Чому регулярні армії ігнорують нерегулярну війну: 5 ключових бар’єрів

Коли танки стикаються з тінями: чому конвенційні сили США не готові до партизанської війни

Уявіть армію, оснащену найсучаснішими танками, дронами та ракетами, яка роками готується до блискавичних ударів, але раптом опиняється в глухому куті перед невидимим ворогом. Невидимі бійці ховаються в селах, маніпулюють думками, руйнують тили без пострілу. Саме це відбувається з регулярними силами США, які, попри директиви та доктрини, так і не спромоглися інтегрувати нерегулярну війну — партизанські тактики, повстанські операції та гібридні загрози. Свіжа аналітика з Small Wars Journal оголює правду: це не брак волі, а фундаментальна несумісність.³ Теза автора Джеремі Лумбаки ламає ілюзії — конвенційні сили ніколи не обіймуть нерегулярну війну так, як мріють стратеги.³ Ця стаття розкриває причини, занурюється в історію та шукає шляхи для армій світу, включно з українською, яка щодня протистоїть подібним викликам.

Несумісність на рівні ДНК: культура та ідентичність регулярних сил

Регулярні армії народжені для вирішальних боїв — де постріли вирішують усе, де перемога вимірюється захопленими позиціями та знищеним озброєнням. Джеремі Лумбака, автор ключової статті, стверджує: структура, винагороди та ідентичність конвенційних сил несумісні з нерегулярною війною (IW), яка вимагає терпіння, роботи з населенням та довготривалих зусиль.³ У 2020 році Додаток до Національної оборонної стратегії США проголосив IW основною компетенцією для всіх сил — як конвенційних, так і спецоперацій.³ А в 2025-му Директива DoDI 3000.07 зобов’язала весь об’єднаний потенціал армії інтегрувати партизанські методи.³ Та попри це, регулярні частини чіпляються за кінетичні операції — прямі удари, де все просто й вимірювано.

Культура тут грає ключову роль. Офіцери просуваються по службі за блискучі маневри на полі бою, а не за перемоги в серцях селян. Лумбака порівнює це з боксером, який намагається боротися правилами юриста: конвенційні сили треновані для “важкого нокауту”, а IW — це марафон інфільтрації та ерозії волі ворога.³ Аналогії знаходимо в історії: під час В’єтнаму американські дивізії, звиклі до блискавичних наступів, загрузли в джунглях, де в’єтконгівці ховалися серед цивільних. Сьогодні це повторюється в Афганістані, де таліби перемагали не танками, а контролем над селами.

Для України цей урок болісно актуальний. Російські регулярні сили, з їхніми “вагнерівцями” та “ордонами”, намагаються нав’язати конвенційний сценарій, але ЗСУ змушені адаптуватися до гібридних тактик — дронів, диверсантів і пропаганди. За даними аналітиків, українська армія вже демонструє гнучкість, поєднуючи регулярні удари з партизанськими рейдами в тилу ворога, але повна інтеграція IW потребує змін у системі винагород.⁵

Структурні бар’єри: чому штаби та підрозділи відкидають нерегулярну війну

Структура регулярних армій — жорстка піраміда, де штаби планують масовані операції, а підрозділи виконують накази. Нерегулярна війна вимагає децентралізації, автономії малих груп і фокусу на локальних лідерах. Лумбака наголошує: конвенційні штаби не здатні на це через фокус на логістиці та артилерії, а не на розвідці настроїв.³ Наприклад, лише 20% сил PDF у М’янмі (аналог партизан) мали професійну зброю, але контроль сіл дозволив нейтралізувати переваги регулярної армії.¹

Історичний цикл “бум-баст” ілюструє проблему. Марк Грдовиць у статті “Breaking the Glass Ceiling of Irregular Warfare” описує чотири епохи: від В’єтнаму до сучасності, де ентузіазм до IW змінюється ігноруванням.⁵ Визначення IW у доктринах США — розмиті, фокусуються на тактиках, а не на стратегічному наміні ворога. Грдовиць пропонує: IW — це уникнення сильних сторін супротивника через непрямі атаки, що еродують волю з часом.⁵

У глобальному контексті Росія майстер IW: гібридні операції в Україні поєднують кібератаки, дезінформацію та найманців, минаючи прямі зіткнення НАТО.⁴ Китай тестує це на Тайвані через “сірі зони” — економічний тиск і флотилії рибалок. Для ЗСУ урок простий: створювати окремі IW-підрозділи, не чекаючи, поки регулярні сили адаптуються. За 2025 рік українські сили провели понад 500 рейдів у тилу, знищивши логістику РФ без великих боїв (дані розвідки).

Система винагород: кар’єра проти партизанської війни

Просування в регулярних арміях залежить від видимих перемог. Офіцер, що захопив міст, отримує зірки; той, хто стабілізував село, — папірці. Лумбака пише: винагороди підкріплюють кінетичну культуру, роблячи IW “чужим”.³ У США лише спецназ (SOF) винагороджується за IW, а регулярні частини бачать це як “другу лігу”.

Приклад М’янми: PDF виросли до 65 тис. бійців за роки, контролюючи села без зовнішньої допомоги.¹ Вони застосували “війну на вигідній місцевості” Гевари — джунглі нейтралізували авіацію хунти. Сьогодні Sit Tat не ризикує в селах, втрачаючи мораль.¹ Це дзеркало для України: партизанські загони на Харківщині та Херсонщині паралізують окупантів, змушуючи їх відступати до міст.

Реформи потрібні: впроваджувати бали за IW-успіхи, як у британській армії після Іраку. США пробують через ASD для SO/LIC, але без змін у регулярних силах — марно.⁶

Історичні уроки: від В’єтнаму до Афганістану

Історія — вчителька. У В’єтнамі США витратили мільярди на бомбардування, але програли селам. Афганістан — повтор: 20 років, $2 трлн, але таліби перемогли контролем над 70% території.⁵ Лумбака попереджає: віра в “універсальну армію” — ілюзія.³

У М’янмі PDF об’єднали етноси ідеологією проти хунти, як Гевара радив.¹ Україна подібна: волонтери, дрони та партизани компенсують чисельність РФ. За даними Пентагону 2025, гібридні тактики РФ еродували підтримку Заходу на 15% через фейки.⁴

Шляхи вперед: стратегії для регулярних армій та України

Лумбака пропонує: визнати несумісність і делегувати IW спецназу та союзникам. Розвивати резилієнтність — когнітивну безпеку проти дезінформації.³ Для України: інвестувати в IW-освіту, як радить Грдовиць — робити її частиною академій.⁵

Сучасні технології змінюють гру: дрони, штучний інтелект, OSINT. Small Wars Journal обговорює OSINT-прогалини в спецопераціях.⁷ Україна лідер: 80% розвідки — дрони цивільних.

Регулярні сили — для фронту, нерегулярна війна — для тіней. Ігнор цього коштує війн.

Джерела

1. Small Wars Journal: Guevara in Myanmar: The Enduring Logic of Guerrilla Warfare
2. Small Wars Journal: 1/28/26 National Security and Korean News and Commentary
3. Small Wars Journal: Conventional Forces Will Never Embrace Irregular Warfare
4. Small Wars Journal: Irregular Warfare and Competitive Statecraft
5. Small Wars Journal: Breaking the Glass Ceiling of Irregular Warfare
6. Small Wars Journal: VIDEO: The Future of Irregular Warfare
7. Small Wars Journal: Irregular Warfare Archives