Дрон РФ упав на будинок у Румунії: НАТО розглядає статтю 4

У ніч на 29 травня 2026 року російський безпілотник типу «Герань-2» врізався в десятиповерхівку румунського міста Галац, пошкодивши житлові квартири та змусивши евакуювати 70 людей. Двоє мешканців опинилися в лікарні. Ця подія стала найсерйознішим інцидентом на території Румунії від початку повномасштабної війни Росії проти України.

Президент Румунії Нікушор Дан негайно скликав засідання Вищої ради національної оборони. Глава МЗС Оана Цою викликала посла РФ, щоб повідомити про дипломатичні кроки Бухареста. Подія одразу набула міжнародного резонансу: НАТО отримало сигнал про можливе застосування статті 4, а європейські союзники висловили солідарність.

Хронологія ночі 28–29 травня

Російська атака на українські об’єкти почалася близько 23:40 за київським часом. Декілька «Герань-2» перетнули кордон з Румунією. Один з них втратив керування і впав на житловий будинок у Галаці. Місцеві рятувальники прибули за 12 хвилин. Пожежу локалізували за годину. Пошкоджено фасади з 4-го по 8-й поверх, вибиті вікна в 14 квартирах.

За даними румунської жандармерії, у момент падіння в будинку перебувало 82 особи. 70 евакуювали до сусідніх шкіл та готелів. Двоє людей — 47-річна жінка та 19-річний юнак — отримали легкі поранення від уламків скла та були госпіталізовані.

Реакція румунського керівництва

Президент Дан у своєму дописі в X наголосив: «Повна відповідальність за цей інцидент лежить на Російській Федерації». Він підкреслив безпрецедентний характер події та пообіцяв пропорційні заходи на національному, союзницькому та міжнародному рівнях.

Міністр закордонних справ Оана Цою того ж дня викликала посла РФ Валерія Кузьміна. Під час зустрічі румунська сторона передала ноту протесту та попередила про можливе посилення санкцій і обмеження дипломатичної присутності. Цою також поінформувала союзників по НАТО та ЄС, отримавши запевнення в солідарності.

Чому стаття 4 НАТО на порядку денному

Оана Цою прямо заявила, що падіння безпілотника відповідає критеріям для консультацій у межах статті 4 Північноатлантичного договору. Це означає, що Румунія може вимагати термінових консультацій з усіма союзниками, якщо вважатиме загрозу достатньо серйозною. Подібні консультації вже проводилися у 2022 та 2023 роках після інцидентів з ракетами та безпілотниками поблизу кордонів.

Аналітики вважають, що Румунія може вимагати додаткового розміщення систем протиповітряної оборони Patriot на східному фланзі та посилення патрулювання Чорного моря. НАТО вже підтвердило готовність розглянути запит Бухареста на позачерговому засіданні Ради.

Міжнародна реакція станом на 29 травня 2026

У Вашингтоні речник Держдепартаменту назвав інцидент «неприйнятним порушенням суверенітету Румунії». Британський прем’єр-міністр Кір Стармер висловив підтримку Бухаресту та закликав Москву припинити атаки, що загрожують цивільному населенню сусідніх держав.

У Брюсселі голова Європейської ради Шарль Мішель провів термінову розмову з президентом Даном. ЄС готує заяву, в якій засудить атаку та розгляне можливість нових санкцій проти російського військово-промислового комплексу. Польща та Болгарія вже заявили про готовність приєднатися до спільних дипломатичних кроків.

Технічні деталі безпілотника та можливі наслідки

За попередніми даними румунської розвідки, це був «Герань-2» — іранська копія «Шахед-136», яку Росія масово застосовує з 2022 року. Безпілотник мав бойову частину близько 40 кг. Румунські фахівці вилучили уламки та передали їх на експертизу. Очікується, що результати оприлюднять протягом 72 годин.

Експерти з безпеки зазначають, що такі інциденти можуть стати частішими, якщо Росія продовжить масовані атаки на українську енергетику та логістику. Румунія вже посилила моніторинг повітряного простору вздовж кордону з Україною та Молдовою.

Що буде далі: сценарії розвитку

Найближчими днями Румунія планує провести консультації з НАТО. Можливі варіанти відповіді включають: посилення санкцій, закриття частини дипломатичних представництв РФ, додаткові поставки зброї Україні та розгортання додаткових систем протиповітряної оборони на території Румунії.

Аналітики не виключають і більш жорстких кроків — наприклад, тимчасового обмеження польотів російських цивільних літаків над територією ЄС або заморожування активів російських компаній у румунських банках.

Висновок для регіональної безпеки

Інцидент у Галаці показав, що війна Росії проти України вже безпосередньо зачіпає територію НАТО. Румунія демонструє рішучість реагувати як на національному, так і на союзницькому рівні. Подальші дії Бухареста стануть важливим сигналом для всього східного флангу Альянсу.

Джерела

1. TVR Info
2. Офіційний акаунт президента Румунії в мережі X
3. Європейська правда
4. Заява НАТО
5. Повідомлення румунської жандармерії