Ель-Ніньйо 2026: вчені попереджають про глобальні катаклізми

Тихоокеанський феномен знову набирає силу, і цього разу наслідки можуть виявитися відчутнішими за будь-які попередні цикли.

Світова метеорологічна організація оприлюднила свіжий прогноз, згідно з яким імовірність формування Ель-Ніньйо між червнем і серпнем 2026 року сягає 80 відсотків. До листопада ймовірність піднімається до 90 відсотків. Це означає, що планета отримає додатковий поштовх до зростання температур на тлі вже наявного антропогенного потепління.

Що таке Ель-Ніньйо і чому він важливий саме зараз

Ель-Ніньйо — це природний кліматичний цикл, під час якого поверхня води в центральній і східній частині Тихого океану нагрівається сильніше за норму. Зазвичай явище триває від дев’яти до дванадцяти місяців і впливає на атмосферну циркуляцію по всьому світу. У 2023–2024 роках попередній Ель-Ніньйо став одним із п’яти найпотужніших за всю історію спостережень і допоміг зробити 2024 рік найспекотнішим у літописі.

Нинішній цикл, за оцінками Європейського центру середньострокових прогнозів погоди, може перевищити поріг у 2 °C. Такий рівень фіксували лише раз у XXI столітті — під час Ель-Ніньйо 2015–2016 років. Якщо сценарій справдиться, 2027 рік ризикує стати новим температурним рекордом.

Очікувані наслідки для здоров’я та систем охорони здоров’я

Генеральний секретар ВМО Селесте Сауло наголосила, що екстремальна спека вже є однією з найсмертоносніших кліматичних загроз. Ель-Ніньйо здатен посилити цю небезпеку в середньому на 20–30 відсотків у регіонах, де й без того фіксують високі температури. Зросте кількість теплових ударів, загострень серцево-судинних захворювань та хронічних хвороб дихальної системи.

Додатково прогнозують розширення ареалів комарів-переносників лихоманки денге, малярії та вірусу Західного Нілу. У країнах Південно-Східної Азії та Латинської Америки вже фіксують перші спалахи, пов’язані з аномально високою вологістю. Системи охорони здоров’я в цих регіонах готуються до збільшення госпіталізацій на 15–25 відсотків протягом другого півріччя 2026 року.

Вплив на сільське господарство та продовольчу безпеку

Зміна режиму опадів безпосередньо зачепить врожайність ключових культур. У південних штатах США, на північному сході Бразилії та в Східній Африці очікують надмірних дощів і повеней, що призведе до вимивання ґрунтів і втрати посівів. Натомість Австралія, Індонезія та південь Індії зіткнуться з посухою, яка може скоротити врожай пшениці та рису на 10–18 відсотків.

Уже зараз багато країн відчувають дефіцит добрив через блокаду Ормузької протоки. Поєднання цих факторів може призвести до зростання світових цін на продовольство на 12–20 відсотків до кінця 2026 року. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН рекомендує країнам-імпортерам формувати стратегічні запаси зерна ще до вересня.

Енергетичний сектор під подвійним тиском

Зростання попиту на електроенергію для кондиціонування повітря накластися на можливе скорочення виробництва гідроенергії в посушливих регіонах. У Центральній Азії та на півдні Європи це може спричинити дефіцит потужностей у пікові літні місяці. Міжнародне енергетичне агентство прогнозує додаткове навантаження на газові та вугільні станції, що суперечить цілям декарбонізації.

Водночас у регіонах з надмірними опадами можливе тимчасове збільшення виробництва гідроенергії, однак нестабільність мереж через повені створює ризики аварій. Енергетичні компанії вже тестують сценарії, за яких піки споживання перевищуватимуть проєктні потужності на 8–12 відсотків.

Регіональні сценарії та Європа

Для Європи віддаленість від Тихого океану ускладнює точні прогнози. Проте моделі показують підвищену ймовірність спекотних і сухих періодів у Середземномор’ї та Центральній Європі. Україна, за попередніми розрахунками, може отримати тепліше літо з нерівномірним розподілом опадів: західні області — більше дощів, схід і південь — триваліші посушливі періоди.

У Південній Америці та Східній Африці ризик повеней і зсувів зростає вдвічі порівняно з нейтральними роками. Австралійські фермери вже скорочують посівні площі пшениці, очікуючи посухи.

Підготовка та системи раннього попередження

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш назвав Ель-Ніньйо «терміновим кліматичним попередженням». Водночас Селесте Сауло нагадала, що за наявності ефективних систем раннього попередження явище не обов’язково перетворюється на катастрофу. Країни, які інвестували в метеорологічні служби та плани адаптації, змогли зменшити економічні втрати на 30–40 відсотків під час попередніх циклів.

У 2026 році ВМО розширює програму «Early Warnings for All» на 30 нових держав. Особливу увагу приділяють країнам з низьким рівнем доходу, де доступ до точних прогнозів досі обмежений.

Зв’язок з іншими глобальними кризами

Ель-Ніньйо накладається на наслідки вирубки Амазонії. Дослідники попереджають, що при потеплінні на 1,5–1,9 °C тропічний ліс може почати перетворюватися на савану вже до 2040 року. Додаткове нагрівання від Ель-Ніньйо прискорює цей процес. Водночас блокада Ормузької протоки обмежує постачання добрив і пального, посилюючи вразливість аграрного сектору.

Поєднання цих факторів створює синергетичний ефект, коли кожна криза посилює іншу. Експерти радять урядам розглядати Ель-Ніньйо не як ізольоване явище, а як каталізатор уже наявних проблем.