БИЛИНИ (Частина 7-ма)
10.04.2018 0 By Chilli.Pepper
Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ — спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA
БИЛИНИ (Частина 7-ма)
ПЕРЕДМОВА
Нагадаю, де та на якій стадії розвитку їхніх стосунків ми з Вами, шановні Читачі, залишили давньоруського богатиря Михайла Пóтика і східну царівну Мар’ю лебідь білу наприкінці частини І цієї «билини»:
Не розкусив Михайло зміїв
цей підступ: на коня саджав
царівну — та невдовзі Київ
«красиву пару» зустрічав…
У присвяченій Місту статті 10-томної наукової Енциклопедії історії України (2003—2005, 2007—2013) зазначається: «Археологічні та писемні джерела дають історикам підстави стверджувати, що початок безперервного розвитку давнього Києва припадає на кінець 5 — першу половину 6 ст., а осередком його росту була Замкова гора. У 6—7 ст. починають заселятися сусідні із Замковою горою підвищення» [ЕІУ, т. 4 (2007): с. 201]. Дослідники ранньої історії Міста у своїй переважній більшості ототожнюють саме це поселення з літописним «градом» легендарного Кия.
Але Михайло Потик привіз наречену вже справді до Міста, яке в період князювання Володимира Святославича (бл. 980 — 1015) перетворилося на гідну столицю великої європейської держави. «Місто Володимира» на Старокиївській горі являло собою потужну фортецю, захищену земляним валом із дубовими заборолами. Також у системі його укріплень було троє воріт, зокрема, кам’яні Софійські — вежа з арочним проїздом. А головною спорудою Міста стала уславлена Десятинна церква, збудована протягом 989—996 рр. як кафедральний собор. Довкола розташовувалися князівські палаци та ін.; утім, про це сподіваюся надалі розповісти докладніше…
Усім — корисного та приємного читання!
Михайло Пóтик
(Скорочений переспів чи не найдовшої давньоруської билини)
ЧАСТИНА ІІ — ПЕРЕВАЖНО СВЯТКОВА
КОРОТКИЙ ПУТІВНИК ДАВНІМ КИЄВОМ АЖ ДО «МІСТА ВОЛОДИМИРА»
Русь-Україна звідси почалася.
Пані й панове, друзі та сябри,
в історії Русі шмат перший ласий —
світ Замкової в Києві гори!
А зовсім поруч — Кия городище.
Володю, знаменитий як… лоло,
чому, чому не бовкнув досі ти ще,
що з перших днів воно в Москві було?!
Та склалась власне київська картина,
довершеною стала ця краса,
коли велична церква Десятинна
знеслась у незрівнянні Небеса.
{Кінець «Короткого путівника давнім Києвом аж до “міста Володимира”».}
…Новий було тут розпочато
життя етап. Як символ ці
прийняти мали молодята
у церкві золоті вінці.
І дивний заповіт уклали:
раніше хтось із них помри —
дружина також мав чи мала
під землю йти років на три!
І «жити-бути» вже своєю
по святі співів і свічок
враз стали молоді сім’єю —
та наживати діточок…
Раз, любитель справ великих і забав,
учту пишну Володимир влаштував.
Там гуляли від зорі та до зорі
гості — Руської землі богатирі.
Всі були, ким ця пишалася земля;
серед них — Михайло Потик та Ілля
Муромець, орел Добриня, Олексій…
Список довгий би таки являв сувій.
І гуляли славні предки кілька діб!
Був там хліб, було до хліба та на хліб,
і напої молодецькі аж лились —
таж герої, ох, добряче напились…
Цієї нелегкої, але приємної миті ми їх і залишаємо. На якийсь час. Далі буде!