До кінця року Росія може втратити $79 млрд доходів від продажу нафти

Вторгнення в Україну та подальші санкції призвели до суттєвих втрат російського нафтового сектору. Лише до кінця 2022 року обсяг недоотриманих доходів оцінюється у $79 млрд, підрахували експерти KSE Institute, пише forbes.ua.

Головний виконавчий директор нафтогазової компанії ПАТ «НК „Роснефть“», голова ради директорів компанії «Роснефть» Ігор Сечин

Ціновий дисконт на російську марку нафти Urals коливається в межах 30%, а географія постачань через поступове скорочення купівлі нафти західними державами зміщується на схід, зазначається в дослідженні.

У травні 2022 у порівнянні з лютим 2022 року Туреччина збільшила імпорт російської нафти на 50%, Китай — на 25%, а Індія — на 800%. При цьому країни-члени ОЕСР у Азії практично повністю відмовилася від російської нафти у травні 2022 року, ЄС скоротив її купівлю на 12%, а США та Велика Британія разом знизили обсяги імпорту на 89% порівняно з лютим 2022 р.

За розрахунками KSE Institute, у 2023 році видобуток нафти у РФ скоротиться до 7,27 млн барелів на добу, що на 3,1 млн б/д менше за сьогоднішній показник або ж на 38% менше чинної квоти у ОПЕК+.

Зокрема, падіння обсягів очікується завдяки остаточній забороні транспортувати російську нафту до країн ЄС морським шляхом, запровадженій у шостому пакеті санкцій ЄС і зобов’язанням Польщі і Німеччини припинити імпорт російської нафти трубопроводом «Дружба» до кінця 2022 року. Таким чином ЄС знизить імпорт російської нафти на 90% протягом наступних семи місяців.

«Можливості перенаправлення цих обсягів на інші ринки є дуже обмеженими, а проєкти з видобутку будуть відкладені на невизначений термін, оскільки західні інвестори, сервісні компанії та кредитори залишають Росію», — вважає керівник Центру енергетичних і кліматичних досліджень KSE Борис Додонов.

«Зважаючи на обмеження на постачання технологічного обладнання для нафтогазового сектору та вихід багатьох ТНК із спільних з РФ енергетичних проєктів, російську нафтову галузь очікує подальша стагнація», — зазначила керівниця Інституту KSE, віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень KШЕ Наталія Шаповал.

Західні санкції проти Росії після її вторгнення в Україну спонукали багатьох імпортерів нафти відмовитися від торгівлі з Москвою. Це зумовило падіння цін на російську нафту.

Наприкінці червня на саміті лідери G7 розглянули «доцільність запровадження тимчасового обмеження цін на імпорт російських енергоносіїв». До цього США запропонували встановити ліміт цін на російську нафту, а офіційний представник G7 заявив, що лідери «Сімки» погодилися з тим, що це хороша ідея. Але щоб втілити її в життя, потрібно зробити «велику роботу».

Остаточного рішення про ціновий ліміт на саміті не очікувалося. У підсумковому комюніке йдеться лише, що країни «Сімки» розглянуть можливість заборони на транспортування російської нафти, крім випадків, коли вона продається за ціною, нижчою від порога, який G7 узгодить додатково.

Наприкінці травня, в рамках шостого пакета санкцій, ЄС прийняв рішення про часткову заборону на постачання російської нафти. Заборона стосується постачання нафти морем. Водночас Німеччина та Польща припинять закуповувати нафту трубопроводом «Дружба». Ембарго набуде чинності наприкінці цього року.

Російський бюджет може недоотримати $85 млрд цього року через значну знижку на нафту марки Urals, свідчить дослідження компанії Rystad Energy. Urals з квітня торгується у межах $30–40 за барель нижче еталонної Brent. Аналітики зазначають, що санкції проти РФ мають значний вплив на галузь та зменшують нафтогазові доходи Кремля.

Читайте також на Newssky «У травні вперше з початку війни українські банки отримали прибуток» та дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».