Дрони над Брюссельським аеропортом: як їх масові появи зупинили рейси й спричинили надзвичайну подію

Ніч паніки, ранковий хаос і пошук винних: як аеропорт столиці Бельгії пережив найбільшу безпекову атаку за останні роки

Усі рейси в аеропорту Брюсселя скасовані (Getty/iStock)

Вівторок 4 листопада – яскрава і багатолюдна повітряна брама Європи раптово оніміла: сотні пасажирів, десятки лайнерів, екіпажі без руху, рейси скасовані або вимушено перенаправлені у сусідні міста. Все через одну фразу у терміналі Брюссельського аеропорту: «Дрон у секторі Zaventem». У лічені хвилини режим тривоги охопив не лише пасажирів, а й екстрені служби і навіть військових¹. Над містом ширилась напруга, що згодом переросла у надзвичайний стан для всієї країни.

Хронологія подій: від першого сигналу до масового скасування польотів

Інцидент почався близько восьмої вечора: служба Skeyes – бельгійський авіаційний контроль – зафіксувала об’єкт, котрий нагадував дрон, у критично близькій зоні до злітно-посадкових смуг. У відповідь польоти були призупинені одразу у Брюсселі, згодом у Льєжі та частково у Шарлеруа². За кілька годин дрон помічали двічі – о 20:00 та 22:00, що породило нову хвилю скасувань: обмеження діяли загалом близько 4 годин, а повна стабілізація настала лише після опівночі³.

Завдяки миттєвій реакції частину лайнерів направили до Маастрихта, Амстердама і Шипхола, ще більше – тимчасово повернулися на паркувальні позиції⁴. Серед 54 скасованих був ряд міжнародних рейсів – до та з Лондона, Дубая, Стамбула, Тенерифе, Хельсінкі, Танжера. Тисячі пасажирів провели ніч у терміналах, отримуючи від адміністрації аеропорту воду та перекус, а також імпровізовані місця для ночівлі⁵.

Масштаб і наслідки: статистика та соціальні реалії

За даними бельгійського уряду, 41 рейс було скасовано, 24 – перенаправлено, ще десятки здійснили затримку до ранку. Для безпеки 400–500 мандрівників лишились в терміналі. У подальші дні очікується «хвиля» вторинних затримок, оскільки літаки не повернулися у графік⁶.

Льєж, важливий грузовий хаб, також призупинив польоти, хоча наймасштабніші наслідки були саме у Брюсселі. Шарлеруа обмежив повітряний рух лише на 20 хвилин, діючи превентивно. Загалом, за останній місяць Бельгія вже стикалася з подібними ситуаціями на військових базах – вкупі з Брюсселем це найбільший кейс в історії бельгійської авіації³.

Дрони, безпека і мотивація атак: що приховано за панікою

Високі посадовці країни та представники сил оборони прямо заявили: інцидент – не випадковість. Міністр оборони Тео Франкен охарактеризував ситуацію як «сплановану провокацію», що має мотив «посіяти страх» і «дестабілізувати країну»¹. З огляду на останні повідомлення спецслужб про підвищену активність розвіддронів над військовими об’єктами, у тому числі над базою Kleine Brogel (де розміщено ймовірну ядерну зброю США), питання безпеки набуло стратегічного масштабу.

Журналісти та аналітики припускають прямий зв’язок зі зростанням кількості дронів у Європі – зокрема, у вересні у Польщі російські дрони змусили штаб цивільної оборони перевести військові аеродроми на підвищений рівень запуску винищувачів³. Копенгаген, Осло, Мюнхен, Варшава вже пережили аналогічні локдауни через несанкціоновану активність повітряних апаратів.

Реакція влади: надзвичайна рада та національні заходи безпеки

Бельгійський прем’єр-міністр Барт Де Вевер скликав екстрене засідання Національної ради безпеки – до складу якої входять міністри оборони, внутрішніх справ, юстиції та закордонних справ. Головний меседж: необхідно невідкладно розробити національну стратегію дронового захисту для всіх критичних об’єктів, з урахуванням міжнародного досвіду реагування на такі атаки⁷.

Вже створено штаб з реагування, до роботи підключено Центр кризових ситуацій: координуються усі регіональні служби, а поліція та служба безпеки отримують посилені повноваження для стеження за повітряною активністю. Уряд також анонсував заклик до НАТО посилити моніторинг та спільну відповідь на повітряні вторгнення.

Військова складова: загроза для місць зберігання ядерної зброї

Подія у Брюсселі відбулась на фоні нічних прольотів дронів над Kleine Brogel – ключовою базою F-16 та американської ядерної зброї у Європі⁸. Військові не змогли перехопити апарати, що викликало нову хвилю дискусії щодо рівня готовності сил оборони та адекватності сучасних систем ППО. За останні три ночі зафіксовано мінімум 12 об’єктів, котрі наблизились до бази.

Міністр внутрішніх справ Бернард Квентін наголосив: «Інциденти з дронами прямо зачіпають безпеку країни… потрібна негайна і рішуча дія.» Аналізуючи додаткову інформацію, фахівці припускають ознаки координації дронових атак з боку невідомих сил, ймовірно, пов’язаних з російською розвідкою⁹.

Міжнародний контекст: Європа під натиском безпілотників

Ситуація у Бельгії є частиною ширшого європейського тренду: у жовтні-листопаді зафіксовано рекордну кількість закриттів аеропортів через дрони – лише у Польщі винищувачі піднімались двічі на добу через небезпечні пролітання російських апаратів¹⁰. Данія, Німеччина, Франція оголосили про посилення контролю і запуск спецпрограм із розробки антидронових систем із використанням AI та лазерного перехоплення.

НАТО закликає до створення єдиної мережі «повітряної безпеки» для моніторингу і нейтралізації дронів у реальному часі. Для України ці заходи можуть стати корисними – особливо у контексті розширення повітряного простору для гуманітарних місій.

Пасажири у броні хаосу: реальні історії ночі у аеропорту

• Пані Софі, туристка з Парижа: «Я прилетіла в Брюссель на зустріч. Після закриття всіх рейсів нас переселили у черговий зал, запропонували їжу і воду, але ніхто не пояснив, коли зможу вилетіти.»
• Сім’я з Києва: «Наша ніч нагадувала евакуацію – змушені чекати, дітей годували сендвічами і намагались підбадьорити. Персонал аеропорту добре впорався із масовою панікою.»
• Британський бізнесмен Джеймс: «Всі очікували офіційної заяви, але єдиною інформацією було оголошення про дрон. Пасажири спілкувалися у чатах, шукаючи альтернативи.»

Висновки: що означає цей кейс для повітряної безпеки Європи

Дрони над Брюсселем – маркер нової епохи авіаційної безпеки: навіть одинична поява може призупинити пересування тисяч людей, зірвати ритм європейської економіки і спровокувати політичну кризу. Для України випадок бельгійського аеропорту – сигнал готуватися до масових тестів систем реагування, зміцнювати антидронові щити та кооперуватись у міжнародних проєктах співпраці, включно з НАТО.

Потенціал для провокацій і саботажів зростає – проте саме ці інциденти змушують країни шукати нові рішення, формувати адекватну відповідь на виклики сучасної безпілотної епохи. Брюссель уже закликає партнерів до спільного реагування, а українські експерти готуються розгорнути новітні системи протидії дронам на власних авіаційних хабах.

Джерела

1. DW: Flights resume at Brussels Airport after drone sightings
2. Reuters: Brussels, Liege airports closed for hours due to drones
3. Independent: Flights grounded at Brussels Airport after multiple drone …
4. Brussels Times: Drone reports close Brussels Airport twice: flights have now …
5. CTV News: Belgium: Drones force flight cancellations
6. AA: Belgium calls emergency security meeting after drones disrupt …
7. BBC: Suspected drone sightings disrupt flights at Belgium airports
8. Kyiv Independent: Belgium shuts down Brussels Airport due to suspicious drone …
9. Al Jazeera: Belgian airports disrupted by unidentified drone flights
10. VRT: Forty flights cancelled at Brussels Airport on Wednesday