Четырнадцать признаков фашизма в современной России

31.05.2022 0 Редакция NS.Writer

«Фашисти майбутнього будуть називати себе антифашистами», — Г’юї Лонг, сенатор США в 1932-1935 рр. (вислів помилково приписується Вінстону Черчиллю)

Чи дійсно в росії встановлено фашизм? Чи це лише декларативні заяви українських та європейських політиків? Для мене відповідь очевидна: так, в росії діє фашистська диктатура. Це очевидно для всіх жителів України, пише Максим Шевердин, адвокат, партнер LCF Law Group для pravda.com.ua.

Ілюстративне фото

Але ця колонка для тих європейців, хто ще сумнівається, та, можливо, для тих росіян, у яких ще залишилися совість та здоровий глузд.

Якщо до 24 лютого 2022 року про встановлення фашистського режиму в росії говорили лише теоретично, то сьогодні путінський режим несе загрозу не лише українцям, а й всьому світу.

Ще в 1995 році відомий філософ, вчений та письменник Умберто Еко у своєму есе «Вічний фашизм» визначив 14 ознак фашизму. Він зазначав:

«було б так зручно, аби хто-небудь виліз на світову арену та сказав: „Хочу знову відкрити Освенцим, хочу, щоб чорні сорочки знову маршували на парадах на італійських площах“. Але в житті так не буває. Фашизм може поставати в різних видах та формах».

Так, і в російській державі, яка сьогодні вдалася до відкритої агресивної війни проти України, фашизм не з’явився зненацька, він «визрівав» роками:

— через образу за те, що «такую страну просрали»;

— через ностальгію за радянським морозивом та газировкою;

— через монополію партії «Єдина росія»;

— через статті та тези про «духовниє скрєпи»;

— через оголошення людей та організацій «іноземними агентами»;

— через зміни до Конституції з можливістю переобирати президента на третій і наступні терміни тощо.

Я розташував ознаки фашизму в тому порядку, в якому їх визначив Умберто Еко, з наведенням прикладів, як ці ознаки проявляються в сучасній росії.

ОЗНАКИ ФАШИЗМУ за Умберто Еко та їхнє втілення сьогодні в росії:

1. Культ традиції. З цього витікає, що в фашистському суспільстві немає місця розвитку знання. Істина вже проголошена раз і назавжди, залишається лише тлумачити її.

Ще у 2012 році путін у своїй промові використав термін «духовниє скрєпи», який був підхоплений російськими ЗМІ та став втіленням руської духовної традиції. З того часу цей термін та активна підтримка путінського режиму руською православною церквою втілюють культ традиції в російському суспільстві.

2. Неприйняття модернізму. Заперечення сучасного світу проводиться під соусом заперечення капіталістичної сучасності.

У 2021 р. путін заявив, що сучасна модель капіталізму не працює. Це стало квінтесенцією заперечення економічної світової моделі, яка побудована на принципах конкурентного ринку. росії, як державі з сировинною економікою, яка контролюється державними корпораціями та путінським олігархатом, не вигідна така модель. Вона тяжіє до радянської моделі централізованої економіки.

3. Підозрілість по відношенню до інтелектуального світу. Офіційні фашистські мислителі обвинувачували сучасну їм культуру та ліберальну інтелігенцію у відмові від вічних цінностей.

Достатньо згадати спалення книг у нацистській Німеччині 1930-х роках, а сьогодні — в росії ті діячі культури, які не підтримали війну, оголошуються ворогами держави та «іноземними агентами». Багато хто з них змушений виїжджати з країни.

4. Незгода = зрада. В той час, як у сучасні культура та наукова спільнота поважає незгоду та критичне мислення як основу розвитку науки, при фашизмі незгода прирівнюється до зради.

Сьогодні в росії пропонується створювати «ганебні списки» тих публічних діячів, які висловилися проти вторгнення в Україну. Забороняються публічні виступи та мітинги, а також будь-які висловлювання проти війни. Тих, хто виступає проти війни, називають «зрадниками», їм загрожує навіть кримінальне переслідування.

5. Расизм. Фашизм завжди замішаний на расизмі, оскільки він експлуатує природну боязнь чужорідного.

Навколо Маріуполя розгорнуті фільтраційні табори, в яких утримуються українці перед депортацією до росії. При цьому, в цих таборах окупанти «відфільтровують» «українських нацистів» від «не нацистів», перевіряючи наявність татуювань на тілі та інших ознак так званого «нацизму».

6. Фашизм народжується з індивідуальної чи соціальної фрустрації. Історично фашизм спирався на фрустроване населення, яке постраждало від якоїсь економічної чи політичної кризи.

З початку 90-х років ХХ століття все населення колишнього Радянського Союзу переживало світоглядну кризу — радянська імперія розпалася, а радянська історія та ідеологія виявилася суцільною брехнею. Але якщо у деяких пострадянських держав та націй вистачило здорового глузду це визнати, то в росії з початку 2000-х років культивувалася ностальгія за радянським режимом та великою росією. Не дивно, що на такому підґрунті дуже легко сформувати образ зовнішнього ворога і необхідність з цим ворогом воювати.

А українці, які під час «Революції гідності» у 2014 році показали себе свідомою нацією з чітким європейським курсом, чудово вписувалися в образ ворога.

7. Одержимість ідеєю змови. Єдине, що може згуртувати націю — це вороги. Тому в основі фашизму закладено ідею змови, за можливістю — міжнародної. Співчлени фашистської ідеології мають відчувати себе в облозі. Про формування образу ворога дивіться у п. 6.

Сюди можна додати також країни Північноатлантичного альянсу, яких також дуже зручно представляти в образі зовнішнього ворога. Також у березні 2022 р. російський суд визнав корпорацію Meta (Facebook, Instagram) екстремістською організацією, яка нібито «закликає до насильства у ставленні до росіян». От вам і теорія зовнішньої змови.

8. Вороги змальовуються, як занадто сильні і занадто слабкі одночасно. Фашисти мають відчувати себе ображеними через те, що вороги виставляють напоказ своє багатство, бравують силою. З іншого боку, фашисти впевнені, що зможуть впоратись з будь-яким ворогом. І тут страх путіна перед НАТО та формування образу ворога є дуже красномовним.

9. Для фашистів життя — це вічна боротьба. Не має боротьби за життя, а є життя заради боротьби. А пацифізм дорівнюється братанню з ворогом.

10. Масовий елітаризм на основі єдиної правлячої партії. Пересічні громадяни складають найкращий народ у світі. Партія складається з найкращих пересічних громадян. Кожен громадянин може (або зобов’язаний) стати членом партії.

За прикладом у росії не треба далеко ходити: просто згадайте як члени культури («найкращі» члени суспільства) та прості громадяни вступали до путінської партії «Єдина росія».

11. Культ героїзму та смерті. В ідеології фашизму героїзм — це норма. Герой фашизму бажає смерті, яка виглядає як найкраща компенсація за героїчне життя.

12. Культ мужності. Для фашистів є характерним зневага до жінок та жорстоке переслідування будь-яких сексуальних звичок: від цнотливості до гомосексуалізму. І тут російське суспільство з його переслідуванням сексуальних меншин, публічними закликами боротися з гомосексуалізмом та забороною гей-парадів дуже чітко відповідає ознакам фашистського суспільства.

13. Культ вождя, як представника всього народу (вождизм). З точки зору фашизму, індивідуум не має особистих прав, а народ уявляється як єдиний моноліт, що виражає сукупне волевиявлення. Вождь у фашистів є представником всього народу, є голосом та втілювачем волі народу.

Вождем для росіян є володимир путін, який є фактично одноосібним правителем росії з 2000 року, таким собі «царем-батюшкою».

14. Фашизм використовує примітивні зрозумілі гасла для формування суспільної думки. Фашизм розмовляє на «новомові». «Новомова» була вигадана ще Джорджем Оруеллом у романі «1984». Використання примітивних гасел та простих тез ставить на меті обмежити набір інструментів складного критичного мислення.

З 2000-х років в росії стали вигадувати та використовувати прості та зрозумілі гасла, які формували ностальгію за великою росією та перемогами — «1945. Можем повторить» (нагадування про перемогу нібито лише росії у другій світовій війні), «Своих не бросаем» (виправдання окупації Криму в 2014 році), «Границы россии нигде не заканчиваются». Ну і звичайно, активна пропаганда війни проти України на всіх каналах російського телебачення.

Отже ви бачите, що майже всі ознаки фашизму є у російські державі і російському суспільстві.

Я свідомо виділяю окремо ці два поняття — держава і суспільство, — оскільки фашизм, як явище, не може існувати лише в державній структурі. Він існує в головах більшої чи значної частини населення росії.

Лише найскоріше усвідомлення всім світом, що російський путінський режим є «коричневою чумою» 21 століття, з якою необхідно боротися всім світом, дасть шанс не допустити нової Бучі, Маріуполя, Бородянки, Харкова, які стали синонімами злочинів росії проти людяності. Тому що завтра замість цих українських міст та селищ можуть бути Реймс, Манчестер, Дортмунд чи Краків.

Читайте також на Newssky «Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан відкриє офіс у Києві» та дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».


Поделиться статьей:

                               

Подписаться на новости:




В тему: