Деніел Барта: вступ України до ЄС видається легшим аніж до НАТО

Деніел Барта

На тлі заяви президента Росії Володимира Путіна про «приєднання» тимчасово окупованих українських територій до Росії та успішних наступальних дій захисників України на фронті Київ майже одночасно ухвалив два резонансних рішення. Йдеться про офіційне спрямування заявки України на членство в НАТО генсеку Єнсу Столтенбергу та схвалення Володимиром Зеленським рішення РНБО про неможливість будь-яких переговорів з Володимиром Путіним. Чи ви вважаєте, що це правильно?

Хоча з моральної точки зору ці кроки можна повністю підтримати, на цей момент вони мають головним чином політичне та символічне значення. Звісно, деякі країни-члени підтримають спеціальний механізм вступу до НАТО, натомість більшість країн обережніші. Без миру та територіальної цілісності набуття членства означало б застосування статті 5 і активну участь у війні військових. Очевидно, що більшість цього ніколи не підтримає.

Це підводить нас до другого пункту. На цю мить, щоб мати мирну угоду з Росією, навіть якщо Україна переможе у військовому сенсі, ви повинні вести переговори з Путіним. Хоча я повністю поважаю рішення не вести з ним переговори, найпростішим виходом з цих двох рішень є те, що хоча Україна подає заявку на членство, йдеться про початок цього процесу після війни. Навіть тоді буде кілька перешкод, пов’язаних з вимогами щодо демократичних принципів і верховенства права. Наразі ці речі нікого не цікавлять, але раніше багато країн, зокрема Угорщина, спричиняли деякі питання. В разі Угорщини це були права меншин. Я вважаю, що це також доведеться розв’язати, щоб продовжити процес.

Як в Угорщині відбувалося просування до НАТО, що було найскладнішим і як ви з цим впоралися?

Це була інша політична ситуація, коли ми хотіли гарантії своєї безпеки, приєднавшись до західного блоку. Ми надіслали заявку одразу після розпаду Радянського Союзу та Варшавського договору. Тоді було загальноприйняте розуміння того, що членство в ЄС неможливе до членства в НАТО. Війна в Югославії посилила відчуття того, нам потрібна гарантія нашої безпеки.

У разі з Україною, я думаю, ситуація інша в тому сенсі, що з політичної точки зору в нинішньому стані війни вступ до ЄС видається легшим і менш ризикованим питанням. Однак між цими двома процесами є відмінність, як показало нещодавня ситуація з Фінляндією та Швецією. Процес вступу до НАТО, швидше за все, займе 4–5 років у цілком мирній ситуації, тоді як реалістична мінімальна тривалість вступу до ЄС із нинішніми вимогами становить приблизно 10–15, але в разі будь-якого уповільнення законодавчого процесу, 20–25 більш вірогідно. Тому українським політикам варто бути обережнішими в обіцянках. Я поки не бачу, що ЄС кардинально змінить процес набуття членства.

Ексклюзив

In English

Спілкувалася Марина Ковальчук, для Newssky