критику в Європі, зокрема від французьких представників, які вважають це загрозою для стратегічної автономії Європи в космосі. Наприклад, рішення EUMETSAT (організації, пов’язаної з ESA) обрати SpaceX для запуску погодного супутника замість Ariane 6 викликало обурення, оскільки Ariane 6 була готова до використання.

ESA та європейські політики наголошують на необхідності розвитку власних пускових потужностей, щоб уникнути залежності від іноземних провайдерів, таких як SpaceX.

Співпраця з SpaceX є тимчасовим рішенням для ESA, яке дозволяє уникнути затримок у реалізації ключових програм, таких як Galileo та спостереження Землі. Однак ESA активно інвестує в Ariane 6 і Vega-C, щоб відновити незалежний доступ до космосу. Генеральний директор ESA Йозеф Ашбахер підкреслював, що переговори зі SpaceX носять попередній характер і не є стратегічною заміною європейських ракет.

Співпраця ESA та України

Співпраця між Європейським космічним агентством (ESA) та Україною має тривалу історію, але обмежується рамковою угодою про співробітництво, підписаною в 2008 році, та участю України в окремих проєктах. Україна не є членом ESA, а має статус країни зі спеціальною угодою про співпрацю (Cooperation Agreement), що дозволяє обмежену взаємодію з низьким рівнем фінансових зобов’язань.

У 2008 році Україна підписала з ESA угоду про співробітництво, яка стала першим кроком до можливої інтеграції в європейські космічні програми. Ця угода передбачає співпрацю в мирному використанні космосу на основі принципу “без обміну коштами”.

Вона відкрила можливості для участі українських компаній і науковців у проєктах ESA, але не передбачає повноцінного доступу до всіх програм агентства.

Україна відіграє важливу роль у виробництві компонентів для європейських ракет. Зокрема, українське підприємство Південмаш (Дніпро) постачає двигуни РД-843 для верхнього ступеня ракети Vega та її модернізованої версії Vega-C, які розробляються під егідою ESA.

Ці двигуни є критично важливими для легких ракет Vega, які використовуються для виведення невеликих супутників на орбіту. Проте війна Росії проти України, що почалася в 2022 році, порушила ланцюги поставок, що вплинуло на графіки виробництва та запуску Vega-C.

Українські науковці брали участь у спільних дослідженнях з європейськими колегами, зокрема в проєктах, пов’язаних із дослідженням Місяця та Марса. Наприклад, у минулому були спільні експерименти з вирощування рослин у місячному ґрунті за участю українських, європейських і російських дослідників.

Українські компанії, такі як EOS Data Analytics, розробляють технології для моніторингу Землі, які можуть бути корисними для програм ESA, зокрема в контексті заміни російських технологій після припинення співпраці з Росією.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році ESA та пов’язані європейські структури, такі як Європейське агентство з космічних програм (EUSPA), сприяли використанню даних із супутників Copernicus для гуманітарних цілей в Україні. Наприклад, дані з Sentinel-5p використовувалися для моніторингу забруднення повітря в Україні у співпраці з чеськими NGO, такими як Arnika.

Програма EUSpace4Ukraine об’єднує європейських і українських інnovators для розробки рішень на основі даних Galileo та Copernicus, які допомагають у координації гуманітарних зусиль.

Після припинення співпраці ESA з Росією через її агресію проти України, Україна розглядається як потенційний партнер для заміни російських компонентів і технологій. Наприклад, Україна має досвід у розробці ракетних двигунів, супутників і навігаційних систем, що може бути використано для підтримки програм ESA, таких як ExoMars.

Українські стартапи, такі як Firefly Aerospace (за підтримки підприємця Максима Полякова), мають потенціал для участі в європейських місіях завдяки досвіду створення ракет і супутників. У 2025 році Верховна Рада України ратифікувала угоду з ESA про відновлення співробітництва в мирному використанні космосу, що може свідчити намір активізувати співпрацю.

Перспективи членства в ESA

Україна висловила зацікавленість у повноцінному членстві в ESA. У 2017 році голова Державного космічного агентства України (ДКАУ) Юрій Радченко заявляв про переговори з ESA щодо цього питання. Для вступу до ESA Україна має пройти три етапи: 1) Угода про співробітництво (уже підписана); 2) Статус Європейської держави, що співпрацює (European Cooperating State, ECS); 3) П’ятирічна програма PECS для розвитку космічної промисловості.

У 2022 році директор ESA Йозеф Ашбахер зазначив, що рішення про членство України є складним і не може бути прийняте швидко, але інтерес до українських технологій зріс через розрив із Росією. Наразі перспективи повного членства залишаються віддаленими через фінансові та політичні виклики, але співпраця може поглибитися через статус ECS.

У 2025 році Україна та ESA відновили діалог про поглиблення співпраці, про що свідчить ратифікація угоди Верховною Радою. Україна має значний потенціал у космічній галузі завдяки спадщині радянської космічної програми, сучасним стартапам і підприємствам, таким як Південмаш, КБ “Південне” та EOS Data Analytics. ESA зацікавлена у використанні українських технологій, особливо в контексті заміни російських компонентів, але подальший прогрес залежить від стабілізації ситуації в Україні та фінансової підтримки з боку Європи.

Михайло Коваль, оглядач