Дрони СБС вразили корвет «Бойкий» у Кронштадті

Ранковий удар по Кронштадтській базі 3 червня 2026 року став черговим доказом того, наскільки вразливими залишаються навіть найсучасніші кораблі Балтійського флоту Росії.

Близько 6:35 за київським часом бійці Сил безпілотних систем завдали точного удару по сухому доку імені Велещинського в Кронштадті. Під атакою опинився корвет «Бойкий» проєкту 20380 — корабель, який ще кілька місяців тому вважався одним із найбоєздатніших у складі Балтійського флоту. За словами командувача СБС Роберта Бровді, удар став результатом тривалої роботи підрозділу 1 ОЦ Сил безпілотних систем.

Технічний профіль корвета «Бойкий»

Корвет «Бойкий» спустили на воду 2011 року, а 2013-го він увійшов до бойового складу ВМФ Росії. Корабель проєкту 20380 мав сучасну радіолокаційну систему, зенітний комплекс «Редут» та протикорабельні ракети «Уран». До лютого 2026 року «Бойкий» регулярно виходив у походи вздовж кордонів НАТО, супроводжував танкерний «тіньовий флот» і навіть запам’ятався тараном дослідницького судна «Адмірал Володимирський». У лютому корабель поставили на плановий ремонт у Кронштадті, розраховуючи повернути його в стрій уже влітку.

Хронологія атаки та паралельні удари

Удар по «Бойкому» став частиною ширшої операції. Того ж ранку дрони вразили «Петербурзький нафтовий термінал», Мічуринський завод «Прогрес» та аеродром «Саки». За даними Генерального штабу ЗСУ, загалом було уражено чотири об’єкти в Ленінградській області та Криму. Російські джерела підтвердили пожежу на нафтовому терміналі та пошкодження інфраструктури в Кронштадті.

Значення події для Балтійського флоту

Балтійський флот Росії вже кілька років не виходив у відкрите море великими з’єднаннями. Після втрати кількох кораблів у Чорному морі командування перекинуло частину сил на Балтику, сподіваючись захистити їх від дронових атак. Однак атака 3 червня показала, що навіть ремонтні бази в глибині території не гарантують безпеки. Корвет «Бойкий» став третім кораблем проєкту 20380, який отримав пошкодження від українських безпілотників за останні вісімнадцять місяців.

Контекст Петербурзького міжнародного економічного форуму

Атака сталася за кілька годин до відкриття ПМЕФ-2026. Організатори сподівалися продемонструвати стабільність і привабливість Санкт-Петербурга для іноземних інвесторів. Натомість кадри палаючого терміналу та пошкодженого корвета миттєво розійшлися світовими ЗМІ. Деякі учасники форуму вже вранці 3 червня отримали рекомендації скоригувати програму візиту.

Технічні особливості українських дронів-камікадзе

За оцінками військових експертів, для удару по Кронштадту могли використовуватися дрони типу «Байрактар»-камікадзе або їхні українські аналоги з дальністю понад 800 кілометрів. Такі апарати здатні нести бойову частину вагою 40–60 кілограмів і коригувати курс за допомогою супутникового зв’язку. Російські системи ППО в районі Кронштадта не змогли перехопити всі цілі, що свідчить про вдосконалення тактики одночасного запуску кількох дронів з різних напрямків.

Реакція міжнародної спільноти

Міністерство оборони Великої Британії та Державний департамент США утрималися від прямих коментарів, однак у неофіційних заявах наголосили на праві України завдавати ударів по військових об’єктах агресора. У той же час Китай закликав сторони «виявити стриманість» напередодні форуму. Європейські видання акцентували увагу на тому, що атака відбулася за 30 кілометрів від історичного центру Санкт-Петербурга.

Наслідки для російського суднобудування

Завод «Пелла» та «Северная верфь», які будували корвети проєкту 20380, вже отримали додаткові замовлення на модернізацію систем захисту. Проте експерти вважають, що повне переоснащення всіх кораблів Балтійського флоту потребуватиме щонайменше трьох років і десятків мільярдів рублів. Поки що російське командування змушене переводити частину кораблів у внутрішні води Ладозького озера.

Висновки для стратегії Сил безпілотних систем

Успішна операція 3 червня підтвердила ефективність комбінованих ударів по нафтовій інфраструктурі та військово-морських базах. СБС продовжують вдосконалювати тактику одночасного застосування дронів-камікадзе та розвідувальних БПЛА. Наступні цілі, за словами аналітиків, можуть бути розташовані ще глибше в тилу Росії, що змусить російське командування розпорошувати ресурси протиповітряної оборони.

Подія 3 червня 2026 року вкотре продемонструвала, що сучасна війна на морі дедалі більше залежить не від кількості кораблів, а від здатності захищати їх від недорогих, але високоточних безпілотних систем. Корвет «Бойкий», який ще вчора вважався символом оновлення Балтійського флоту, тепер символізує вразливість навіть найсучасніших російських військових об’єктів.