Дронові підрозділи СБС ВСУ за три доби уразили 13 ключових підстанцій на окупованому півдні

Удар по енергетичній мережі півдня України триває без перерви вже понад місяць, і останні три доби стали особливо інтенсивними для підрозділів Сил безпілотних систем.

З 30 липня по 2 серпня 2026 року українські дронові підрозділи завдали точкових ударів по тринадцяти ключових енергетичних об’єктах у тимчасово окупованих районах Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини. Командувач СБС Роберт Бровді, відомий під позивним «Мадяр», оприлюднив деталі операції, яку в підрозділах неофіційно називають «Кримський рубильник». За його словами, за три доби вдалося вивести з ладу підстанції різних класів напруги, що суттєво ускладнило постачання електроенергії для російських військових логістичних маршрутів.

Масштаб операції: 177 цілей за місяць

З 1 липня по 2 серпня підрозділи СБС уразили загалом 177 енергетичних об’єктів на тимчасово окупованих територіях півдня України. Серед них — енергетична інфраструктура Зуївської ТЕС у Зугресі, а також підстанції в Маріуполі, Генічеську, Новоолексіївці, Бердянську, Тополиному та Никольському. Удари охопили підстанції класів 330 кВ, 220 кВ, 150 кВ та 110 кВ. Кожен із цих об’єктів відігравав роль у забезпеченні електропостачання як цивільних районів, так і військових баз, складів та транспортних вузлів.

За даними відкритих джерел та супутникових знімків, опублікованих незалежними моніторинговими групами, пошкодження на кількох підстанціях у районі Маріуполя та Генічеська досі не ліквідовані повністю. Це призвело до часткових відключень у населених пунктах, де розташовані російські військові частини. Аналітики з Інституту вивчення війни зазначають, що такі удари ускладнюють логістику окупантів, особливо в умовах спекотного літа, коли потреба в електроенергії для систем охолодження та зв’язку зростає.

Задіяні підрозділи та їхня роль

До проведення операції «Кримський рубильник» були залучені підрозділи 1-го окремого центру Сил безпілотних систем, 413-го окремого підрозділу СБС «Рейд», 427-ї окремої бригади СБС «Рарог», а також батальйони 414-ї окремої бригади СБС «Птахи Мадяра». Кожен із цих формувань має власну спеціалізацію: від розвідки та наведення до безпосереднього ураження цілей дронами-камікадзе та FPV-апаратами.

Підрозділ «Рейд» традиційно відповідає за глибокі рейди на окуповану територію, тоді як «Рарог» фокусується на системному ураженні інфраструктури. «Птахи Мадяра» відомі своєю роботою з малогабаритними дронами, які здатні точно вражати трансформатори та розподільчі щити. Така координація дозволила досягти високої щільності ударів за короткий проміжок часу.

Географія ударів: від Зугреса до Генічеська

Зуївська ТЕС у Зугресі стала однією з найважливіших цілей. Об’єкт забезпечував електроенергією значну частину Донецького регіону, включаючи логістичні шляхи, що ведуть до Маріуполя. Пошкодження трансформаторних майданчиків призвело до часткового знеструмлення прилеглих районів. У Маріуполі удари припали на підстанції, що живлять портову інфраструктуру та військові об’єкти в районі колишнього металургійного комбінату.

У Генічеську та Новоолексіївці були уражені підстанції 150 кВ та 110 кВ, які забезпечували електропостачання районів, прилеглих до Азовського моря. Бердянськ та Никольське також зазнали ударів по розподільчих вузлах. Тополине, невеликий населений пункт у Запорізькій області, опинився в зоні ураження через розташування там важливого трансформаторного пункту.

Технічні наслідки для окупаційної адміністрації

Виведення з ладу підстанцій різних класів напруги створює каскадний ефект. Пошкодження високовольтних ліній призводить до перевантаження сусідніх вузлів, що може спричинити додаткові відключення. За оцінками українських енергетиків, відновлення таких об’єктів у польових умовах займає від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від наявності запчастин та кваліфікованого персоналу.

Російська сторона досі не оприлюднила офіційних заяв щодо масштабів пошкоджень. Проте у відкритих джерелах з’являються кадри з димом над промисловими зонами Маріуполя та Генічеська. Місцеві жителі, які спілкуються з українськими волонтерами, повідомляють про тривалі відключення світла та проблеми з водопостачанням, оскільки насосні станції також залежать від електроенергії.

Стратегічний контекст операції

Удари по енергетичній інфраструктурі на окупованих територіях є частиною ширшої кампанії, спрямованої на підрив логістичних можливостей російських військ. Електроенергія необхідна для роботи систем зв’язку, радіолокації, зарядки акумуляторів безпілотників та обслуговування бронетехніки. Зниження надійності електропостачання змушує окупантів витрачати додаткові ресурси на резервні генератори та ремонтні бригади.

Аналітики з Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) у Лондоні зазначають, що систематичні удари по енергетиці на окупованих територіях можуть стати одним із факторів, які вплинуть на здатність Росії утримувати фронт у південному напрямку. Подібні операції вже демонстрували свою ефективність у попередні місяці, коли ураження підстанцій у Херсонській області призвело до тимчасового зриву постачання боєприпасів.

Міжнародна реакція та правові аспекти

Удари по цивільній енергетичній інфраструктурі завжди викликають дискусії щодо дотримання міжнародного гуманітарного права. Проте, за словами українських військових, усі цілі були обрані з урахуванням їхнього військового значення. Підстанції, що живлять виключно цивільні об’єкти, не входили до списку пріоритетів. Міжнародні організації, такі як ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста, досі не оприлюднили заяв щодо цієї конкретної операції.

У західних столицях операцію сприймають як частину законної оборони України. Європейські дипломати наголошують, що Росія сама порушила норми, атакуючи українську енергетику взимку 2022–2023 та 2024–2025 років. Таким чином, удари по окупованих територіях розглядаються як симетрична відповідь.

Висновки та перспективи

Операція «Кримський рубильник» демонструє здатність Сил безпілотних систем ВСУ проводити тривалі, скоординовані кампанії проти критичної інфраструктури противника. За місяць було уражено 177 об’єктів, а за останні 72 години — 13 ключових вузлів. Це свідчить про накопичення досвіду та вдосконалення тактики застосування дронів.

Подальший розвиток подій залежатиме від здатності російської сторони відновлювати пошкоджене обладнання та від інтенсивності нових ударів з українського боку. Наразі очевидно, що енергетична мережа окупованого півдня України перебуває під системним тиском, який ускладнює логістику та повсякденне функціонування окупаційної адміністрації.