Блаженна Матрона – Чудотвориця та антирадянщиця

Сьогодні ми з вами будемо говорити про життя досить відомої святої — Блаженної Матрони Московської. Справа в тому, що цю святу знає і шанує, можна казати, весь світ, і це недарма, тому що велика кількість чудес, благодатної допомоги пов’язано саме з її ім’ям. Але деякі моменти її біографії і зараз досить недосліджені.

Блаженна Матрона – Чудотвориця та антирадянщиця

Мені якось так трапилось, що коли я лише починав ходити у церкву, це була одна з перших святих, ще тоді не канонізована, це був 1998 рік, але вже я тоді чув багато про її чудеса, ми з одним другом в Москві були на кладовище, де вона була з самого початку похована. Потім я відвідував монастир, в якому зараз зберігаються її мощі, а далі вже, коли там були величезні натовпи, і вже я не мав часу, щоб стояти в цій черзі, там по 5–6 годин до цих мощей, я вже почав шанувати її вдома, молитися вдома перед її іконою та читати акафіст.

А потім я дійсно вже став вивчати її життя, оскільки в цих популярних книжках, які повістують про життя Матрони, там не завжди така точна інформація, вони мають не стільки інформативний, а скільки повчальний характер. Але мені цього було занадто мало. І тоді я став досліджувати. Виявилося, що небагато цього взагалі там про неї відомо і навколо цієї особистості багато міфів.

І навіть відбувається таке, що в Москві є різні релігійні спільноти в межах РПЦ МП імені Сталіна. Одні з них більш так скажемо «ліберальні», нібито вестернізовані, які більш схиляються, можна казати, до протестантизму східного обряду відверто. А інші такі дубові, ортодоксальні, які більш схиляються до старообрядництва.

І я якось думаю, піду в цю спільноту, та якась більш ліберальна, подивлюся, що там робиться. Я кажу: «Я шаную Блаженну Матрону». «Ви освічена людина, як так можна?!» — далі просто процитую мовою оригіналу, одна хрещена радянська інтелігентка мені каже: «Приличные люди этого не делают». Я думаю так, думаю: «Ідіть геть, шановна пані». Але якщо я отримав від Матрони благодатну допомогу, то те, що там роблять ці «прілічні люді», мені зовсім не стосується. У мене є її ікона, ця ікона в мене вже там багато років, і тоді я буду шанувати Матрону, незважаючи ні на що.

А то що там міфи навколо неї там крутяться, там і різні всякі дурноти, то мене теж це не стосується. Я знаю, що вона свята, що вона діє, вона допомагає. Інше мене більше не цікавило, ні думки всіх, так скажемо, гіпер-пупер ортодоксальних, та цих напів-протестантів, мені просто це було повністю байдуже. Я вирішив, що шануватиму Матрону і далі.

І ще мені тоді цікаво було виявити обставини її життя. Досить було невідомо, що з нею робилося, навіть там різні були міфи, і просто перебільшили її здібності. І мені так пощастило, я зустрів одного науковця, який розробляв тему «Генеалогія та життя Блаженної Матрони». І він тоді розповів, що він дослідив в різних джерелах, в різних архівах стосовно життя Блаженної Матрони.

Виявилося так, що в цих популярних книжках, які присвячені, там дата народження, тобто день місяць, рік, вона плавала. Але ці парафіяльні книги, тобто де фіксується факт хрещення, ну тоді фіксували ще хрещення, а не народження. Це відбувалося на другий-третій день після пологів, так що це можна вважати аналогом сучасного свідоцтва про народження. Досить непогано це все зберіглася, зокрема в і селі Себіно, Тульської губернії, де Матрона народилася. Там від, за 100 років, приблизно з 1817–1917 рік, збереглися книги про того, кого там хрестили, відспівували і так далі, хто брав шлюб — це все фіксовано. І тоді той науковець просто став дивитися, є родина Ніконових, тобто родина, в якій виховувалася Блаженна Матрона та фіксується, що Матрона приходила в храм, доступала до святого причастя, тобто фіксується факт її постійного проживання у цьому селі. А декілька сторінок де саме вона могла б отримати хрещення, вони були відсутні, вони були вирвані з цієї книги.

І це здивувало цього дослідника, який є досвідченим архівістом. Він був здивований, і тоді він став шукати різні фотографії, що та як, і виявилося що Матрона народилася не в селянській, а в дворянській родині. Оскільки ця родина мала близькоспоріднені шлюби. Тобто там, знаєте, якось домовитися з архієреєм, він там підмахнув, що можна одружитися на троюрідній (двоюрідній) сестрі. І так було декілька поколінь. І «дякуючи» цьому, накопичилися ці спадкові хвороби.

І ось ця хвороба, з якою Матрона народилася, там була такою: у неї повністю були відсутні очні яблука. Тобто вона не те, що не бачила, тому що очі були, ну так скажемо, пошкоджені там з різних причин фізіологічних, механічних і так далі, вони взагалі були відсутні, просто віка покривали порожні місця.

Але незважаючи на це вона була освіченою. Повернемося до обставин її життя: звісно, що якщо би там всі дізнались, що в родині відомій дворянській народилася така дівчинка, то просто ніхто не став би заміж брати навіть здорових дівчат. І тому вони роблять комбінацію: вони віддають Матрону у селянську родину, там де жінка двічі народжувала мертвих дітей. Щоб вона її вигодувала своїм молоком. І коли ця жінка, Наталя її звали, взяла живу дитину собі на руки, коли нагодувала своїм молоком, дійсно в неї щось змінилося, а потім вона народила чотирьох здорових дітей.

І тобто вся родина цих поміщиків, вона стала допомагати цій родині, тому що вони цю Матрону до себе взяли виховувати. І, звісно, ​​при охрещені там священик не міг робити підробки, коли там треба написати, хто батько, хто мати, хто хресний. Вони просто з часом вирвали ці листи з цієї книги. Тобто, доступ до цієї книги хто мав лише священик та поміщик. Ну, до речі, на честь цієї шляхетської родини можна казати, що вони від дівчинки не відмовилися. Тобто вони допомагали їй, і збереглися навіть світлини, коли вона в платті такому досить гарному з цією родиною сидить і дійсно по обличчю видно, що вони родичі. І вони дійсно наняли якихось там педагогів і наскільки було можна Матроні дали освіту, наскільки можна було взагалі для сліпої дівчинки у оцей самий час. А наступає тим часом чорні роки для країни. Дворянська родина була вигнана з села та змушена до жалюгідного існування.

Блаженна Матрона – Чудотвориця та антирадянщиця

А далі відбувається таке, що вже її, так скажемо, прийомний батько помирає, брати прийомні вони уходять до червоних. І тоді вже ця селянка, яка виховала Матрону, вона розуміє, що її природні діти здорові, і вони не потребують її допомоги, в той час як прийомна донька, вона слабка, і вона робить для себе досить мужнє рішення. Уявіть собі, початок ХХ століття. Жінка, яка все життя провела в цьому селі, вона робить такий мужній хід: вона забирає Матрону і їде з села до Москви. Ну це просто велика мужність, вона розуміє, що цій дівчинці вона більш потрібна, ніж своїм власним дітям.

Вони приїжджають в Москву і там Матрона вже починає дійсно діяти. У неї відкривається дар прозорливості та вона дійсно приймає людей і декілька разів дійсно вона переїжджала від одних осіб до інших, як раз саме перед арештом.

Далі існує легенда, що вона нібито зустріла Сталіна. Достовірно це не можна ні спростувати, ні підтвердити. Так що він дійсно, як колишній семінарист колись може бути і звернутися до Матрони, але я сподіваюся, не те, що сподіваюся, просто думаю, що це дійсно легенда. Оскільки він просто гнав церкву, розстрілював священиків, а коли там під час війни треба було зробити якусь таку поступку, він це зробив. А потім вже в 1947 році він від цього відштовхнувся, знову почались переслідування. І потім йому не треба було звертатися до Матрони, як особи, яка мала бачити майбутнє, оскільки його постійно консультував Вольф Мессінг, який дійсно мав надприродні можливості. Єдине, що просто не знаю якого вони походження, вони світлі або темні, я цього не можу казати. Стосовно Матрони 100% вона мала Божий дар, а стосовно Мессінга, я не знаю. Але Сталін більш консультувався з ним, йому не треба було їхати до якоїсь там бабки. І в неї питати, чи візьмуть німці Москву чи не візьмуть?

Вірогідно, це пов’язано з тим, що люди не могли зрозуміти, чому Матрона мала «індульгенцію», коли там багато народу загинуло, вона прожила до 1952-ого року — це одне. Друге, просто зараз в Росії поширюється так званий «православний сталінізм», де більше патріотизму ніж христоцентризму. Тобто вони більше шанують свою батьківщину, ніж того Бога, Який це все створив. І от оскільки у них відбувається цей когнітивний дисонанс, іноді виникають такі міфи, якраз саме пов’язані з особистістю Матрони, що нібито вона благословила Сталіна, нібито вона його десь консультувала, і так далі.

Є серіал «Чудовориця», де там зібрані різні легенди про життя Матрони, зокрема, і зустріч зі Сталіним. Тобто цей серіал, він знаєте, його можна подивитися. Єдине, що треба дати собі зрозуміти, що це напів-міфологія. Там контекст історичний, представлений непогано, тобто це нормально. Там виступають дослідники, але там багато цих міфів зібрано, але там є і свідчення про реальні чудеса Матрони, як вона допомагала людям.

Звісно, ​​треба сказати, що Матрона не любила ці радянські демонстрації. Вона просто це ненавиділа. Вона навіть казала з такою прямотою юродивої, що під час цих радянських свят треба взагалі закривати вікна, штори та молитися. Так, що вона вважала, що це досить справедливо. Це пародії на хресні ходи, пародії на християнство, не треба в тому брати участь.

І вона дійсно молилася до того, щоб померти в якісь такі дні. І вона відійшла до Господа саме 2 травня 1952-ого року. Вона трошки не пережила Сталіна, але саме відійшла до Господа у час радянської бісовщини.

Чому саме 2 травня? А зараз знаєте, які хресні ходи на день її пам’яті у той монастир, де вона похована? Тобто вона просто самою своєю смертю зруйнувала усю мерзотну радянську традицію. Що б це не було. Це були радянські демонстрації на 1 травня, на велику там революцію, або зараз безсмертні полки запущено, а це теж антихристиянська мерзотина. Матрона просто це, з прямотою юродивою, яка бачить майбутнє, яка бачить вічність, зруйнувала тільки так.

І ще я можу додати, що вона дійсно виросла в аристократичній родині та вона дійсно була затятою антирадянщицею. Для нас не дуже важливо дійсно вона була селянкою, дворянкою, купчихою і так далі. Тобто соціальний статус для нас не досить важливий. Тому що святий, він святий у Бога. Єдине, що просто вточнення фактів біографії Блаженної Матрони нам просто допоможе краще зрозуміти її духовний шлях. Чому вона так або по-іншому поводилася? І чому, наприклад, коли до неї приходила студентка, вона могла її казати про мистецтво ренесансу будучи сліпою?  Оскільки просто вона про це чула і на такому інтуїтивному, або духовному рівні могла щось таке зрозуміти.

До речі, що далі відбулося з її родичами: дворянська родина жебрала, але підтримувала з неї зв’язок, селянська ні, вони там були комуністами. Але мати прийомна з нею жила десь до1945-ого року, тобто вона знайшла в собі силі допомогти доньці майже до кінця. Це теж великий подвиг. Далі Матрону вже поховали і забули. Єдине, що її родичка потім написала мемуари, відбулося вшанування, я був свідком, а потім уже дійсно, вона стала загальновідомою святою.

І треба дійсно на завершення вже казати, що треба відрізняти персону від культу, якщо культ є божевільним, то на це не звертати увагу, треба звертати увагу на персону, не дивлячись на думки там «прілічних, непрілічних» осіб, якщо церква її визнала святою, якщо є досвід, що ми її можемо шанувати, то будемо її шанувати, незважаючи ні на що. Так, що бажаю вам усім допомоги за молитвами Блаженної Матрони. І тоді хай нас усіх благословить Господь.

Тому на закінчення я приведу розповідь одного мого парафіянина, який емігрував ще у 2012 році в Україну, щасливо тут одружився та добре працюю на користь нашої країни:

Отче Феофане! Я розповім спочатку той чудовий випадок, як вона мені допомогла. І це була не просто допомога, це було ще можна казати і повчання. Так сталося, що коли я навчався на 2–3 курсах педагогічного інституту, у нас ректор вирішив, що на перших парах треба ощадити енергію і просто дав наказ неформальний, щоб вимикали світло. І ми сиділи на парах в такій напівтемряві, і в мене від того зір значно погіршився. Тобто у мене було -3, а після одного семестру стало відразу -5. Тобто коли вже зір падає так, що більше ніж -3, то без окулярів взагалі не можна нічого робити. Я досить з цього поводу сумував, мені було так погано від того, просто постійно носити окуляри, знімаю і все пливе. І тоді я зачитався життям Блаженної Матрони і подумав: «Ось приїду я в той монастир, окуну свої оченятка у святу воду і відразу прозрію». Я приїхав в монастир, відстояв цю чергу, приложився до мощей, окунув очі у воду, але нічого не відбулося.

Приїжджаю додому і все так, думаю значить тоді треба може до лікаря звертатися. Звертаюся до лікарки, вона каже: «Вам треба робити операцію, якщо не буде у Вас цієї операції, ще й далі буде зір погіршуватися. Будете мати великі проблеми, але операція це дорого. Тобто почекайте кілька років. Мабуть, тоді Вам щось і зроблять», — так з надією великою вона мене залишила.

Блаженна Матрона – Чудотвориця та антирадянщиця

І так сталося, що за 4 місяці до того, як я поїхав до Матрони, помер мій дідусь, і бабуся-українка залишилася одна-сама у Сірому Клині (у Казахстані), і батьки працюють, і треба було просто її приготувати до того, щоб перевезти її до них для того, щоб вона дійсно ті роки, які їй Господь відпустить, дожила з нами. І потяг їде 3 доби. Тобто десь приблизно, умовно кажучи, дев’ятого грудня ви сідаєте в цей потяг на 15-у годину, дванадцятого на 11-у ви десь будете там, тобто три ночі у потязі. Звісно, що люди там спілкуються, знайомляться, тобто там завжди така добра була атмосфера в цих потягах, не знаю, як зараз. І там був один хлопчина зі мною в одному плацкартному відсіку, який зробив операцію на очах, і вона коштувала в 10 разів менше, ніж у Москві. Я тоді взяв у нього телефон, потім він дав телефон лікаря.

Я звернувся до цього лікаря, він каже, що операцію варто мені зробити і вже дав мені направлення. Я вже зв’язався з батьками, вони кажуть: «Дійсно, 7 тисяч рублів ми на це можемо дати, але 77, як було у Москві, ні в якому разі». І тоді мені зробили цю там у Казахстані операцію і це було диво, навіть коли вже після того, як очі вже загоїлися, після цієї лазерної корекції, я відкрив їх і я думаю: «Що зі мною зробили я навіть в окулярах так не бачив, як бачу зараз».

Але там виникли якісь ускладнення після операції, оскільки стан очей був таки недобрий, а в навчанні вимагалося прочитати таку велику гору книжок, що не можна було робити з оперованими очима. І тоді мені пропонують взяти академічну відпустку. І саме в цей момент моя бабуся одна на самоті, треба там продати квартиру, її налаштувати на переїзд, просто про неї дбати. І тоді я беру цю академічну відпустку, і я живу з бабусею, і приготовляю до приїзду.

Так що Матрона мені цього навчила, що благодатна допомога, вона не обов’язково може бути саме такою яскравою, чудесною, тобто мити очі в цій воді і вже тоді людина прозріє. Ні, тобто Бог діє через людей.

Чому саме зі мною в тому потязі був хлопець, який зробив цю саму операцію? Чому саме ми почали спілкуватися, добре один до одного поставилися, він дав телефон цього лікаря? Чому саме після цієї операції я взяв цю академічну відпустку та зміг допомогти своїй бабусі, коли батьки працювали?

Тобто перший урок Блаженної Матрони полягав у тому, що дійсно диво може бути не таким яскравим, воно може відбуватися через повсякденні справи, тобто побачити промисел Божий можна і в цьому.

Другий момент, на який я хочу звернути увагу це те, що ці благодатні обставини складаються так, щоб не лише для себе. Тобто зір у мене відновився, але і бабусю треба було налаштувати на переїзд. Потім я вже з бабусею розмовляв на цю тему, і вона досить полюбила Блаженну Матрону і щодня до неї молилася. І потім, коли бабуся вже, ну так скажімо розуміла, їй було вже 96 років, всім би так жити, вона вже розуміла, що вже скоро має піїти до Господа, вона була в свідомості, і вона казала: «Добре, я скоро вже піду на той світ. Я хочу там побачити після Бога Блаженну Матрону і царя Давида» яких вона дуже любила, шанувала вона ще і Амфілохія Почаївського, її земляка. Я сподіваюся, що вони з нею познайомилися. Тому що вона була побожною жінкою, вона молилася, сповідалася, причащалася і це так воно і було. Так, що всім дійсно Матрона в цьому і не лише допомогла в цій важкій ситуації із здоров’ям, коли я, хлопець 20 років, ледь не втратив зір». Після цього я хочу додати лише це: варто молитися Блаженній Матроні та не чути нікого, хто нам заперечує це робити.

Свята Блажена Чудотворице Матроно, моли Бога за нас!

 Ексклюзив
Ієромонах Феофан (Скоробогатов) Полоцький, доктор богословських наук