Бивні нарвалів вказали на зростання накопичення ртуті в їхній тілах

21.03.2021 0 By NS.Writer

Вчені з’ясували, що протягом останніх десятиліть нарвали стали споживати більшу кількість небезпечної ртуті, ймовірно, через зміну клімату. Зробити це вдалося, проаналізувавши бивні десятьох тварин, які відображають зміну в екології тварин з 1962 по 2010 роки. Як пише nauka.ua, результати оприлюднені в журналі Current Biology.

Paul Nicklen / National Geographic Stock / WWF-Canada

Для чого це вивчали?

Глобальне потепління означає, що температура повітря та поверхневих вод зростає по всій нашій планеті. Проте не всі регіони тепліють з однаковою швидкістю, а найбільш відчутними є зміни в Антарктиді та Арктиці. Одне з недавніх досліджень показало, що Арктика уже ступила на межу переходу від суворого холодного клімату до теплішого. Усе це не може проходити безслідно для тварин, що пристосувалися жити в умовах північного регіону. Уже відомо, що через потепління деякі арктичні тварини починають свої міграції раніше протягом останніх 15 років. Але все ще доволі мало відомо про вплив змін клімату на важливих арктичних хижаків, зокрема нарвалів (Monodon monoceros). Причина цього полягає в особливостях їхнього вивчення, що зазвичай полягає у тимчасовому спостереженні за тваринами або дослідженні зразків їхніх тканин. Зараз група біологів з Данії, Канади та Гренландії запропонували новий метод дослідження екології нарвалів, що надає повнішу інформацію про тварин.

Яка їхня ідея?

Вчені звернули увагу на головну рису нарвалів, що найбільше виділяє їх серед інших китоподібних — бивень. Те, що нами може сприйматися як ріг, насправді є лівим іклом верхньої щелепи самця нарвала, який виступає через губу назовні та може досягати трьох метрів у довжину, спіралеподібно закручуючись. Для чого цим ссавцям такий утвір, вчені не можуть сказати. Можливо, це якимось чином допомагає їм полювати на здобич або слугує для приваблення самок.

Проте цього разу вчених зацікавило не призначення бивня. Вони припустили, що його можна використати як джерело інформації про тварину. Річ у тім, що бивень нарвала пошарово росте усе його життя — як у довжину, так і в товщину. Це чимось нагадує річні кільця дерев. Досліджуючи хімічний склад кожного з відкладених шарів, вчені можуть оцінити, чим харчувалася тварина від народження до смерті та скільки вона спожила токсичних речовин, як-от ртуті.

Що їм вдалося дізнатися?

Застосувавши запропонований підхід, науковці змогли створити життєві профілі десяти самців нарвалів з вод Гренландії, чиї бивні отримали від місцевих мисливців. Вони містили інформацію про тварин, що жили з 1962 до 2010 року. Автори зазначають, що ці дані досить точно відбивають зміни, що відбулися з Арктикою. Так, до 1990 року нарвали харчувалися переважно палтусом та арктичною тріскою, які значною мірою покладаються на наявність морського льоду. Коли крига стала танути, вони перейшли на мойву та сайку. При цьому з 2000-х років вони стали споживати суттєво більшу кількість ртуті, хоча раціон різких змін не зазнавав. Подібну тенденцію в накопиченні небезпечної речовини виявили і в інших арктичних тварин. Вчені вважають, що причиною може бути посилення викидів ртуті від спалювання вугілля у Південно-Східній Азії. Але це також може бути зумовлено змінами в екологічному циклі ртуті через потепління клімату.

Наступні дослідження необхідні, щоб зрозуміти, настільки небезпечним є для і так рідкісних нарвалів накопичення ртуті в організмі. Автори прагнуть надалі дослідити бивні ще старіших особин, музейних експонатів, що з’ясувати, як реагували ці ссавці на зміни клімату та рівнів ртуті у минулому.


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: