Дослідження: небесний алмаз, ймовірно, шматок “втраченої планети”

Фрагменти метеориту, який впав на Землю приблизно десятирччя тому, являють собою переконливі докази втраченої планети, яка колись блукала по нашій сонячній системі, згідно дослідженню, опублікованному у вівторок.

На знімку, опублікованому у вівторок, (фотографія надана Хілларі Санктуарі з Федеральної політехнічної школа Лозанни (EPFL)), показано тонкий зріз зразка метеориту, який впав на Землю більше десяти років тому, що є переконливим доказом втраченої планети, колись мандрувавшої нашою сонячною системою. (©Хілларі Санктуарі / EPFL через AP)

Дослідники зі Швейцарії, Франції та Німеччини вивчили алмази, виявлені всередині метеориту Альмахата-Сітта, і дійшли висновку, що вони, швидше за все, були сформовані протопланетою, принаймі, 4,55 мільярда років тому.

Діаманти в метеоритах, які розбилися в Нубійскій пустелі Судану в жовтні 2008 року, мають крихітні кристали всередині, для формування яких необхідним був би великий тиск, сказав один зі співавторів дослідження Філіп Жіллє.

“Ми демонструємо, що ці великі алмази не можуть бути результатом зіткнення, а скоріше росту, який відбувався на планеті”, – сказав він Associated Press у телефонному інтерв’ю зі Швейцарії.

Жіллє, планетарний вчений з Федерального технологічного інституту в Лозанні, сказав, що дослідники підрахували, що для формування таких алмазів потрібний тиск 200 000 бар (203,9 тонни сили на квадратний см), припускаючи, що таємнича планета була як мінімум меньша за Меркурій, можливо навіть за Марс.

Вчені давно припустили, що рання сонячна система колись містила набагато більше планет, деякі з них, ймовірно, були трохи більше, ніж купа розплавленої магми. Вважається, що одна з таких планет-зародків, яку названо Тейа, врізалася в молоду Землю, вибивши велика кількість уламків, що пізніше сформували місяць.

Вкраплені сліди відображаються всередині алмазних фрагментів. Зображення HAADF-STEM з алмазних сегментів з аналогічною кристаллографической орієнтацією. Штрихові жовті лінії показують межі алмазо-графіту. b Зображення з високим збільшенням, відповідне зеленому квадрату в a. Діамантові і вкраплені стежки обрізані графітової стрічкою. Пунктирна помаранчева лінія показує напрямок слідів вкраплення. © Nature Communications (2018). DOI: 10.1038 / s41467-018-03808-6

“Те на що ми претендуємо тут, – сказав Жіллє, – полягає в тому, що у нас в руках залишки цього першого покоління планет, які сьогодні відсутні, тому що вони були знищені або об’єдналися у велику планету”.

Адді Бішофф, експерт з метеоритів в Університеті Мюнстера, Німеччини, сказав, що методи, використовувані для дослідження, є достовірними, і висновок був правдоподібним. Але нові докази тривалого високого тиску, як очікується, будуть знайдені в мінералах, що оточують алмази, сказав він.

Бішофф не брав участі в дослідженні, яке було опубліковано в журналі Nature Communications.