Дипломатичний марафон Сі Цзіньпіна: формування нової геополітики та глобальні виклики

У той час, коли світ балансує на межі численних конфліктів та економічних викликів, лідер Китаю Сі Цзіньпін розпочинає безпрецедентну низку міжнародних візитів. Цей дипломатичний марафон, що охоплює країни Центральної Азії, Близького Сходу та, ймовірно, Індію, кульмінацією якого буде очікуваний саміт із президентом США Дональдом Трампом, свідчить про глибокі зміни у світовому порядку. Пекін, схоже, готовий взяти на себе більшу відповідальність, пропонуючи власне бачення стабільності та розвитку в умовах глобальної турбулентності.

Дипломатичний марафон Сі Цзіньпіна: Нова ера глобального впливу

Китайський лідер Сі Цзіньпін розпочав насичений графік міжнародних поїздок, що є рідкісним явищем останніми роками. Після візиту до Північної Кореї у червні, його нинішній маршрут пролягає через Киргизстан, Єгипет, а також потенційно включає Індію, перш ніж він вирушить до США наприкінці вересня. Ця активізація зовнішньополітичної діяльності свідчить про зміну пріоритетів Пекіна та його прагнення до посилення глобального впливу. Як зазначає Габріель Вілдау, керівний директор Teneo, такий інтенсивний графік є важливим показником його пріоритетів. Водночас, світ сам прибув до Китаю: понад 20 світових лідерів, включно з президентом США Дональдом Трампом, відвідали Пекін у першій половині року.

На тлі тривалої “Іранської війни”, торговельної напруженості між США та Китаєм, а також зростаючих ризиків у сфері штучного інтелекту, Пекін вбачає необхідність в еволюції своєї глобальної ролі. Хай Чжао, директор з міжнародних політичних досліджень Китайської академії соціальних наук, підкреслює, що Китай готовий брати на себе більшу відповідальність та надавати більше “глобальних суспільних благ”. Глибока інтеграція Китаю у світову економіку робить його невід’ємною частиною вирішення таких проблем, як безпека ланцюгів постачання, вільний потік нафти через Ормузьку протоку та кібербезпека.

ШОС та БРІКС: Зміцнення багатополярного світу

Першою зупинкою в дипломатичному турне Сі Цзіньпіна став Бішкек, Киргизстан, де 30 серпня він прибув для участі у саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС), що відбувся з 31 серпня до 1 вересня. Цей саміт, що відзначає 25-ту річницю заснування організації, зібрав лідерів Росії, Індії, Пакистану, Білорусі та країн Центральної Азії. Серед ключових тем обговорення були регіональна безпека, транспортна сполученість, енергетична та цифрова співпраця, а також ситуація в Ірані та Афганістані та продовольча безпека.

Саміт ШОС став перевіркою здатності цього блоку діяти злагоджено, особливо щодо ситуації навколо Ірану. Країни-члени ШОС, що представляють понад 40% населення світу та близько чверті світового ВВП, прагнуть поглибити співпрацю в різних сферах та взяти участь у реформуванні глобальної системи управління. Китай, зокрема, надає великого значення ШОС та Центральній Азії через посилення глобальної конкуренції, а його товарообіг з п’ятьма центральноазіатськими державами торік сягнув рекордних 106 мільярдів доларів, зробивши Пекін їхнім найбільшим колективним торговельним партнером. На полях саміту відбулися переговори між Сі Цзіньпіном та Володимиром Путіним, а також Нарендрою Моді та Путіним, де обговорювалися двосторонні відносини, торгівля та тарифи.

Наступною важливою платформою для демонстрації багатополярності буде саміт БРІКС у Нью-Делі, запланований на 12-13 вересня. Хоча участь Сі Цзіньпіна ще офіційно не підтверджена Китаєм, його візит до Індії став би першим із 2019 року, після смертоносних прикордонних сутичок 2020 року. Індія, яка цього року головує в БРІКС, використовує ці зустрічі, щоб підкреслити свою стратегію “багатополярного вирівнювання”, демонструючи Вашингтону, що вона має й інших партнерів. Як зазначив Праміт Пал Чаудхурі з Eurasia Group, Індія цими зустрічами дасть зрозуміти США, що “їм доведеться заплатити ціну, якщо вони й надалі залишатимуться невизначеними”.

Єгипет: Стратегічний міст Китаю до Африки та Близького Сходу

У рамках тієї ж поїздки, що триватиме до четверга, Сі Цзіньпін планує здійснити свій перший державний візит до Єгипту за останнє десятиліття. Ця поїздка приурочена до 70-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома державами, які були започатковані ще 1956 року. Переговори з єгипетським керівництвом будуть присвячені поглибленню співпраці у сфері безпеки, передових технологій та стабілізації морської логістики.

Китай активно розбудовує свою присутність у регіоні Суецького каналу, де функціонує двостороння зона економічного та торговельного співробітництва. Двостороння торгівля між Китаєм та Єгиптом продемонструвала значне зростання, сягнувши 20,8 мільярда доларів 2025 року, порівняно з 17,38 мільярда доларів роком раніше. Понад 200 китайських підприємств успішно працюють в економічній зоні Суецького каналу в Айн-Сохні, нещодавно уклавши нові контракти на 168 мільйонів доларів. Це стратегічне партнерство набуває особливої ваги в умовах масштабних збоїв на світових енергетичних та торговельних маршрутах через війну в регіоні. Китай надзвичайно залежить від безперебійного імпорту нафти, тоді як Суецький канал залишається життєво важливою артерією між Азією та європейськими ринками.

Танго слона та дракона: Делікатні відносини Індії та Китаю

Після зустрічі ШОС очікується, що Сі Цзіньпін та Нарендра Моді зустрінуться на саміті БРІКС у Нью-Делі. Відносини між двома азіатськими гігантами покращилися протягом останнього року, про що свідчить відновлення прямих авіарейсів, відкриття кількох старих торговельних шляхів Шовкового шляху та пом’якшення Індією правил щодо інвестицій з Пекіна в березні. Минулого тижня сторони також домовилися працювати над врегулюванням давніх прикордонних суперечок. Китай та Індія мають спільний кордон завдовжки близько 3800 км, який значною мірою не демаркований і є предметом суперечок у Гімалаях. Останні переговори між міністром закордонних справ Китаю Ван Ї та радником з питань національної безпеки Індії Аджитом Довалом у Пекіні були названі “всебічними, поглибленими, дружніми та відвертими”, з домовленістю про наступний раунд переговорів в Індії 2027 року. Також було погоджено розширення військових каналів зв’язку та відкриття двох нових гарячих ліній у східному та центральному секторах кордону.

Однак, попри ці позитивні зрушення, проблеми залишаються. Індійські бізнесмени та керівники стикаються зі “значними труднощами” в отриманні китайських віз. Річард М. Россоу, старший радник CSIS, зазначив, що “добре бачити, що напруженість між Індією та Китаєм обмежується торгівлею та візами”, що є покращенням порівняно з попередньою військовою конфронтацією. Обидві сторони намагаються збалансувати комерційні зв’язки. У той час як Індія послаблює інвестиційні правила для китайських фірм, вона також запроваджує деякі торговельні обмеження на товари в секторах, де Індія наближається до самодостатності. Китай, своєю чергою, остерігається передачі технологій Індії, оскільки це може підірвати роль Пекіна в ключових глобальних ланцюгах постачання. Індія вже стає ключовим постачальником смартфонів Apple, оскільки компанія диверсифікує свою виробничу базу з Китаю. За даними індійського уряду, країна вже є другим за величиною виробником мобільних телефонів у світі. До кінця 2026 року Apple планує перенести складання всіх iPhone, що продаються в США, до Індії.

Від Вашингтона до Пекіна: Саміт Трамп-Сі та виклики ШІ

Ключовим моментом у дипломатичному календарі Сі Цзіньпіна буде очікуваний саміт із президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні, запланований приблизно на 24 вересня. Хоча Китай ще офіційно не підтвердив візит, Трамп вже анонсував його та підкреслив, що питання штучного інтелекту буде однією з центральних тем переговорів. Це буде продовженням діалогу, розпочатого під час візиту Трампа до Пекіна в травні цього року.

Технології, а особливо безпека штучного інтелекту, швидко стають критично важливим питанням у відносинах між США та Китаєм. Високопосадовці з обох сторін зустрічалися в Пекіні минулого тижня, на тлі жорсткої риторики адміністрації Трампа щодо ймовірної ролі Китаю у фінансуванні Ірану. Ван Хунін, голова Національного комітету Народної політичної консультативної ради Китаю, також провів переговори з делегатами США в рамках “Track 1.5” напівофіційного діалогу, організованого Asia Society. Кевін Радд, генеральний директор Asia Society, повідомив, що на зустрічі обговорювалася можливість встановлення “запобіжних бар’єрів” у сфері ШІ між США та Китаєм, а також двостороння співпраця у глобальних дослідженнях раку.

Експерти, такі як Хай Чжао, попереджають, що якщо дедалі потужніші великі мовні моделі “потраплять не в ті руки, це буде дуже руйнівним як для США, так і для Китаю та світової економіки”. Він очікує, що два лідери можуть створити механізм для керівництва розвитком ШІ. Однак Габріель Вілдау з Teneo менш оптимістичний, враховуючи “широке переконання, що розвиток ШІ є грою з нульовою сумою”.

Китай активно просуває власну модель управління ШІ через ініціативу “ШІ для всіх”, позиціонуючи відкриті моделі ШІ як суспільне благо та кидаючи виклик стратегії США зі стримування Пекіна. У липні 2026 року 29 країн, включно з Китаєм, Росією, Казахстаном та Індонезією, створили в Шанхаї Всесвітню організацію співробітництва у сфері ШІ (WAICO). Метою WAICO є сприяння міжнародній співпраці та глобальному управлінню ШІ. США стурбовані швидким зростанням китайських моделей ШІ, а міністр фінансів США Скотт Бессент попередив про можливі санкції проти іноземних моделей ШІ, що крадуть американську інтелектуальну власність.

Поряд зі ШІ, питання торговельних тарифів також залишається критичним для двосторонньої стабільності. Законопроєкт Грема, ухвалений Сенатом США в серпні 2026 року, передбачає можливість запровадження мит до 100% проти п’яти найбільших покупців російської нафти та газу, включно з Індією та Китаєм. Цей крок, спрямований на посилення тиску на Росію через її війну проти України, може ускладнити торговельні переговори з Індією, попри попередню торговельну угоду, укладену в лютому.

Геополітичні шахи: Роль України та Ірану у великій грі

Глобальні ставки лише зростають на тлі тривалої “Іранської війни” та війни Росії проти України. “Іранська війна”, що розпочалася приблизно в лютому 2026 року за участю США та Ізраїлю проти Ірану, перетворилася на боротьбу за контроль над Ормузькою протокою, через яку проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Цей конфлікт призвів до суттєвих обмежень судноплавства, зриву роботи енергетичних ринків та зростання витрат для світової економіки, з цінами на нафту марки Brent близько 90 доларів за барель. МВФ знизив прогноз світового економічного зростання на 2026 рік до 3% через цю війну. Хоча економіка Ірану зазнала втрат, його уряд виявився стійкішим, ніж очікувалося. На саміті ШОС лідери можуть обмежитися символічною солідарністю з Тегераном, оскільки ані Сі, ані Путін не демонстрували готовності надати Ірану значну військову чи економічну підтримку. Міністр фінансів США Скотт Бессент погрожував “економічним днем D” – масштабними заходами проти Ірану та тих, хто його підтримує.

Сполучені Штати уважно стежать за подіями на самітах ШОС та БРІКС, прагнучи покращити зв’язки з Індією та Китаєм, але водночас планують посилити тиск на Росію, щоб покласти край її війні проти України. Президент України Володимир Зеленський подякував Сенату США за підтримку законопроєкту Грема, який, як очікується, буде ухвалений Палатою представників у вересні, і надасть президенту США повноваження запроваджувати мита до 100% на імпорт з країн, що купують російську нафту. Це є частиною стратегії посилення економічного тиску на Росію та її союзників.

Цікавим є той факт, що минулого року відео, де Сі, індійський прем’єр-міністр Нарендра Моді та президент Росії Володимир Путін разом сміються на саміті ШОС у Тяньцзіні, стало вірусним. Ця зустріч викликала обурення у Вашингтоні, де Трамп заявив, що США “втратили Індію та Росію на користь найглибшого, найтемнішого Китаю”. Проте з того часу багато що змінилося. У лютому цього року Трамп оголосив, що скоротить тарифи для Індії з 50% до 18%, і обидві країни перебувають у процесі переговорів щодо торговельної угоди. Однак “видиме тепло” між Моді та Путіним “може вплинути на розрахунки Президента [Трампа] щодо використання потенційних нових вторинних тарифних повноважень” щодо закупівель Індією російської нафти, зазначає Річард М. Россоу з CSIS.

Перспективи та виклики

Дипломатична активність Сі Цзіньпіна в цей період є не просто низкою протокольних візитів, а стратегічно виваженим кроком, спрямованим на зміцнення позицій Китаю у світі, що швидко змінюється. Від Киргизстану до Єгипту, Індії та США, Пекін прагне поглибити економічні зв’язки, розширити свій вплив на багатосторонніх платформах та сформувати глобальні правила у ключових сферах, таких як штучний інтелект. Цей марафон демонструє прагнення Китаю до лідерства в “багатополярному світі”, де країни Глобального Півдня відіграють дедалі важливішу роль. Однак на цьому шляху Китай стикається з численними викликами: від збереження делікатного балансу у відносинах з Індією до протистояння зі США у торговельних та технологічних питаннях, а також адаптації до геополітичних наслідків конфліктів в Ірані та Україні. Світ спостерігає, як Пекін використовуватиме свою зростаючу дипломатичну вагу для формування майбутнього світового порядку.