Чи ховав Марс теплі океани? Шокуючі сліди пляжів перевертають усе, що ми знали!
25.02.2025Червона планета, яку ми знаємо сьогодні — суха, запилена і холодна, — можливо, колись була зовсім іншою, ділиться новиною discovermagazine.
Уявіть собі безводну пустельну Червону планету, із бурхливими океанами, що омивають його поверхню, де хвилі формували пляжі, схожі на земні. Нове дослідження, опубліковане в Journal of Geophysical Research: Planets, пропонує переконливі докази того, що мільярди років тому пустельна планета могла бути домом для великих водойм, вільних від льоду. Ці знахідки кидають виклик нашим уявленням про минуле планети та її потенціал для життя.
Сліди хвиль на марсіанських берегах
На Землі океани залишають чіткі відбитки: берегові лінії, сформовані хвилями, з їхніми виразними рисами — гребенями, терасами та відкладеннями осаду. Учені з Університету Аризони, очолювані планетологом Алексіс Родрігес, вирішили пошукати такі ж ознаки на Марсі. Вони звернулися до високоточних зображень поверхні планети, отриманих із супутників, і зосередилися на регіоні під назвою Hellas Planitia — величезному ударному басейні в південній півкулі Марса, одному з найбільших у Сонячній системі.
Те, що вони виявили, вразило навіть досвідчених дослідників. Аналіз рельєфу показав форми, які нагадують земні пляжі, сформовані хвилями. Ці структури, за словами Родрігеса, не можуть бути пояснені просто вітром чи іншими геологічними процесами — їхня морфологія вказує на дію рідкої води. “Це виглядає так, ніби хвилі колись гойдалися тут, формуючи береги”, — зазначає він. Дослідження припускає, що ці “пляжі” утворилися приблизно 3,7 мільярда років тому, коли Марс ще був молодою планетою.
Океани без льоду: нова картина Марса
Але чи могли ці водойми бути океанами, а не замерзлими озерами? Команда Родрігеса вважає, що так. Їхні розрахунки показують, що температура на Марсі в той період могла досягати 10°C — достатньо тепло, щоб підтримувати рідку воду на поверхні без утворення льоду. Це суперечить традиційним уявленням про холодний, замерзлий Марс навіть у його ранні роки. “Ми бачимо Марс, який був більш схожий на Землю, ніж ми думали”, — додає співавтор дослідження Джим Белл, планетолог із Університету штату Аризона.
Щоб дійти такого висновку, вчені використали комп’ютерне моделювання. Вони врахували тодішню атмосферу Марса — густішу, ніж сьогодні, з високим вмістом парникових газів, таких як вуглекислий газ і метан. Ця атмосфера могла утримувати тепло, дозволяючи океанам залишатися рідкими. Моделі також показали, що хвилі, які сформували ці берегові лінії, могли бути спричинені сильними вітрами, що дмуть над величезними водними просторами — ще один натяк на існування справжніх океанів.
На Землі океанські припливи та вітри несуть осад до берегової лінії, де осад осідає, утворюючи пляжне відкладення з характерним кутом падіння. Нові спостереження показують, що на початку своєї історії Марс також мав відкритий океан з припливами та хвилями, що рухалися вітром, які відкладали осад на пляжі. (Авторство зображення: Хай Лю, Університет Гуанчжоу, Китай)
[Місце для ілюстрації: зображення марсіанської поверхні з Hellas Planitia, де видно берегові лінії, схожі на пляжі, із підписом: “Сліди стародавніх хвиль на Марсі, зафіксовані супутником”]
Як утворилися ці океани?
Теорія припускає, що вода на Марсі могла з’явитися завдяки вулканічній активності та таненню підземного льоду. У ранній історії планети вулкани викидали величезні обсяги водяної пари в атмосферу, яка потім конденсувалася і випадала у вигляді дощу чи снігу. Частина цієї води могла накопичуватися в низинах, таких як Hellas Planitia, формуючи озера, а згодом — океани. Родрігес зазначає, що ці водойми, ймовірно, існували недовго за геологічними мірками — можливо, десятки чи сотні тисяч років, — перш ніж Марс втратив свою атмосферу і став пустелею.
Схема, яка показує, як низка пляжних відкладень утворилася на місці посадки Чжуронг у далекому минулому на Марсі (ліворуч) і як тривале фізичне та хімічне вивітрювання на планеті змінило властивості гірських порід і мінералів і поховало відкладення. (Авторство зображення: Хай Лю, Університет Гуанчжоу, Китай)
Чому це важливо?
Ці відкриття не просто переписують історію Марса — вони мають значення для пошуку життя за межами Землі. Рідка вода є ключовим інгредієнтом для життя, яким ми його знаємо. Якщо Марс мав теплі океани без льоду, це могло створити сприятливі умови для мікробного життя мільярди років тому. “Там, де є вода, є шанс на життя”, — підкреслює Белл. Хоча прямих доказів марсіанських мікроорганізмів поки немає, ці берегові лінії стають новою ціллю для майбутніх місій, таких як марсоходи чи навіть пілотовані експедиції.
Скептики та майбутні дослідження
Не всі вчені погоджуються з висновками команди Родрігеса. Деякі експерти, як-от планетолог Майкл Карр із Геологічної служби США, вважають, що ці структури могли утворитися через інші процеси, наприклад, лавові потоки чи рух льодовиків. “Нам потрібні додаткові дані”, — каже Карр, натякаючи на необхідність прямих зразків із марсіанської поверхні. Однак навіть скептики визнають, що знахідка заслуговує на увагу й може змінити наші уявлення про Червоної планети.
Команда Родрігеса вже планує наступний крок: детальніше вивчити ці регіони за допомогою майбутніх місій NASA та Європейського космічного агентства. Вони сподіваються, що нові інструменти зможуть знайти хімічні відбитки стародавньої води — наприклад, солі чи мінерали, залишені океанами.
Марс, який ми втратили
Отже, перед нами постає образ Марса, який колись був вологим і теплим — планетою з хвилями, що плескалися об її береги, і, можливо, з життям, яке ховалося в її глибинах. Сьогодні від тих океанів залишилися лише примарні сліди, заховані в камені та пилу. Але кожне нове відкриття, як це, наближає нас до розуміння, яким був Марс — і що з ним сталося. Червона планета продовжує дивувати, і, можливо, її найбільші таємниці ще попереду.
Стежте за оновленнями в цій історії, адже Марс не здається без бою.
