Енергетична криза після ударів РФ: Зеленський вимагає від уряду конкретних дій уже сьогодні
21.01.2026Коли мільйон киян опинилися в темряві, президент перевів розмову з рівня «форс-мажору» на рівень персональної відповідальності.
Після однієї з наймасованіших атак Росії по енергосистемі за цю зиму Володимир Зеленський публічно змістив акценти: замість загальних формулювань про «складну ситуацію» пролунала вимога персональної відповідальності уряду і керівників енергетичних компаній за те, як країна виходить із наслідків ударів1 . У зверненні, оприлюдненому напередодні, президент заявив, що вже сьогодні очікує від Кабміну «конкретний, чіткий перелік дій і рішень» для полегшення життя людей і стабілізації енергопостачання, наголосивши: усі посадовці, від міністрів до менеджерів держкомпаній, мають фізично працювати в Україні — у містах і селах, де треба відновлювати й захищати інфраструктуру1 . Цей тон означає не просто політичне невдоволення, а спробу виставити перед урядом часовий дедлайн у ситуації, коли довіра суспільства до системи управління енергетикою стрімко тане.
Контекст: нічний удар по енергосистемі й мільйон споживачів без світла в Києві
Заява Зеленського прозвучала на тлі нічної атаки РФ, коли російська армія одночасно застосувала балістичні ракети, крилаті ракети та рій ударних дронів проти Києва, Київщини й низки регіонів1 . За офіційними оцінками, Повітряні сили збили сотні цілей, але частина ракет і дронів таки досягла об’єктів енергетики: було пошкоджено підстанції, високовольтні лінії, окремі елементи генерації, що спричинило масштабні відключення електроенергії, тепла й води в столиці та областях1 2 .
Київська міська влада повідомляла, що станом на вечір після атаки понад мільйон споживачів у столиці залишилися без електрики, а понад 5635 багатоквартирних будинків — без тепла; значна частина лівого берега — ще й без води1 2 . На цьому тлі вимога президента до уряду виглядала не як реакція на абстрактну «складну ситуацію», а як відповідь на дуже конкретний холод і темряву в домівках мешканців столиці.
Ключовий меседж: «усі мають бути тут, в Україні, і працювати на місцях»
У зверненні Зеленський чітко артикулював, що перший рівень відповідальності — фізична присутність і робота посадовців на території країни. «Кожен посадовець, місцева влада, усі керівники державних компаній, керівники енергетичних компаній — усі мають бути саме тут, в Україні, працювати в містах, працювати в селах, на тих територіях, де треба відновлювати і треба захищати», — наголосив президент1 . Це звучить як непрямий удар по чиновниках і топменеджерах, яких суспільство підозрює у «відрядженнях без повернення» або дистанційному управлінні в найкритичніші моменти.
За словами Зеленського, «усі сили мають бути спрямовані на те, щоби полегшити ситуацію». Він вимагає від урядовців «нелінійних пропозицій» — не повторення вже пройдених рішень, а пошуку нових моделей організації роботи, підтримки людей і бізнесу в умовах дефіциту електроенергії1 . Цей акцент на креативності та відповідальності вказує: Банкова не задовольняється поясненням «Росія б’є — ми ремонтуємо», очікуючи від виконавчої влади більшої суб’єктності.
Київ як лакмус: столиця без світла, тепла й води
Окрема частина звернення присвячена ситуації в Києві. Зеленський наголосив, що станом на вечір після атаки «лише в Києві понад мільйон споживачів залишаються без електрики», а «значна кількість будинків без тепла — понад 4 тисячі багатоквартирних будинків»1 . Ці цифри корелюють із даними КМДА та енергетичних компаній, які говорять про критичне навантаження на міську інфраструктуру після нічного удару1 2 .
Столиця стала символом масштабу проблеми: одночасне вимкнення світла в густозаселених районах, зупинки чи зміни в русі метро, падіння тиску в системах теплопостачання й водопостачання перетворюють енергетичну кризу з сюжетів новин на досвід, який кожен киянин відчуває власною шкірою2 . На цьому тлі заклики Банкової до уряду й місцевої влади звучать як спроба показати: президент не лише констатує удари РФ, а й публічно вимагає відповідей від тих, хто відповідає за управління ресурсами.
Вимога до уряду: «сьогодні я очікую конкретний перелік дій і рішень»
Ключова фраза звернення — це прямий дедлайн для Кабінету Міністрів. «Треба проговорити все це детально і дати відповіді на питання, які я поставив сьогодні посадовцям. Усі. Персональна відповідальність уряду за це — завтра я очікую конкретний, чіткий перелік дій і рішень», — заявив Зеленський напередодні1 . Для читача, який бачить цю статтю вранці, цей «завтра» вже настав — отже, сьогодні саме той день, коли уряд має показати, що стоїть за гучними словами про «контроль ситуації».
Ідеться не лише про аварійні ремонти, а й про довгострокові кроки: як перерозподілити генерацію, організувати резервні схеми живлення, підтримати бізнес, який не може працювати в умовах постійних відключень, і що робити з найуразливішими категоріями населення — літніми людьми, сім’ями з дітьми, лікарнями, інтернатами1 3 . По суті, президент вимагає від уряду антикризового плану не на рівні гасел, а у вигляді конкретних програм і бюджетних рішень уже сьогодні.
Координація з бізнесом: енергетика як спільний фронт
Окремий акцент Зеленський зробив на взаємодії з бізнесом. За його словами, посадовці мають «максимально координуватися з бізнесом: як перерозподілити генерацію, наявне споживання так, щоби люди могли відчути стабілізацію ситуації, які потрібні додаткові програми підтримки для людей»1 . Це фактично визнання того, що самих лише рішень державних компаній замало: приватні генератори, промислові споживачі, великі торговельні мережі й IT‑сектор уже де-факто стали частиною енергетичного фронту.
Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко (за сумісництвом — відповідальна за економічний блок) анонсувала поставки генераторів і трансформаторів з Азербайджану, Словаччини та Чехії, що має частково посилити можливість резервного живлення критичних об’єктів1 . Але ці кроки розтягуються в часі, тоді як суспільство чекає рішень уже сьогодні. Координація з бізнесом у такій ситуації — не лише про компенсації, а й про погоджені графіки роботи, добровільне скорочення споживання, участь приватного сектору у програмах підтримки громад.
Енергоінфраструктура під вогнем: Київщина, Вінниччина, Рівненщина, Полтавщина, Херсонщина
Цензор.НЕТ нагадує, що нічний удар вдарив не лише по столиці. На Київщині, зокрема в Бучанському районі, внаслідок атаки загинув чоловік, було пошкоджено приміщення автозаправки та інші об’єкти1 . Це показує: удар РФ по енергетиці завжди має людський вимір — не лише через холод і темряву, а й через прямі жертви й руйнування на землі.
У Вінницькій області зафіксовано влучання в об’єкт критичної інфраструктури, деталі якого не розкриваються; в Рівненській — уражено енергооб’єкт, через що понад 10 тисяч абонентів залишилися без світла; у Полтавській під удар потрапив промисловий об’єкт, а в Херсонській області було поранено чотирьох людей внаслідок обстрілів1 2 . Ця географія підкреслює: Київ із його мільйоном споживачів без світла — найгучніший, але не єдиний епіцентр проблеми. Для уряду це означає потребу в горизонтальному плануванні — не лише «гасити» столицю, а й тримати країну як цілісну систему.
Чому тема персональної відповідальності загострилася саме тепер
Тон звернення Зеленського про «персональну відповідальність уряду» варто розглядати не в ізоляції, а в контексті кількох тижнів наростаючого невдоволення енергетичною ситуацією. Соцмережі й коментарі під новинами рясніють критикою на адресу як центральної влади, так і мерії Києва, енергокомпаній, керівництва галузі: людей не задовольняють пояснення про «безпрецедентні удари», коли вони бачать, що в окремих містах ситуація краща завдяки завчасній підготовці та альтернативній генерації2 3 .
На цьому тлі публічне підкреслення персональної відповідальності можна трактувати як спробу Банкової перехопити ініціативу: не дати сформуватися враженню, що президент відсторонений від енергетичного фронту, і перевести фокус на уряд як виконавчий орган1 . Водночас це створює й політичний ризик для самого Зеленського: якщо протягом найближчих тижнів суспільство не побачить відчутного полегшення, запитання про особисту відповідальність повернеться до глави держави під ще гострішим кутом.
Що може увійти до «переліку дій і рішень» уряду
На момент публікації цієї статті зміст обіцяного «переліку» ще не проголошений публічно, але можна окреслити кілька напрямків, які, ймовірно, опиняться в центрі уваги. По-перше, це прискорена відбудова та резервування мереж: ремонт підстанцій, будівництво обхідних ліній, створення так званих «енергоостровів» для великих міст, здатних працювати автономно в разі відрізання від основної системи2 3 . По-друге, масове розгортання генераторів, модульних котелень, малих ТЕЦ та когенераційних установок для лікарень, шкіл, критичних об’єктів.
По-третє, це більш прозорі й чесні графіки відключень, які зменшують відчуття хаосу й нерівності. По-четверте, програми підтримки населення і бізнесу: компенсації за зіпсовану продукцію, пільгові кредити на автономні системи живлення, адресна допомога найуразливішим групам2 . Нарешті, п’ятим пунктом має стати комунікація: урядові доведеться пояснити, що є реалістичною метою на цю зиму, а що — ні, щоб уникнути завищених очікувань і подальшого розчарування.
Міжнародний вимір: допомога обладнанням і ППО
Поза внутрішніми вимогами до уряду залишається критичний зовнішній фактор: без міжнародної допомоги обладнанням і системами ППО жоден «перелік дій» не захистить енергетику від повторних ударів. Уряд уже анонсував поставки генераторів, трансформаторів і іншого обладнання з Азербайджану, Словаччини, Чехії та інших країн, але їхній масштаб поки не відповідає масштабу руйнувань1 3 .
Не менш важливою є протиповітряна оборона: кожна додаткова батарея Patriot, IRIS‑T чи NASAMS — це десятки збережених підстанцій і тисячі квартир, які не залишаться без світла й тепла. Тому звернення Зеленського до уряду — це лише одна сторона рівняння; інша — щоденна робота дипломатів із партнерами, які мають переосмислити: удари по трансформаторах і ТЕЦ — це не лише проблема України, а й тест витривалості всієї європейської енергетичної архітектури3 .
Випробування довіри: що означає ця заява для політичного поля
Публічне наголошення на персональній відповідальності уряду в момент, коли соціальні мережі киплять критикою і на адресу президента, і на адресу мерій, і на адресу енергетичних монополій, — це ризикований, але необхідний крок. З одного боку, він дає суспільству сигнал: влада бачить проблему й не збирається прикриватися лише словами про «війну і так складно»1 . З іншого — піднімає ставки: чим голосніше звучить слово «відповідальність», тим менше простору для виправдань у разі невдачі.
Для опозиції й критично налаштованої частини суспільства звернення Зеленського стане підставою ще уважніше стежити за діями уряду й вимагати не лише планів, а й кадрових рішень щодо тих, хто провалює їхню реалізацію. Для самого президента це шанс показати, що в умовах тотальної війни він готовий тримати удар не лише з боку ворога, а й із боку власних громадян, які мають право ставити незручні запитання про світло в розетці, незалежно від масштабу геополітики2 3 .
Джерела
- Цензор.НЕТ: «Зеленський підкреслює персональну відповідальність уряду за ситуацію в енергетиці» — текст звернення президента, дані про масштаби відключень у Києві та регіонах, бекґраунд нічної атаки РФ.
- Офіційні повідомлення КМДА, Мінпаливенерго та операторів енергосистеми, процитовані українськими ЗМІ, про наслідки ударів РФ для столичного регіону та областей.
- Повідомлення українських та міжнародних медіа про удари РФ по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років, масштаби руйнувань, міжнародну допомогу обладнанням і засобами ППО.
