Дрони «Дракоша» нищать російські склади за 180 кілометрів від фронту

У кукурудзяному полі на сході України бійці запускають безпілотники, які за лічені хвилини досягають російських баз за десятки кілометрів від лінії зіткнення.

28 травня 2026 року, схід України. Командир підрозділу «Кит» із 1-го центру Сил безпілотних систем спостерігає, як черговий «Дракоша» злітає з пращоподібної установки. Дрон прямує до складу боєприпасів у тилу противника. За словами військових, такі удари стали звичною частиною щоденної роботи. З лютого 2026 року кількість середньодистанційних місій зросла вчетверо, і це вже позначається на темпах російського просування.

Техніка запуску та особливості «Дракоша»

Солдати розпаковують дрони з ящиків просто на місці. Кожен апарат збирають за 12–15 хвилин. На ноутбуці задають координати цілі, потім гвинт запускають електричним шуруповертом. Пращоподібна установка розганяє дрон до потрібної швидкості, і він зникає в небі. «Дракоша» здатен долетіти на 180 кілометрів, несучи бойову частину вагою до 5 кілограмів. У травні 2026 року українські виробники передали підрозділам нову партію з покращеною системою навігації, стійкою до російських засобів радіоелектронної боротьби.

Як удари впливають на російську логістику

За даними DeepState, у травні 2026 року російські війська захопили лише близько 50 квадратних кілометрів території. Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що удари по трасі М-14, яка з’єднує Ростов-на-Дону з Кримом, суттєво ускладнили постачання. У травні зафіксовано щонайменше 17 влучань у склади пального та боєприпасів уздовж цієї магістралі. Російські колони змушені змінювати маршрути, що збільшує час доставки на 40–60 відсотків.

Фінансування та масштаби програми

Міністр оборони Михайло Федоров 27 травня оголосив про виділення додаткових 5 мільярдів гривень на розвиток середньодистанційних дронів. Кошти розподілять між 12 найефективнішими підрозділами. Загалом з початку 2026 року на «середні удари» спрямували понад 18 мільярдів гривень. Це дозволило збільшити щомісячну кількість місій до 1200–1400.

Технологічна боротьба та адаптація сторін

«Кит» підкреслює: кожна нова технологія швидко зустрічає протидію. Росія активно застосовує системи радіоелектронної боротьби «Репелент» і «Життєлюб», які вдосконалюють кожні 4–6 тижнів. Українські інженери відповідають оновленими алгоритмами обходу перешкод та використанням кількох частот одночасно. У квітні-травні 2026 року вдалося досягти 67-відсоткової успішності вильотів, тоді як у січні цей показник становив 49 відсотків.

Вплив на загальну ситуацію на фронті

Аналітики застерігають: самі по собі середньодистанційні удари не здатні переломити хід війни. Проте вони створюють умови для ефективніших дальніх атак на російську нафтову інфраструктуру. У травні 2026 року комбіновані удари дронів і ракет уразили чотири нафтопереробні заводи в Ростовській та Краснодарській областях. Це призвело до скорочення поставок пального на фронт на 12–15 відсотків.

Міжнародна реакція та постачання компонентів

У травні 2026 року США та Велика Британія оголосили про нові пакети допомоги, що включають 800 комплектів для дронів типу «Дракоша». Європейський Союз виділив 45 мільйонів євро на спільне виробництво двигунів та систем зв’язку в Польщі та Литві. Це дозволить Україні збільшити щомісячний випуск «Дракоша» до 650 одиниць уже в липні.

Перспективи на літо 2026 року

Командування Сил безпілотних систем планує розширити зону дії до 250 кілометрів. Розробляються дрони з гібридною силовою установкою, здатні перебувати в повітрі до 7 годин. Якщо темпи модернізації збережуться, до кінця літа кількість щоденних місій може сягнути 70–80. Російська сторона, своєю чергою, посилює протиповітряну оборону в тилових районах, перекидаючи туди додаткові дивізіони С-400.