Час і Простір. Сон і Свідомість. Ексклюзив

20.02.2021 0 Редакция NS.Writer

(обґрунтовані фантазії)

У побуті час став мірою, але вона не розкриває його сутності.

Час — це певна атомарна істина, яка не може бути пояснена через інші.

Час — це спосіб, властивість нашого відображення Універсуму.

Універсум є незбагненним. Можемо собі уявити його у вигляді «енергетичного желе», в якому є і минуле, і дійсне, і майбутнє, причому вони існують нерозривно.

Біологічне життя, і людина в тому числі, це своєрідний «сканер» цього «желе». В процесі «сканування» і виникає час та простір. Сканування відбувається епізодами. Так виникає «раніше» і «пізніше», тобто час. Між епізодами або їх фрагментами виникає різниця — так з’являється простір.

Напрямок «сканування» в кожен момент визначається логікою моменту.

За Стівеном Гокінгом і в минулому, і в дійсному, і в майбутньому існують щомиті усі можливі версії (напрямки) поведінки. Ми запам’ятовуємо лише ту, яка реалізувалася для нашої миттєвої логіки, але інші версії реалізувалися теж, та ми їх «не помічаємо», однак в «енергетичному желе» вони присутні.

Приклад: частка має однакову ймовірність проявитися у всіх напрямках і проявляється там, але виявляється лише в тому, в якому логіка робить її появу найбільш ймовірною — скажімо, наявність сусідньої частки, як це відбувається у формуванні сполук, сніжинки тощо.

По ходу: абсолютний нуль — це стан, коли ймовірність появи частки в будь-якому напрямку дорівнює нулю, тобто, «енергетичне желе» застигає, минуле, дійсне, майбутнє стають тотожними. Цим можна пояснити явища надпровідності та надплинності — безперешкодне (одночасне) існування частки в минулому, дійсному і майбутньому, які суть єдине.

Тоді, можна стверджувати, що температура, її підвищення, в тому розумінні, в якому ми її застосовуємо, призводить до розщеплення часу, виявляє в ньому можливе різне минуле, дійсне і майбутнє.

Подібно до прикладу з часткою відбувається і «сканування» людиною «енергетичного желе».

Напрямки «сканування» рівноможливі в кожну мить, але логіка кожної миті робить окремий з них найбільш ймовірним. Його ми й запам’ятовуємо.

Не виключено, що «сканування» по інших напрямках з меншою ймовірністю відбулося теж — такою може бути природа «енергетичного желе», така собі множинність доль біологічного суб’єкта.

Це, до речі, може пояснити різноманітні факти телепатії, прозріння, передбачень, видінь тощо, коли «розведені» в певний момент траєкторії «сканувань» потім сходяться, або наближаються так, що картини їх «сканування» перетинаються, або об’єднуються фрагментарно.

В цьому сенсі можна дещо прояснити і про сон. У процесі «сканування» відбувається нагромадження логік, яке не дає можливості точно, виразно визначати найбільш ймовірний напрямок «сканування» «енергетичного желе». Тоді біологічний суб’єкт занурюються в сон, а в екстремальних випадках втрачає свідомість. В процесі сну, або такого вимушеного стану, відбувається впорядкування логік і формується чітка картина факторів, що визначатимуть подальший процес «сканування».

В цій моделі свідомість, загадкове «Я» — це є налаштування «сканера» біологічного суб’єкта. Вони, налаштування, визначають і сутність епізоду як симфонії відгуку наших органів відчуття на процес «сканування» «енергетичного желе», так як визначать спосіб його побудови.

І ми знову повертаємося до питання: «А хто ж Настроювач?»

ТкачВалентин Ткач, Чернівці


Поделиться статьей:

Подписаться на новости:




В тему: