Дрони та інвестиції: Україна пропонує Близькому Сходу нове партнерство

Президент Зеленський робить сміливу геополітичну пропозицію, що може перекроїти безпекову архітектуру Близького Сходу та посилити українську обороноздатність. Київ, загартований у полум’ї повномасштабної війни, готовий ділитися своїм безцінним досвідом у розробці та застосуванні безпілотних систем. Але не безкоштовно: натомість Україна шукає капітал та передові технології, відкриваючи нову сторінку у міжнародній співпраці, де знання та інновації стають валютою стратегічного значення.

Президент України Володимир Зеленський відвідує панельну дискусію в університеті Sciences Po у Парижі, Франція, 13 березня 2026 року. REUTERS/Abdul Saboor

Від оборони до глобального партнерства: Україна як дрон-центр світу

Повномасштабне вторгнення Росії стало каталізатором безпрецедентного технологічного стрибка для України у сфері безпілотних авіаційних комплексів (БпАК). Від кустарних розробок та адаптації цивільних дронів до створення власних унікальних систем — Україна перетворилася на один із провідних полігонів для інновацій у війні дронів. Це не просто тактичні практичні знання, а ціла екосистема, що охоплює розвідку, коригування артилерії, ударні операції, радіоелектронну боротьбу (РЕБ) та логістику¹. Досвід, набутий українськими військовими та інженерами, є унікальним у світі, оскільки він заснований на протистоянні з сучасною, технологічно оснащеною армією, що змушує шукати асиметричні та надзвичайно ефективні відповіді.

Саме цього досвіду, відточеного в реальних бойових умовах, Київ тепер готовий експортувати. Йдеться не лише про готові апарати, а й про знання щодо їхнього виробництва, обслуговування, тактики застосування, захисту від ворожих засобів РЕБ та навчання операторів. Це комплексний підхід, який може бути надзвичайно цінним для країн, що прагнуть зміцнити свою обороноздатність у світі, що швидко змінюється. Українські FPV-дрони (з видом від першої особи), морські дрони-камікадзе, розвідувальні БпЛА типу «Лелека-100» та ударні системи, що здатні долати сотні кілометрів, стали символом технологічної стійкості й винахідливості². Цей арсенал, що постійно оновлюється та вдосконалюється, є привабливою пропозицією для потенційних партнерів, які прагнуть модернізувати свої військові потужності без багаторічних розробок.

Пропозиція Президента Зеленського відображає стратегічний зсув: Україна більше не лише отримувач допомоги, а й активний гравець на ринку безпекових технологій, що пропонує унікальні рішення. Цей крок є свідченням зростаючої самостійності українського оборонно-промислового комплексу та його потенціалу стати значним гравцем на міжнародній арені. Він також підкреслює глибоке розуміння того, що майбутнє конфліктів значною мірою залежатиме від переваги в повітрі та на полі бою завдяки безпілотним системам. Спільна розробка технологій та співпраця у їхньому розвитку може стати міцним фундаментом для довгострокових відносин, що виходять за рамки простої купівлі-продажу зброї.

Близький Схід: Арена для нових технологій та безпеки

Регіон Близького Сходу вже давно є осередком геополітичної напруги та збройних конфліктів. Від Ємену до Перської затоки використання дронів стало звичним явищем, часто з руйнівними наслідками. Атаки хуситів на нафтові об’єкти Саудівської Аравії та ОАЕ, регулярні сутички із застосуванням БПЛА, а також широке використання Іраном власних безпілотних програм яскраво демонструють гостру потребу регіону в передових засобах протидії та власному ефективному арсеналі дронів³. Країни регіону прагнуть зменшити свою залежність від традиційних західних постачальників зброї, шукаючи нові джерела технологій та можливості для локалізації виробництва.

Саме в цьому контексті пропозиція України стає особливо привабливою. Замість того, щоб купувати дорогі та часто складні в інтеграції західні системи, Близький Схід отримує доступ до перевірених у боях, гнучких та інноваційних українських рішень. Україна може запропонувати не лише ударні та розвідувальні дрони, а й критично важливі технології для боротьби з ними, такі як системи РЕБ, засоби виявлення та перехоплення. Це створює перспективу для країн регіону не просто мати дрони, а й володіти суверенними можливостями у цій сфері, підвищуючи рівень власної безпеки та стійкості до зовнішніх загроз. Співпраця може охоплювати також обмін розвідувальними даними, досвідом кібербезпеки та іншими аспектами асиметричної війни.

Крім того, країни Близького Сходу, зокрема Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати, активно інвестують у розвиток високих технологій, штучного інтелекту (ШІ) та власних військово-промислових баз⁴. Вони шукають партнерів, які можуть не тільки продати їм технології, але й допомогти створити власну інноваційну екосистему. Україна, з її кваліфікованими інженерами, ІТ-фахівцями та досвідом швидкого прототипування, може стати ідеальним партнером для таких амбітних проектів. Це відкриває можливості для спільного виробництва, створення спільних підприємств та трансферу технологій, що є вигідним для обох сторін і відповідає довгостроковим стратегічним цілям розвитку регіону.

Що Україна шукає: Гроші, технології та партнерство

За пропозицією України стоїть глибока стратегічна логіка. По-перше, це залучення фінансових ресурсів, вкрай необхідних для продовження оборонної боротьби та відновлення країни. Інвестиції у військово-промисловий комплекс України, спільні розробки або пряма закупівля технологій можуть забезпечити стабільний потік коштів, який зменшить залежність від зовнішньої фінансової допомоги й дозволить розширити власне виробництво озброєнь. Це не просто “продаж”, а стратегічний обмін, де фінансова віддача реінвестується у національну безпеку та інноваційний розвиток⁵. Наприклад, досвід Ізраїлю, який став одним з лідерів у військовій технології за рахунок постійних інвестицій та експорту, може слугувати прикладом для України.

По-друге, Україна прагне отримати доступ до нових технологій та експертизи. Країни Близького Сходу, завдяки своїм величезним фінансовим можливостям, активно інвестують у передові дослідження, зокрема у сфери, що можуть доповнити українські розробки. Це може бути доступ до сучасних компонентів, мікроелектроніки, передових матеріалів, систем штучного інтелекту або досвіду у високоточному виробництві, який поки що є обмеженим в Україні через війну та необхідність швидкого розширення. Такий обмін технологіями дозволить Україні не тільки покращити існуючі системи, а й розробити нові, більш досконалі зразки, що відповідатимуть викликам майбутнього. Це дозволить Україні залишатися на вістрі технологічного прогресу та забезпечити перевагу на полі бою.

По-третє, це формування нових стратегічних партнерств, що диверсифікують зовнішньополітичні та економічні зв’язки України. У часи геополітичної нестабільності, побудова міцних відносин з країнами за межами традиційних західних союзників може надати Україні додаткові важелі впливу та посилити її позиції на міжнародній арені. Таке партнерство також може відкрити нові ринки для української продукції та послуг у довгостроковій перспективі, сприяючи економічному зростанню та післявоєнній відбудові. Це не лише про військову співпрацю, а й про розбудову довіри та взаємовигідних зв’язків у ширшому контексті, включаючи гуманітарні та культурні обміни. Розширення мережі партнерів є критично важливим для України, яка прагне інтегруватися у глобальну економіку та політику як повноцінний і самодостатній гравець.

Геополітичні відлуння: Баланс сил та міжнародні реакції

Ініціатива України неминуче матиме широкі геополітичні наслідки. Вона може змінити баланс сил у регіоні Близького Сходу, надавши країнам-партнерам доступ до технологій, які раніше були для них недоступними або надто дорогими. Це потенційно зменшить вплив традиційних постачальників зброї, таких як США, Росія та Китай, і створить нові альянси, засновані на спільних інтересах у сфері безпеки та технологічного розвитку⁶. США та європейські країни можуть сприйняти цей крок як спробу України диверсифікувати свої зовнішні зв’язки, що, з одного боку, може бути позитивним для самостійності Києва, а з іншого — викликатиме питання щодо контролю за розповсюдженням передових технологій. Однак, з огляду на успіхи України у протистоянні з РФ, західні партнери можуть також побачити у цьому потенціал для спільної розробки та вдосконалення систем протидії дронам.

Реакція Росії та Ірану буде, ймовірно, негативною. Іран, який сам є значним гравцем на ринку дронів і активно постачає їх Росії, може розглядати українську пропозицію як пряму конкуренцію та загрозу своїм інтересам у регіоні. Росія, своєю чергою, може побоюватися подальшого посилення оборонних можливостей України за рахунок нових партнерств та фінансових вливань⁷. Ця ініціатива може також вплинути на регіональну стабільність, якщо дрон-технології потраплять до рук недержавних акторів або призведуть до подальшого загострення конфліктів. Тому Україна, ймовірно, буде вкрай обережно підходити до вибору партнерів та умов співпраці, щоб уникнути небажаних наслідків. Контроль за кінцевим використанням та призначенням технологій буде ключовим аспектом будь-яких угод.

Водночас ця ініціатива може сприяти підвищенню міжнародного авторитету України як держави, що не тільки виживає в умовах агресії, а й активно формує нові альянси та пропонує інноваційні рішення. Це підкреслює її роль як важливого гравця на глобальній арені безпеки та технологій. Країни Близького Сходу, які раніше могли розглядати Україну переважно через призму російсько-української війни, тепер бачитимуть її як потенційного партнера, здатного надати реальну додану вартість. Це відкриває можливості для ширшої дипломатичної та економічної співпраці, що є критично важливим для України у довгостроковій перспективі. Розвиток таких зв’язків допоможе Києву зміцнити свою незалежність та суверенітет на світовій арені.

Майбутнє війни дронів та роль України

На тлі повномасштабного вторгнення Росії Україна перетворилася на свого роду світову лабораторію для розвитку та тестування безпілотних технологій. Досвід, здобутий на українських фронтах, уже впливає на військові доктрини в усьому світі. Запропоноване партнерство з країнами Близького Сходу є логічним кроком у цьому напрямку, дозволяючи Україні не тільки монетизувати свій унікальний досвід, а й залишатися на вістрі технологічного прогресу. Швидкість адаптації, інтеграція штучного інтелекту (ШІ), розробка роїв дронів та ефективні системи протидії БпЛА – це ті напрямки, де Україна демонструє видатні результати⁸. Майбутнє військових конфліктів буде неминуче пов’язане з перевагою в повітрі, під водою та на землі завдяки автономним системам, і Україна вже зараз закладає фундамент для своєї домінуючої ролі у цій сфері.

Завдяки таким ініціативам Україна може створити потужний оборонний кластер, що буде конкурентоспроможним на світовому ринку. Це не лише забезпечить власні потреби Збройних Сил України, а й створить нові високотехнологічні робочі місця, залучить інвестиції та сприятиме розвитку науково-технічного потенціалу країни. Спільні підприємства з країнами Близького Сходу та трансфер технологій можуть стати каталізатором для подальших інновацій, включаючи розробку автономних наземних і морських платформ, інтегрованих систем розвідки та управління⁹. Цей шлях дозволить Україні зміцнити свою економіку та зменшити залежність від імпортних технологій, що є критично важливим для її довгострокової безпеки та процвітання.

Відкриваючи можливості для співпраці у сфері дронів, Україна підтверджує свою готовність бути глобальним гравцем, який формує майбутнє безпекових технологій. Це амбітний крок, що вимагає виваженої дипломатії та стратегічного бачення, але потенційні переваги для України – у вигляді фінансових ресурсів, технологічного обміну та зміцнення геополітичного становища – є величезними. У довгостроковій перспективі такі партнерства можуть стати основою для перетворення України на одного з ключових інноваторів у сфері оборонних технологій, що забезпечить не лише її власну безпеку, а й зробить внесок у стабільність інших регіонів світу, яким загрожують аналогічні виклики.

Джерела

1. RAND Corporation: The Future of Drone Warfare and Lessons from Ukraine
2. Укрінформ: Ukraine’s Unprecedented Drone Tech Development
3. International Crisis Group: Houthi Drone Attacks and Regional Stability
4. Atlantic Council: Gulf States Invest in AI and Tech Diversification
5. Defense News: Ukraine Seeks to Boost Domestic Arms Production
6. CSIS: The New Geopolitics of Drones in the Middle East
7. Reuters: Iran-Russia Drone Alliance Raises Stakes in Ukraine War
8. Brookings Institution: The Future of Drone Warfare: Lessons from Ukraine
9. U.S. Department of Defense: Pentagon Lauds Ukraine’s Innovative Use of AI Drones