Безжальність верховного пахана

07.06.2020 0 Редакция NS.Writer

У продовженні наших роздумів про вождя Мордора як предтечі антихриста ми розкриємо кілька важливих тем. І перша з них — безжальність. Як відомо, антихрист не буде доброзичливим щодо інших за лаштунками. Даниїл 8:23 вказує, що антихрист буде «царем жорстокого обліччя», що говорити про те, що він буде правити дуже суворо.

Суворо — це означає не тільки жорстоко, але і те, що він підпорядковує всіх одній лише волі, а саме власній, бісівській. Розглянемо, як це проявляється на політологічному рівні і на практичному, і знаходить відображення у масовому зомбуванні ординців.

Отже, за політичне реноме Пу. Всі ці Меркелі-Трампи-Ердогани-Зеленські — вони виросли в конкурентному політичному середовищі. Перш, ніж встати на чолі держави, вони перемогли на виборах, як правило, не одних (Ердоган і в тюрязі посидів). Значить, навчилися прораховувати: а що зробить опонент? А як це сприймуть інші? Навчилися відступати та програвати бій для того, щоб виграти війну.

Але в Орді зовсім не так.

У них незмінний хан, якому немає, не було та не буде альтернативи, який не ходить на теледебати, парламентські партії скавчать лише в любові до нього, а Конституційний суд заздалегідь запевняє у своїй досконалій шанобливості. У країні давно немає ніякої політики, а є воля одного виродка. Йому ніде було вчитися прораховувати кроки опонента, відступати, маневрувати. Є тільки земна куля та його незламна воля. Решта — пил. Зверніть увагу на їхню пропаганду, що постійно звучить так: та вони не посміють, та у них немає сил, та це все нічого для нас не означає… Є тільки одна воля в світі! Але воль багато. Опонентів багато. Кроків багато, наслідків багато. Але в Кремлі не те, що не вміють — їх не хочуть прораховувати.

Ось уявімо собі, що турецькі літаки на запрошення київської влади бомблять Донбас, при цьому періодично «чиркають» по території РФ та ігнорують попередження. Що буде? Рівно те саме і буде. А ось коли ординці бомблять на тих же умовах сирійських тюрків, то, в поданні «єдиної волі», у тій Турції просто нікому віддати наказ про пуск ракети. А насправді, як виявилося — є .

Тут важливо звернути увагу і символічний момент. Звернемо увагу на саме прізвище Путін (Put in), що в перекладі на російську — взяти в… (полон)…. Скількох людей він вже відправив з цього світу? Зі свого боку, скажу, що російське слово Путін походить від дієслова плутати, а це далеко не шлях, як мені намагаються довести його подурілі посіпаки.

Про його велику та патологічну брехливість ми вже писали. А тепер розкриємо тему його сатанинської жорстокості. Чим обернулося все це для Росії на практиці? Безперервними війнами і терактами! І більше того, всі ці теракти — це на містичному рівні жертвопринесення темним силам …заради збереження його безмірної влади в нео-Совдепії. Тобто антихрист готовий на все заради того, щоб володіти прямо однією шостою частиною суші, а побічно спробувати взяти до ментального полону весь світ. Отже, наведемо лише короткий перелік злочинів Путьки. Ось деякі, але далеко не всі теракти за роки його правління:

1999 р. 4 вересня-вибух житлового будинку в Буйнакську (Дагестан) — загинуло 64 людини;

1999 р. 9 вересня-вибух житлового будинку в Москві, вул. Гур’янова — загинуло 100 осіб;

1999 р. 13 вересня-вибух житлового будинку в Москві на Каширському шосе — загинуло 124 людини;

1999 р. 16 вересня-вибух житлового будинку у Волгодонську (Ростовська обл.) — загинуло 19 осіб;

2000 р. 8 серпня-вибух у підземному переході на Пушкінській площі в Москві-загинуло 13 людей;

2002 р. 9 травня — терористичний акт в Каспійську (Дагестан) при проходженні святкової колони військ — загинуло 45 осіб;

2002 р. 10 жовтня — у Грозному підірвано будівлю Заводського РВВС-загинуло 25 людей;

2002 р. 23 жовтня — 26 жовтня — Теракт на Дубровці (мюзикл Норд Ост) — загинуло 120 осіб;

2002 р. 27 грудня — вибух будівлі уряду Чеченської Республіки (Грозний) — загинули 72 людей;

2003 р. 12 травня — вибух Надтеречного районного відділу УФСБ по Чеченській Республіці — загинуло понад 60 осіб;

2003 р. 5 липня — вибух в Тушино (Москва) під час рок-фестивалю «Крила» — загинуло 16 осіб;

2003 р. 1 серпня-вибух Моздокського військового госпіталю в Північній Осетії-загинуло 50 осіб;

2003 р. 5 грудня — в Ставропольському краї, біля станції Єсентуки підірваний поїзд Кисловодськ-Мінеральні Води — загинуло 44 людини;

2004 р. 6 лютого — вибух у московському метрополітені (між станціями «Автозаводська» і «Павелецька») — загинуло 42 людини;

2004 р. 24 серпня-вибухи літаків Ту-154 і Ту-134 в повітрі над Тульською і Ростовською областями-загинуло 90 осіб;

2004 р. 1-3 вересня-Беслан — загинуло 334 людини, з них 186 діти;

2006 р. 21 серпня-вибух на Черкізовському ринку в Москві-загинуло 14 людей;

2009 р. 17 серпня-вибух РУВС в Назрані, Інгушетія-загинули 25 осіб;

2009 р. 27 листопада-крах поїзда «Невський експрес» класифіковано як теракт — 28 людей загинуло;

2010 р. 29 березня — вибухи в московському метро (на станції метро «Луб’янка» і станції «Парк культури») — 41 людина загинула;

2010 р. 9 вересня-вибух на ринку у Владикавказі — 17 людей загинули;

2011 р. 24 січня-вибух в аеропорту Домодєдово — 37 людей загинули;

2013 р. 29-30 грудня — вибухи у Волгограді — 34 людини загинули. І це тільки на території Росії.

2014 рік Путін взявся за Україну… А потім і за Сирію. Число прямих і непрямих жертв обчислити вкрай важко. Розглянемо тепер рівень повсякденності.

Ким би не був вбивця сам по собі, вина все одно лежить на владі. Саме за наказом путінської влади в ординському суспільстві поширюється та вирощується ненависть до інакомислячих і взагалі тих, хто має альтернативну думку про політику країни. Саме ненависть до інших країн і народів влада Мордору свідомо культивує в людях. Начебто не пацієнт психлікарні пише у приват: «готовий вирвати кишки Ахеджаковій, бо вона зрадниця». У Калузі старий дід вбиває сина за те, що його ставлення до питання Криму відрізнялося від телевізійного. Батько-путініст б’є сина-підлітка до госпіталізації в процесі суперечки за Савченко. Натовп озвірілих приматів несе плакат «Вбити п’яту колону»… І скажи їм влада «фас», підуть вбивати голими руками. Влада планомірно перетворює народ на озлоблену зграю. Влада винна у всіх цих трагедіях.

У цьому нарисі ми продовжимо тему мега-жорстокості Путіна, але не тільки. Важливо відзначити і його манію величі, і тільки показушну скоромність, адже він як і раніше грається на публіку у гопника з сусіднього підворіття.

І при цьому вважає предтеча антихриста себе мало не Цезарем. А тим часом саме словосполучення «глава держави» не застосовується до особистості, що виконує обов’язки президента в демократичній, або республіканській державі, оскільки влада цього чиновника носить делегований характер. На відміну, наприклад, від монарха влада якого носить персональний характер. Це досить аргументоване самовикриття. До державного чиновника, який отримує владу в результаті виборів, епітет «глава» застосуємо хіба що як літературне допущення, але не як юридичний термін.

Але в Мордорі закони, і про це знають всі, існують тільки на папері. Країна в цілому живе, як говориться, «за поняттями». І головні з них-це верховний пахан (такий собі все-ординський рабовласник) і незліченні натовпи холуїв та рабинь. І ось вірнопіддані раби жадають свого «пана», хоча за Конституцією рабів-холуїв у Росії немає, а є вільні громадяни.

Є узурпатор, який корчить з себе вождя і главу, але це не за неюридичною реальністю. Одним із проявів якої стали прямі лінії пахана з народом. Перед нами знову ритуальна шаманська церемонія під час якої «вождь» вирішує питання з продірявленою каналізацією, з поганими шкільними сніданками, тощо. Глава держави не може і не повинен вирішувати всі питання в країні. Питання, які можуть бути вирішені на місцевому рівні, повинні вирішуватися на місцевому рівні, і не повинні передаватися вище. А якщо місцева влада не може сама вирішити питання, що лежать в її компетенції, цю владу просто треба гнати стусанами під їх жирні зади та обирати нових. Всі ці «прямі лінії» просто демонстрація холопського зразка поведінки, — «ось приїде пан….». Так у місцеву владу продовжують вибирати тих же злодіїв, раби вони є скрізь раби.

Корінь проблеми мені бачиться в тому, що державна влада як і раніше в совковій парадигмі розглядає людину як «гвинтик» державної машини, з яким можна робити все що завгодно. Знищувати в ім’я «світлого майбутнього», або «великого минулого», тобто державна влада розглядає себе як якусь самодостатню сутність, призначену для себе самої, а не для людей. Громадяни ж розглядаються в цій парадигмі як кормова база для держави. Проблема суспільства в тому, що більшість не бачить у цій парадигмі зла. Суспільство породжує державу, але й держава формує суспільство.

Сама ж путінська пропаганда лише тільки посилює позиції даного світоглядного конструкту. Відбувається обожнювання батьківщини, держави, а людина стає з вільної особистості тільки засобом. І сприймає своє становище як щось належне.

Спроба ж опору, що організується залишками тверезомислячої опозиції, або тими, кому не все одно, трактується як блюзнірство та знищується з лютістю Тамерлана, або халіфа Алі. І це тому, що розум не працює, він не потрібен там. Там потрібні тільки гвинтики, тобто стада слухняних рабів. Насправді вірно розставити пріоритети допомагає християнська віра. Але її в РФ толком немає, там панує якась незрозуміла духовність, де Христос і близько не гуляв. А ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ немає і не передбачається.

Глибоко дико звучить для Мордора загальна християнська ідея, що особистість людини — вічна і покликана до обожнювання, з’єднання з Богом. Заради особистості людини Бог звершив Боговтілення. А держава, суспільний механізм у часі виникає, трансформується та зникає. Ніякої перспективи у вічності він не має. Ось і все. Адже заради держави Бог не зробив нічого порівнянного з втіленням.

І відповідно обожнювання батьківщини і держави в Рашці —це пряме протиріччя релігії Хреста. Тому якщо дана доктрина пропагується кремлівськими вертухаями, то це не просто язичництво, це пряма справа антихриста Пу, спроба, на жаль, стала там гіпер-вдалою підмінити реального Христа-Спасителя на державу-фантом. А хто замість Нього (Спасителя всесвіту) той вже і предтеча антихриста.

Але найбільш дивним є передбачення письменника Володимира Войновича з 1986 року за введення офіційної релігії, яка зовні схожа на православ’я, але це поклоніння марксизму і вождям. Роман Володимира Войновича «Москва 2042» тепер ніби став підручником, за яким Путін вираховує необхідні параметри остаточного доведення ситуації в Росії до повного абсурду. Якщо ж марксизм замінити путінізм (дику суміш з великодержавного російського шовінізму і ностальгії за комуністичним СРСР), то все сходиться. А репресії проти інакомислячих і політично неугодних тільки довершують цю разючу подібність. А Пу…., який явно та вже давно поклоняється антиподу Всевишнього, знаючи, що більшість росіян проти злиття церкви з державою і скасування принципу світськості, намагається ввести явочним порядком (під прикриттям словоблуддя про «неприпустимість простого розуміння світськості») нову ідеологічну російську релігію — «рускомірську гундяєвщіну».

Хто зводить расу, або народ, або державу, або приватну форму держави, або можновладців, або іншу будь-яку фундаментальну цінність людського суспільства, — як би необхідні і почесні не були їх функції в мирських справах, — хто зводить ці поняття понад належного їм гідності і обожнює їх до ступеня ідолопоклонства, той спотворює і перекручує світовий порядок, задуманий і створений Богом; він далекий від істинної віри в Бога і від того уявлення про життя, яке підтримує віра. Справжня Христова, а не помилкова путінська!

А між тим, у Мордорі, майже вже язицницкій держаі, є і свій лжепророк, все той же солнецеликий ботекс, який через цілі корпорації пропагандистів (Кисельова-Соловьвева, від вічно брешуть, до маловідомих газетних писак та проплачених блогерів-кремлеботів, «просвітницьких» (а точніше затемнювальних) програм на ТБ і в школі та інших засобів) давно вже кілотоннами хмар затьмарив розум росіян. Навіть ті українці, що приїжджали в Мордор, потім мені говорили, що поживши там тиждень, вони починали вірити в цю маячню. Зомбування наскільки реальне, хоча і не завжди зриме, але вже повністю взяло народ російський в духовно-ментальний полон.

Парадоксом політичної ситуації в Росії стало те, що інтереси мега-пахана увійшли в гостре протиріччя з національними інтересами росіян. Він зробив явний вибір на користь своїх інтересів і веде Російську Федерацію прискореними темпами до розвалу і знищення. Можна сказати, що майже 100 років неприродного відбору на території Орди зробили свою справу. З’явився «радянський народ», який відрізняється від усіх інших народів невмінням тверезо мислити і приймати самостійно рішення, який має слабку, незахищену від теле-пропаганди психіку і схильний до сприйняття маячних ідей.

Зомбі прийшли до влади в цій країні ще в 1917 році і досі її не залишають: ні молитви, ні осикові кілки, ні часник їх не беруть — проходять роки, змінюються десятиліття, а вони всі працюють над знищенням Росії так і не приходячи до тями.

Путінстан сьогодні — це гігантський концтабір наркоманів. Поселенцям цього табору після двадцятирічного наркотичного перебування на нафтогазовій голці страшно виходити на свободу. Що вони там будуть робити? Хто їх буде годувати-поїти? Доведеться ж працювати, самим за себе думати та приймати відповідальні рішення. А народ з мізками, капітально деформованими телепропагандою, на це просто не здатний.

І тим часом в Мордорі почався зворотний відлік часу. Складається враження, що Путін і його найближчі соратники прокидаються вранці з однією тільки думкою, яка переходить в ідею-фікс: «яку ще гидоту зробити Україні»? Але коли прокинуться самі росіяни та зрозуміють, що наполеоністий пахан, почавши війну, по суті викинув їх на узбіччя світового прогресу? Час для них вже зупинився, а десь взагалі почався зворотний відлік. Адже в епоху глобалізації добровільне переведення себе в статус країни-ізгоя загрожує для Росії багатьма негативними наслідками.

У підсумку Путін дуже легко досяг того, що в даний час Росію та росіян зневажають та ненавидять всі найближчі сусіди. А інші, в кращому випадку, не поважають та дуже погано ставляться до московитів. Це серйозне «досягнення „лідера нації“» у зовнішній політиці.

Ніколи ще в історії Росії авторитет на міжнародній арені не був настільки низьким. Хоча, швидше за все, авторитету не залишилося зовсім. Для Орди це негативні наслідки на десятиліття вперед. Адже якщо до цього Федераска була просто світовою бензоколонкою, яку всі хоч якось терпіли, то після того, як Москва почала погрожувати світу ядерною зброєю і з’ясовувати, хто в світі головний, Росія вже ніколи не залишиться в тому статусі, в якому вона була до Кримського злочину.

Останнє десятиліття (завдяки надвисоким цінам на газ та нафту) московити прожили, як ніколи багато, і назад повертатися до злиднів і звикати знову до цього буде дуже непросто. Хоча культивування ненависті до всього світу нічим іншим закінчитися і не могло.

Стан «фортеці, яка знаходиться в облозі» — найкомфортніший для ординців. Навіть мобілізація всіх наявних ресурсів та переведення Росії в цей стан найбільш комфортне для російської масової психології, не дадуть бажаного для Кремля ефекту.І коли у росіян у себе вдома ще роботи непочатий край — простори ж неосяжні, зовсім стали незрозумілими їхні пориви «заробляти», носячись з автоматами Калашникова та «градами» по території сусідньої країни.

Хоча будувати та орати поля — це напевно так рутинно, нудно і нецікаво для найбільш високодуховних в світі. Тому, як тільки трохи піднялися на нафті і газі, то відразу ж уявили себе бозна-чим. Однак рішення, яке прийняв Путін від імені росіян, виявилося помилковим. Якби він не напав на Україну, порушивши всі можливі міжнародні правила, то його час не підходив би так швидко до кінця.
Однак зі спроби Путіна відправити росіян та їхніх сусідів на кадебістській «машині часу» назад в Радянський Союз нічого не вийшло. Ні Україна, ні Грузія, ні Молдова не мають наміру оплачувати своєю незалежністю цю екстравагантну політичну витівку верховного пахана.

Зараз Україна воює з озброєними Ордою-Совдепією бандами кримінальників, регулярними частинами мордорської армії, під обстрілом російських «градів» відбиваючи атаки російських танкових дивізій і запобігаючи терактам ФСБ-шних агентів в мирних українських містах.

В принципі, після цього обурюватися тим, що до них наближаються бази НАТО — смішно. Путін-це щур, загнаний в кут. А в такому стані він може зробити все, що завгодно. І Крим, і вся Україна — це тактичні прийоми щодо збереження своєї влади. Але якщо людина йде вже на таке — вона майже божевільна. Санкції зовні та дії, якими певні сили в Росії намагаються взяти Путіна під контроль, вже поставили його на тлі безмежного владолюбства в практично безвихідне становище.

Як людина з фсбешною мораллю — він ладен піти на будь-що заради того, щоб або виплутатися і зберегти владу, або погубити і країну, і себе. Безумство його зростає з кожною хвилиною. А вся країна — його заручники. Зміна влади для того і існує, щоб не було таких божевільних. Але в Орді вона не працює. А владолюбство пожирає душі практично всіх правителів Совдепії, починаючи з 1917 року: Леніна, Сталіна, Брежнєва, Хрущова. Вони стають або божевільними, або перетворюються на тиранів, або те й інше — одночасно. Але Путін пішов далі: він став антихристом.

Але зауважимо і повторимо, що всесвітній, глобальний антихрист прийде в кінці часів, і буде правити всім світом. І його переможе Христос. Але того, як все це станеться, згодному святим отцям, як ми писали в першому нашому нарисі, будуть приходити малі антихристи, або його предтечі з метою зробити репетицію апокаліпсису, як то кажуть, в окремо взятій країні. «Ці предтечі антихриста і керують тим світовим процесом, який св. ап. Павло назвав «відступом» (2 Солун. 2: 3).

Сутність цього процесу полягає у все більшому, і більшому відході християнського людства «від справжнього, неушкодженого Євангельського вчення і в підміні євангельських завітів іншими ідеалами. Згубність цих ідеалів, пропонованих людству предтечами антихриста, — в тому, що вони здаються іноді прийнятними для християнина, сумісними з християнством, а в дійсності-глибоко противні йому, як лестять людським пристрастям і похотям і стверджують занепалу природу людини в її падінні» (архиєп. Аверкій Ташуєв. «Дух антихристів і Предтечі антихриста»). Тимчасовим торжеством Апокаліпсису і став сучасний Путінстан. Але є ще трохи надії, що і в Росії засяє світло Христове. Слава Україні.

ИеромонахІєромонах Феофан Полоцький (Скоробогатов)


Поделиться статьей:

                               

Подписаться на новости:




В тему: