Білоруські айтішники про релокейт в Україну та життя у Львові

Пандемія, ситуація в рідній країні та разом з тим стрімкий розвиток ІТ- галузі по всьому світу все частіше змушує інженерів різноманітних стеків шукати краще місце для віддаленої роботи. І для білорусів, що працювали у мінському підрозділі компанії ISsoft можливість переїхати та продовжувати працювати на компанію було питанням життя і комфорту, пише dev.ua.

На сьогодні таких релокантів в українському ISsoft є близько 30 осіб. Які перші враження від життя в країні, які виклики стоять перед ними й що рекомендують тим, хто роздумує про переїзд до України — діляться Ігор Варакса, Ігор Коршук та Дмитро Ліпійов.

Ігор Варакса, викладач JAVA у тренінг центрі ISsoft. Працює викладачем у Тренінг Центрі та проводить тренінги для тих, хто хоче освоїти професію JAVA спеціаліста.

Менталітет та відкритість

Переїзд в іншу країну — це велика кількість організаційних питань: від оренди житла до підписання декларації з сімейним лікарем. Та усі ці моменти вдалось досить просто налагодити. І однією з причин є те, що в Україні відкриті та оптимістичні люди.

Ігор Коршук: «Дивне поєднання для білоруса — тут Європа, але з людьми і менталітетом дуже близьким до нашого, тут є відчуття свободи і відсутність самотності. Мене в перші дні дуже дивувало — люди дивляться в очі, а у Білорусі — зазвичай усі уникають погляду».

Також приємне враження складає те, що у Львові більшість мешканців говорить українською мовою.

Дмитро Ліпійов: «Я розумію українську мову без проблем, єдине що через маски — трохи важче почути й не видно міміку, не завжди зрозуміло, що говорять. Але я вже навіть сам трохи говорю українською».

У перші дні також може трапитись і дещо незвичне для релокантів: їх вражає, що водії авто та самокатів не завжди дотримуються правил дорожнього руху та спричинюють цим різноманітні ДТП.

Ігор Варакса: «Вулиця, на якій я живу, з одностороннім рухом. Та все одно завжди дивлюсь в обидва боки, бо дивує недотримання правил дорожнього руху, з яким я тут стикнувся».

Дмитро Ліпійов: «До чого треба звикнути — дуже багато людей їздить на самокатах/велосипедах, і варто стежити, щоб не заходити на їхню смугу. В Мінську такого немає».

Позитивні моменти, до яких треба звикнути

Живучи у Львові, у кожного є можливість глибше пережити свята, побачити як місцеві мешканці дотримуються святкових традицій та обрядів. За словами Ігора Коршука — це те, що створює відчуття залученості до чогось спільного, за цим цікаво не лише спостерігати, а й брати участь. До прикладу, колядування та традиція посвяти домівок — це те, що вражає, та водночас дає те, що не знайдеш у рідному місті в Білорусі.

Можливість скористатись онлайн-послугами державних установ — це ще одна перевага життя в Україні. Щоб не стояти в черзі та не заповнювати паперові бланки, достатньо лише зареєструватись на порталі.

Ігор Варакса: «Тут є все, щоб жити добре і комфортно. До прикладу, сімейна медицина: мені запропонували оформити сімейного лікаря у приватній клініці, і я не очікував, що це так зручно. Це те, що мені подобається, те, чим користуємось з сім’єю, і я всім про це розповідаю».

Завдяки формату віддаленої роботи, члени команди ISsoft Ukraine змогли облаштувати своє комфортне робоче місце вдома та не витрачати часу на дорогу до офісу. Тільки наголошують на тому, що потрібно стежити за режимом, мати зручне крісло та техніку.

Ігор Коршук: «Мені працювати дистанційно — ок, ритуалів нема. Коли тільки всі починали працювати дистанційно — я зрозумів, що снідати й обідати треба в один час, це важливо. В мене не завжди виходить, але я й код не пишу».

Дмитро Ліпійов: «Мені подобається працювати з дому, не хочеться витрачати час на дорогу туди-назад. Я вже маю кофмортне крісло і ще планую замінити монітор на більший».

Якщо порівнювати Україну і Білорусь

Звісно ж, у Мінську залишились друзі та родина. Також у Львові немає річки. Та щодо погодних умов тут значно приємніше жити, поруч є велика кількість гірськолижних курортів та можливість подорожі до моря.

Дмитро Ліпійов: «Поки живу тут, планую покататись на лижах впродовж зими й далі працювати у Львові. Адже для чого десь їхати — гори поруч, море також є. Ось ще одна відмінність: у Білорусі немає гірських курортів, виходу до моря. І переїхавши сюди, починаєш цінувати це».

Ігор Коршук: «Країни досить схожі, але явно є відмінність. Через ситуацію в Білорусі мені знаходитись там некомфортно. А тут працювати спокійно і безпечно. До того ж Львів — досить цікаве місто, зі своїм колоритом».

Ігор Варакса: «Коли ми вибирали місто куди їхати, то насамперед вибрали школу. Далі шукали інформацію про Львів і коли побачили, що у ньому сонячних днів на 60% більше — то вибір був дуже простий».

Оформлення документів на проживання в Україні

Важливий момент, який мають проходити усі релоканти, це легалізація проживання. Досвід проходження легалізації для наших колег був різний — деякі пройшли всю процедуру легко та швидко, а деякі діляться тим, що легалізація потребувала чимало часу та зусиль. Компанія ISsoft Ukraine, залучаючи третіх осіб, допомагає релокантам на усіх етапах цього процесу.

Дмитро Ліпійов: «Мабуть, найбільш негативний момент переїзду в Україну пов’язаний з процедурою легалізації, оскільки він забрав чимало часу і зусиль. Це було вперше, і не знаю з чим порівняти, але от з цим процесом було найбільше негативних моментів щодо збору документів та культурних особливостей».

То їхати чи не їхати в Україну?

Звісно ж, обирати кожному особисто. Та досвід тих, хто зробив цей крок та їхнє враження все ж свідчить про те, що переваг більше.

Дмитро Ліпійов: «Переїзду боятись не треба. Ви потрапляєте в дружнє середовище, і навіть стресу через мову як такого не буде».

Ігор Варакса: «Порада тим хто сумнівається і боїться — будьте впевнені, що тут не так. Нема нічого, що тут гірше, ніж в Білорусі. А в багатьох речах — значно краще».