Чернігівський обласний анабазис: повертаючись до Прилуцького полку та Полтавської губернії — Івáниця — селище Тростянець — дендропарк «Тростянець»

28.03.2021 0 Редакция Steelgrey
| Newssky.com.ua

Так виглядає долина річки Смош (Смож) коло села Власівка, неподалік уславленого селища КАЧАНІВКА. Фото — Mykola Swarnyk (2011).

 

Юрій ЧернецькийЮрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Житомир — Харків),

доктор соціологічних наук, автор книжки «Україна. Історія, природа, мистецтво» (2009), продовжуваної поетичної збірки «Листування з Долею» (перше паперове видання — 2012) і низки публікацій із питань історико-культурологічного українознавства —

спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

 

Чернігівський обласний анабазис: повертаючись до Прилуцького полку та Полтавської губернії — Івáниця — селище Тростянець — дендропарк «Тростянець»

(Уривки з нового — переробленого і доповненого — видання путівника «Історична Чернігово-Сіверщина — дорогоцінна північна перлина Лівобережної Русі-України», частина 22)

 …Від КАЧАНІВКИ [Чернецький (20.ХІ.2020)] поїдемо в напрямку на південь теренами, які за часів Київської Русі належали до Переяславського князівства. Тут межа давньоукраїнських Чернігівщини та Переяславщини проходила у верхів’ях правого допливу Сули річки Удáй і лівої притоки Удаю річки Лисогíр [Чернецький (31.ХІІ.2020)]. За козацької доби ці землі входили до складу Прилуцького полку, за імперської — Полтавської губернії. Спочатку автошлях вестиме вздовж вельми мальовничої річки Смош (Смож; хоч карти Google…) — також лівої притоки Удаю.

 

| Newssky.com.ua

Реконструкція герба козацької доби сотенного містечка ІВАНИЦЯ.

 

Невдовзі потрапляємо до села з майже унікальною назвою Івáниця: в Україні є ще лиш одне село з такою назвою — у сусідній Сумській області. Поза сумнівом, варті згадки археологічні пам’ятки стародавніх і давніх часів, виявлені біля чернігівської Іваниці: велике скупчення курганів бронзової доби (ІІ тис. до н. е.) і скіфського періоду (V—ІІІ ст. до н. е.), кілька поселень перших століть нашої ери та городище сіверян (VІІІ—ІХ ст.). Хоча деякі дослідники доводять, що поселення існувало тут і за часів Київської Русі, офіційною датою заснування Іваниці вважається 1600 рік. У другій чверті наступного, ХVІІ століття вона входила до складу так званої Вишневеччини — лівобережних володінь сумнозвісного Яреми.

Але зоряним часом Іваниці стала козацька доба. У 1648 році виникла Іваницька сотня Прилуцького полку, спочатку як військовий підрозділ. За Зборівською угодою 1649 року містечко стало адміністративним центром цього полку, у складі якого до 1782 року незмінно перебувала Іваницька сотня. Першим реєстровим іваницьким сотником у 1649—1653 роках був Степан Гриценко; утім, Іваницька сотня під його проводом відзначилася ще 1648 року в переможній для українського війська Пилявецькій битві. Надалі протягом тривалого часу посаду іваницького сотника обіймали у XVІІ столітті — Сава Міщенко (1672—1691), у XVІІІ-му — Григорій Волошин (Григораш; 1710—1721), Павло Миницький (1727—1737), Федір Свирковський (1738—1764), Григорій Стороженко (1770—1782). Іваниця набула статус другого за значущістю адміністративного центру Прилуцького полку. Це унаочнив той факт, що під час судової реформи 1763 року гетьман Розумовський розділив полк на два судові повіти — Прилуцький та Іваницький. А 1766 року було створено комісарства — теж Іваницьке і Прилуцьке [Заруба (2007): с. 90, 145]…

 

| Newssky.com.ua

Костянтин Бутейко (фото зроблено в Лондоні 2000 року).

 

Ще згадаю, що в Іваниці народився український «медик-філософ» Костянтин Бутейко (1923—2003) — автор лікувальної системи дихальних вправ, відомої саме як метод Бутейка.

В Іваниці, проїхавши повз Смош аж до місця, де в цю річку вливається її ліва притока Верескуни, та помилувавшися ним, повернемо на схід і за півтора десятка кілометрів дістанемося «територіального» автомобільного шляху. Ним від перехрестя рушимо праворуч, у південному напрямку. За кілька кілометрів нас зустрічатиме селище ТРОСТЯНЕЦЬ. Нагадаю, що ми з Вами, шановні супутники-читачі, залишаємося в межах історичної Переяславщини-Полтавщини: адже заснований на початку ХVІІІ століття хутір Тростянець спочатку входив до Срібненської сотні Прилуцького полку (її також називали Сріблянською і Срібнянською [Заруба (2007): с. 205]), а після ліквідації полкового устрою — до Іваницької волості Прилуцького повіту, з 1802 року Полтавської губернії. Про це (точніше, зокрема про це) можна і варто довідатись у приватному краєзнавчому музеї, розташованому за адресою: вул. Асаулюка, 6.

 

| Newssky.com.ua

Реверс ювілейної монети України.

 

Як і про те, що в 1820 році хутір купила родина Скоропадських, і про те, що відомим усій Україні, зарубіжній Європі та цілому світові полтавсько-чернігівський Тростянець — ми з Вами, шановні супутники-читачі, напевно не переплутаємо це селище з також дивним однойменним слобідсько-українським містом [Чернецький (06.VІІІ.2016)], розташованим на історичній Охтирщині! — зробив представник цього знаменитого роду Іван Скоропадський (1805—1887) [ЕІУ, т. 9 (2012): с. 616]. Це він заснував у своєму маєтку, у верхів’ях річечки Тростянець — притоки Лисогору, унікальний парковий комплекс.

 

| Newssky.com.ua

У дендропарку «Тростянець» — 1. Фото — Тетяна Чернецька (2009).

Далі оспівувати засновника парку — тепер він називається Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України — та його спадкоємців з роду Скоропадських не буду, оскільки по відношенню до місцевих селян ці поміщики що до, що після реформи 1861 року поводилися, м’яко кажучи, як свині. Просто викладатиму хроніку розбудови паркового комплексу. Спочатку 1833 року в Тростянці спорудили садибу, що включала великий дерев’яний будинок із баштами та чотири флігелі; на жаль, вона не зберіглася — була зруйнована в минулому столітті (якщо бути точним, у буремному й вогненному 1918 році), і зараз можна побачити лише її розвалини. А вже наступного, 1834 року тут поглибили балки, насипали греблі і таким чином створили Великий став завдовжки 1,3 кілометра і завширшки біля греблі майже 100 метрів, який є композиційною віссю парку, та менші за розміром стави Лебединий і Куциха.

 

| Newssky.com.ua

У дендропарку «Тростянець» — 2. Фото — Тетяна Чернецька (2009).

Також одразу розгорнулося насадження дерев. На початку 40-х років позаминулого століття тут з’явилися дерева не лише з іноземних Петергофського та Ризького ботанічних садів, а й із розташованих на території України кримського Нікітського ботанічного саду [Чернецький (2009): с. 312; Чернецький (27.ІІ.2021)] та уславленого слобожанського Краснокутського, або Каразінського, дендропарку [Чернецький (2009): с. 233—234; Чернецький (21.VІІ.2016)]. Надалі протягом 1858—1887 років тут на рівнинній місцевості створили вельми мальовничий гірський ландшафт. У той період на теренах парку було розміщено численні кам’яні й дерев’яні лави та скульптури міфічних героїв і богів, побудовано дерев’яні альтанки, споруджено загати й мости [Чернецький (2009): с. 292]…

…Від себе додам [Чернецький (12.V.2017)]: приїздіть до полтавсько-чернігівського ТРОСТЯНЦЯ, погуляйте чарівними зеленим-зеленими теренами «Тростянця», помилуйтеся буянням-клечанням його рослинності та небесною красою білим-білих лебедів, що, немов у казці, велично розрізають гладінь рукотворних озер, — і напевно отримаєте справді неповторну насолоду!

 

| Newssky.com.ua

У дендропарку «Тростянець» — 3. Фото — Тетяна Чернецька (2009).

ДЕНДРОПАРКОВА СВІТЛА ЕЛЕГІЯ-ЗГАДКА

…Вірю: диво нарешті трапиться,

і життя випадковість радісна

приведе нас — кінцем кінець —

у чернігівський* «Тростянець».

 

У грайливому морі зéлені

знову станемо ми веселими,

а п’янкий аромат рослин

запашним зробить часу плин.

 

Тут розправимо душі й плéчі ми:

дендропарк цей — не тільки клечання;

хай лікують наші серця

білі лебеді «Тростянця»!

 

Що віршування — це не марна праця,

збагнеш, як диво-лебеді насняться…

_______________

* Тепер — чернігівський, під час створення — полтавський.

 

23.03.21

 

(Далі буде.)

 

ДОДАТОК

Рекомендована література до частини 22

  1. Вечерський В.В. Архітектура // Енциклопедія історії України (ЕІУ). — Том «Україна — українці», кн. 1. — К., 2018.
  2. Енциклопедія історії України (ЕІУ). — К., 2003—2005, 2007—2013. — Т. 1—10.
  3. Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпро, 2007.
  4. Історія міст і сіл Української РСР: У 26-ти тт. — Том «Чернігівська область». — К., 1972.
  5. Історія української архітектури. — К., 2003.
  6. Україна: нарис історії / К.Ю.Галушко, Г.В.Папакін, Є.В.Синиця, О.В.Ясь та ін. // Енциклопедія історії України (ЕІУ). — Том «Україна — українці», кн. 2. — К., 2019.
  7. Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII—XVIII ст., кн.. 1—2. — К., 2018.
  8. Чернецький Ю.О. Україна. Історія, природа, мистецтво. — Харків, 2009.
  9. Чернецький Ю. Вельми короткий путівник — 2016. СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА на шляху до новітньої історії: захід Центральної Слобожанщини (Частина ІI, Богодухівська) [Електронний ресурс] / Ю.Чернецький {Фотоілюстрації — Т.Чернецька та різномовні Вікіпедії} // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2016. — 21 липня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/putivnik-2016-slobidska-ukrayina-2/.
  10. Чернецький Ю. Вельми короткий путівник — 2016. СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА на шляху до новітньої історії: Західна Слобожанщина. Охтирка — Тростянець — Лебедин — Суми [Електронний ресурс] / Ю.Чернецький {Фотоілюстрації — Т.Чернецька та різномовні Вікіпедії} // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2016. — 6 серпня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/putivnik-2016-zahidna-slobozhanshhina/.
  11. Чернецький Ю. Мандрівки історичною Переяславщиною й Полтавщиною: Подорож 2. СрібнеСокиринціТростянець {Фотоілюстрації — Т.Чернецька і різномовні Вікіпедії} [Електронний ресурс] / Ю.Чернецький  // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2017. — 12 травня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/mandrivki-istorichnoyu-pereyaslavshhinoyu-y-poltavshhinoyu-podorozh-2-sribne-sokirintsi-trostyanets/.
  12. Чернецький Ю. Чернігівський обласний анабазис: південно-східна частина Задесення, козацький Прилуцький полк і Качанівка (Уривки з нового — переробленого і доповненого — видання путівника «Історична Чернігово-Сіверщина — дорогоцінна північна перлина Лівобережної Русі-України», частина 17) {Фотоілюстрації — Т.Чернецька і різномовні Вікіпедії} [Електронний ресурс] / Ю.Чернецький  // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2020. — 20 листопада. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/43080-2/.
  13. Чернецький Ю. Семиобласний анабазис: про географічні межі історичної ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ-ПОЛТАВЩИНИ, і не тільки (Уривки з нового — переробленого і доповненого — видання путівника «Переяславщина-Полтавщина — дорогоцінна південна перлина Лівобережної Русі-України», частина 1) {Фотоілюстрації — Т.Чернецька і різномовні Вікіпедії} [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2020. — 31 грудня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/semioblasnij-anabazis-pro-geografichni-mezhi-istorichno%d1%97-pereyaslavshhini-poltavshhini/.
  14. Чернецький Ю. УКРАЇНА ТА ЇЇ РЕГІОНИ: про трьох славних цьогорічних ювілярів у світлі-сяйві Незалежності (Уривки з нового — переробленого і доповненого — видання довідника «Україна. Історія, природа, мистецтво», частина 1) {Фотоілюстрації — Т.Чернецька і різномовні Вікіпедії} [Електронний ресурс] / Ю.Чернецький  // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2021. — 27 лютого. — Режим доступу: УКРАЇНА ТА ЇЇ РЕГІОНИ: про трьох славних цьогорічних ювілярів у світлі-сяйві Незалежності | Newssky.com.ua.
  15. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. — К., 1990.

Поделиться статьей:

Подписаться на новости:




В тему: