Бюджет-2026: 4,8 трлн грн витрат, 2,8 трлн на оборону і вічне питання «а де взяти решту?»

Український парламент затвердив державний бюджет на 2026 рік у країні, яка воює, залишається залежною від зовнішнього фінансування й одночасно намагається підвищувати зарплати вчителям, лікувати поранених, будувати дрони та переконувати партнерів, що ці гроші не спалять у черговому корупційному багатті.

Верховна Рада ухвалила закон про державний бюджет України на 2026 рік, встановивши доходи на рівні приблизно 2,92 трлн грн і видатки близько 4,78 трлн грн, тобто дефіцит сягне приблизно 18,4% ВВП.^{6 7} Половина всіх видатків спрямовується на сектор безпеки й оборони — орієнтовно 2,8–2,81 трлн грн, що відповідає близько 27,2% ВВП і фіксує війну як головну статтю витрат держави й надалі.^{3 6}

За даними уряду, на тлі зростання видатків (плюс приблизно 415 млрд грн до показників 2025 року) основними джерелами покриття дефіциту залишаються зовнішні запозичення та допомога партнерів, потреба в яких у 2026 році оцінюється майже у 2,1 трлн грн.^{3 5} Паралельно бюджет закладає масштабні підвищення для ключових «людських» сфер — освіти й медицини, включно з 50% зростанням зарплат учителям упродовж року та додатковими видатками на лікування військових, реабілітацію й безплатні ліки для громадян із хронічними хворобами.^{3 4}

Основні цифри: скільки заробляємо й скільки витрачаємо

Згідно з урядовими матеріалами та публікаціями профільних видань, дохідна частина держбюджету-2026 передбачає близько 2,826–2,92 трлн грн загальних доходів, із них близько 2,63 трлн грн — доходи загального фонду без урахування грантів та іншої міжнародної допомоги.^{3 6} Видатки заплановані в обсязі приблизно 4,78–4,8 трлн грн, з яких близько 4,39 трлн грн припадає на загальний фонд, що помітно перевищує показники 2025 року (плюс орієнтовно 415 млрд грн з урахуванням змін попереднього бюджету).^{3 6}

Максимальний обсяг державного боргу також зростає, зокрема за рахунок нових кредитів від міжнародних фінансових інституцій, включно зі Світовим банком та Європейським інвестиційним банком.^{4 5} Дефіцит бюджету в розмірі до 18,4% ВВП уряд і аналітичні центри прямо пов’язують із потребами оборони й соціальної підтримки в умовах повномасштабної війни, зауважуючи при цьому, що без прогнозованого зовнішнього фінансування така конструкція просто не працює.^{1 3}

Оборона: 2,8 трлн грн, дрони й зброя як головні статті

Пріоритет номер один у бюджеті — безпека й оборона: на цей сектор закладається близько 2,8–2,81 трлн грн, що дорівнює приблизно половині всіх видатків і понад чверті ВВП країни.^{3 6} Із цієї суми, за урядовими даними, щонайменше 44,3 млрд грн виділяється на виробництво українських боєприпасів, ракет, систем ППО, авіації та бронетехніки, а також на розвиток вітчизняних дронів як ключового елементу нової військової економіки.^{3 5}

Окремо закладається оборонний резерв у розмірі близько 200 млрд грн, який має бути використаний для фінансування непередбачених потреб — від масштабнішої мобілізації та можливого перегляду грошового забезпечення військових до екстреного посилення виробництва зброї у випадку загострення ситуації на фронті.^{3 5} Сам уряд відверто попереджає: якщо в 2026 році постане питання про нові хвилі мобілізації, суттєве зростання зарплат військовим або додаткові програми стимулювання набору, цих ресурсів може не вистачити без нового коригування бюджету.^{1 4}

Зовнішнє фінансування: 2,1 трлн грн «кисню» від партнерів

За оцінками уряду, потреба у зовнішньому фінансуванні в 2026 році становитиме майже 2,1 трлн грн, а загальний обсяг запозичень — близько 2,5 трлн грн, із яких понад 2 трлн планують залучити на зовнішніх ринках та від офіційних донорів.^{3 5} Фактично йдеться про те, що внутрішні доходи покривають здебільшого захищені видатки й частину оборони, тоді як підтримка платоспроможності держави в цілому тримається на кредитах і грантах партнерів — від ЄС та США до МВФ, Світового банку й інших інституцій.^{1 7}

Уряд окремо наголошує, що вся власна дохідна база й запозичення спрямовуються насамперед на потреби сил оборони та безпеки, посилення ППО, підтримку військових і їхніх родин, а також на критичні соціальні програми, без яких внутрішня стабільність країни в умовах війни просто розсиплеться.^{3 5} На цьому тлі питання темпів та умов виділення коштів партнерами перестає бути «зовнішньою політикою» і напряму перетворюється на проблему заповнення української бюджетної таблиці Excel.

Освіта: 50% підвищення зарплат учителям і шкільне харчування

На освіту в держбюджеті-2026 закладено понад 260 млрд грн, причому приблизно 183,9 млрд грн спрямовуються на оплату праці вчителів, що дає змогу підвищити їхню зарплату в середньому на 50% упродовж року.^{3 4} З 1 січня 2026 року оклади мають зрости орієнтовно на 30%, а з 1 вересня — ще на 20%, що перетворює вчителя з героя мемів про «голу ентузіазію» на трохи менш бідного героя тих самих мемів.^{3 4}

Окремою статтею йдуть видатки на реформу шкільного харчування — приблизно 14,4 млрд грн, які передбачають поетапне розширення забезпечення гарячими сніданками й обідами для учнів 1–4 класів по всій країні та 5–11 класів у прифронтових регіонах із 1 січня, а восени — поширення програми на всі старші класи в безпечніших областях.^{3 4} У підсумку уряд намагається поєднати стару добру мрію про «інвестиції в людський капітал» із жорсткою реальністю: діти в країні, яка воює, принаймні мають стабільно їсти в школі.

Медицина: лікування військових, реабілітація й безплатні ліки

На програму медичних гарантій у 2026 році планують витратити близько 191,6 млрд грн, із яких значна частина піде на лікування військових, реабілітацію, високотехнологічні операції й лікування тяжких травм та опіків, онкологію й кардіохірургію.³ Окремим блоком закладаються видатки на підвищення зарплат для лікарів первинної ланки та екстреної медицини, а також програми безплатних ліків для громадян з хронічними захворюваннями — загалом ідеться про десятки мільярдів гривень, покликаних хоча б частково компенсувати моральний і фізичний тиск війни на систему охорони здоров’я.^{3 4}

Окремі рядки бюджету передбачають витрати на централізовані закупівлі ліків (орієнтовно 15 млрд грн), масові медичні огляди людей віком 40+ (близько 10 млрд грн), а також інвестиції в оновлення лікарень, перинатальних центрів, реабілітаційних установ і психіатричної допомоги.^{3 4} Загалом медичний блок бюджету намагається робити дві речі одночасно: не дати системі посипатися під вагою воєнних поранень і при цьому не «з’їсти» всі ресурси, які потрібні фронту.

Соціальний захист: пенсії, субсидії, підтримка вразливих груп

За оцінками економістів, у 2026 році видатки Мінсоцполітики на пенсійні виплати зростуть приблизно на 14,4 млрд грн порівняно з 2025 роком і сягнуть понад 250 млрд грн, що відображає як інфляційні процеси, так і збільшення кількості одержувачів через війну.^{1 4} Водночас майже вдвічі зростають видатки на соціальний захист дітей і сімей — до понад 50 млрд грн, включно з підтримкою внутрішньо переміщених осіб, багатодітних родин та інших вразливих категорій.^{1 4}

На житлові субсидії уряд закладає понад 42 млрд грн для 2,7 млн домогосподарств, а також виділяє додаткові кошти на адресні програми для людей із інвалідністю, ветеранів і сімей загиблих воїнів.^{3 4} Окремо передбачені ресурси на житло для ВПО та програми реабілітації дітей військових та переселенців, що має хоч трохи компенсувати ту соціальну прірву, яку відкрила повномасштабна війна під мільйонами українських родин.^{5 8}

Підтримка економіки: кредити 5–7–9%, агро, «єОселя» та дещо оптимізму

Попри воєнний характер бюджету, уряд намагається залишити місце й для розвитку: близько 40 млрд грн закладається на програми підтримки української промисловості, експорту, малого та середнього бізнесу.^{2 3} Фонд розвитку підприємництва отримує орієнтовно 18 млрд грн, які мають піти на продовження програми «Доступні кредити 5–7–9%» та інші інструменти пільгового кредитування, щоб бізнес мав шанс вижити не лише на гуманітарних передачах від волонтерів.^{2 3}

Ще близько 15,8 млрд грн передбачені на програму «єОселя» — відносно доступних іпотек для громадян, які ще не остаточно втратили віру в те, що в країні з ракетними атаками можна планувати довгострокове житло.^{2 3} Для агросектору — понад 13 млрд грн, включно з підтримкою фермерів, компенсаціями за вітчизняну техніку та обладнання, субсидіями на гектар, а також понад 1 млрд грн на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель, які у 2026 році все ще залишатимуться полем не лише бою, а й боротьби за врожай.^{2 3}

Регіони: 872 млрд грн та спроба не дати громадам «лягти»

Загальний ресурс підтримки регіонів у держбюджеті-2026 становить близько 872 млрд грн, що приблизно на 162 млрд більше, ніж роком раніше, і включає міжбюджетні трансферти, субвенції на підтримку прифронтових територій та інші інструменти балансування місцевих фінансів.^{2 4} Частина цих коштів піде на відновлення критичної інфраструктури, компенсацію податкових втрат громадам у прифронтових областях і фінансування базових послуг там, де бізнесова база зруйнована або тимчасово недоступна.^{2 4}

Експерти з децентралізації наголошують, що попри збільшення трансфертів, місцеві бюджети все ще залишаються вразливими до ракетних ударів, релокації бізнесу та демографічних втрат, а отже, у 2026 році слід очікувати нових дискусій про перерозподіл доходів і видатків між центром і громадами.^{4 8} Для багатьох регіонів реальним питанням стає не розвиток, а елементарна фінансова «реанімація» на фоні тривалої війни.

Критика економістів: оптимістичні доходи й ризик «переоцінених можливостей»

Аналіз аналітичних центрів вказує на кілька потенційно болючих точок бюджету-2026: завищені, на думку частини експертів, прогнози доходів, недооцінення витрат на оборону у випадку змін на фронті й надто оптимістичні очікування щодо темпів зовнішнього фінансування.^{1 7} Деякі think tank-и вже закликали парламент переглянути параметри бюджету з огляду на ризики затримок або скорочення допомоги з боку окремих партнерів, а також можливе уповільнення зростання економіки на фоні затяжної війни.^{1 7}

Окрему увагу критики приділяють структурі видатків: попри домінування оборонного блоку, частина соціальних програм і проєктів розвитку виглядає надто щедрою в умовах такої глибокої залежності від зовнішніх грошей.^{1 5} Суть претензії проста: якщо партнери з якихось причин «зависнуть» із фінансуванням, уряду доведеться або різко різати видатки посеред року, або шукати внутрішні резерви через підвищення податків і жорсткіші запозичення всередині країни.

Політичний вимір: бюджет як сигнал Києву, союзникам і виборцям

Прийняття бюджету-2026 у парламенті з відносно комфортною кількістю голосів (за даними медіа, 257 депутатів підтримали документ у цілому) стало важливим політичним сигналом як усередині країни, так і за її межами.^{6 7} Для партнерів це демонстрація того, що Україна зберігає керованість бюджетного процесу, навіть коли половина видатків іде на війну, а критично важливі статті залежать від зовнішнього фінансування, яке треба постійно «вибивати» на переговорах.^{3 5}

Для українського суспільства цей бюджет — нагадування, що 2026 рік буде не роком «після війни», а черговим етапом виживання у форматі «країна-фронт», де оборона, соціалка й базові інвестиції у майбутнє вимірюються не мріями, а домовленостями з донорами й можливістю економіки хоч якось дихати під час обстрілів.^{1 4} І поки Верховна Рада ухвалює цифри в трильйонах, звичайним громадянам залишається просте завдання — дотягнути до кінця року в межах власного персонального бюджету, який чомусь щоразу виглядає скромнішим за державний.

Джерела

1. VoxUkraine: аналітика про параметри й виклики проєкту держбюджету-2026
2. Кабінет Міністрів України: «Проєкт Державного бюджету-2026: 40 млрд грн на розвиток виробництва, понад 13 млрд – на АПК»
3. Міністерство фінансів України: «Уряд схвалив проєкт Державного бюджету-2026» та офіційні роз’яснення до нього
4. Decentralization.gov.ua: огляди щодо впливу держбюджету-2026 на регіони та місцеві бюджети
5. Kyiv Independent / Interfax-Ukraine: матеріали про потребу у зовнішньому фінансуванні та параметри оборонних видатків
6. LIGA.net: «Rada approves the draft state budget for 2026: key figures»
7. UNN: «Rada adopted the state budget for 2026: what it means for the economy and exchange rates»
8. KSE та інші економічні think tank-и: аналіз структури видатків і соціальних пріоритетів держбюджету-2026
9. Офіційні повідомлення Верховної Ради й уряду: заяви прем’єр-міністра та міністра фінансів щодо цілей бюджету-2026