Бандити на службі у бандитів

13.07.2020 0 Редакция NS.Writer

Агресія — міжнародний злочин. Агресор — злочинець. Чи відмовиться для досягнення власної мети один злочинець від використання інших злочинців? Чи буде він назавжди вдячний своїм «односправникам»?

| Newssky.com.ua

Питання риторичні, але подивимося на прикладах АРК.

Задовго до окупації частини території України, правоохоронні органи фіксували спроби спецслужб РФ використати злочинні угрупування, які діяли в Україні, для вирішення різних питань в інтересах РФ.

Свого часу, в інтерв’ю ЗМІ старший слідчий Генпрокуратури України старший радник юстиції Андрій Почтаренко повідомляв про хід розслідування масового вбивства дев’ятьох осіб при розборах в «Інтерклубі» міста Керчі у 1996 році, серед них був й Віктор Кельзон. На той час МВС України фіксувало на Керченському півострові діяльність більше 20 різних злочинних угруповань, а одним з двох, найбільш кримінальних, керував Віктор Кельзон, активно діючи у Керченському морському порту.

Співробітники МВС України відпрацьовували їх зв’язки з російськими організованими злочинними групами (ОЗГ) на території Краснодарського краю, при цьому особливу увагу приділяли поставкам великих партій зброї нібито з Чечні. Враховуючи інформацію про можливий контроль за такими діями з боку спецслужб РФ, та беручи до уваги їх вплив, тоді реалізувати оперативну інформацію українським правоохоронцям не вдалося.

Але згодом, у 2009 році, в одному з покинутих гаражів в Керчі, яким багато років не користувалися, все ж знайшли великий арсенал зброї, достатній для цілого підрозділу. Тільки вибухівки там було 157 кг, чого вистачало для організації масових диверсій та терактів.

Припускалося, що серед замовників розстрілу Віктора Кельзона був Андрій Лаптєв («Лапоть»), який після такого своєрідного «висловлення вдячності», перехопив контроль над справами Кельзона. Можна лише здогадуватися, як до цього поставилися російські спецслужби, чи було це їх «вдячністю» або навпаки трохи зламало схеми. У будь-якому разі ситуацію не залишили некерованою та негайно продемонстрували рішучість у протидії злочинності, з чим, до слова, «не справлялася влада України». У 2014 році Лаптєва затримано та наступного року засуджено «Верховним Судом Республіки Крим» до 15 років позбавлення волі.

Але, не поспішаймо заходитися в екстазі. Просто подивимося на «комерційну діяльність» Олександра Кельзона після загибелі його батька Віктора. Одразу зауважимо, шо Олександр Кельзон перебуває в тісних зв’язках з добре відомими у Криму членами родини Народицьких та офіційно зареєстрований у кількох пов’язаних комерційних компаніях бізнес-групи «Ювас», яка належить останнім. Зокрема, пан Олександр став директором ТОВ «Ювас-Газсервис» (код юрособи в ЄДРПОУ: 36846128; адреса: 98300, АРК, м. Керч, Таврійська площа, 1). Також зазначалося, що він діяв, як генеральний директор (генеральний менеджер) «Uvas-Trans Ltd».

Чим цікава ця структура?

Відповідь на поверхні — оперативним отриманням преференцій із залученням до проєкту будівництва магістрального газопроводу Кубань-Крим, що уявляється неможливим без згоди та сприяння влади РФ.

Відразу після окупації, зазначений МГП протяжністю 400 кілометрів отримав швидку реалізацію, оскільки мав давню історію, ще з часів українсько-російського конфлікту 2003 року.

Тоді, провокаційне розпочате РФ будівництво дамби до острова Тузла, за чутким керівництвом російських спецслужб було підтримано й українськими ОЗГ під приводом необхідності, серед іншого, прокладання газо- та водо- трубопроводів.

Наприклад, проєкт водопроводу з Кубані приховував план з його використання для транспортування дешевого (менше 2 грн/л з доправленням) нелегального осетинського спирту в Україну, писало українське видання «Дзеркало тижня».

Газопровід мав метою посилення позицій РФ у газовій сфері, він включав будівництво 106-км ділянки МГП у Краснодарському краї, двох 16-км ниток переходу через Керченську протоку і 38-км ділянку в Криму з подвійною врізкою в МГП Джанкой-Феодосія-Керч. Плановий термін реалізації проекту — грудень 2016 року.

Одночасно розглядалося питання будівництва в Керчі морського газового терміналу бізнес-групи «Ювас». Саме у цій схемі знайшлося місце для ТОВ «Ювас-Газсервис», яке діяло узгоджено з іншими підприємствами бізнес-групи «Ювас».

Про наведене свідчить, наприклад, лист Міністерства природи та екології Росії від 29.08.2017 року № 12-44/22002 «О регистрации установок очистки газа» (назва оригіналу рос.) за підписом в.о. директора Департаменту державної політики та регулювання у сфері охорони оточуючого середовища В.Р. Венчикової. Зазначений лист оперативно видано після позитивного розгляду звернення ТОВ «Ювас-Транс» від 07.07.2017 № ЮТ-301 з питання реєстрації паспортів установок очистки газу.

| Newssky.com.ua

Також, з аналізу діяльності ТОВ «Равновесие», яку Кельзоном О.В. 25.12.2015 зареєстровано за адресою: 298300, Республіка Крим, місто Керч, вулиця Карла Маркса, буд. 10, кв. 82, з присвоєнням ОГРН 1159102133519 та виданим ІПН 9111019740, вбачається проведення ліцензованого виду діяльності — експлуатації вибухопожежонебезпечних та хімічно небезпечних виробничих об’єктів I, II і III класів небезпеки. Номер ліцензії: ВХ-00-015904.

А далі, газовозам LPG-танкерам «ALTERA 1», «GOLDEN SEA» (IMO: 8800298), «VENICE» (IMO: 9005479) і «MAESTRO» (IMO: 8810700), які фактично належать керченській бізнес-групі «Ювас», хоча деякі й зареєстровані на турецьку фірму «MILENYUM DENIZCILIK GEMI», дозволили фактичне здійснення прихованих контрабандних дій з їх оперативним прикриттям ФСБ та іншими зацікавленими структурами РФ.

У 2019 році, два газовози згоріли під час незаконної бункеровки у Чорному морі біля Керченської протоки, після чого повідомлялося про їх транспортування до Керчі.

Пожежа на танкерах-газовозах «CANDY» (IMO: 9005479) (попередні назви — «VENICE», «GREEN ENERGY») і «MAESTRO» (IMO: 8810700) (раніше — «GREEN LIGHT») розпочалася 21.01.2019 та тривала більше місяця, з 32 членів суднокоманд загинуло 14 та зникло безвісті 5 моряків.

Офіс з питань контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) повідомляв, що судна «VENICE» та «MAESTRO» задіяні до незаконних поставок газу в Сирію, починаючи з 2016 року.

«За даними міжнародних моніторингових систем, танкер «VENICE» вийшов з російського порту «Темрюк» 20 січня, на момент аварії на судні не працювала система AIS (Automatic Identification System). «Те ж саме спостерігалося і на танкері „MAESTRO“ — остання інформація про судно зафіксована AIS 9 січня 2019 року», — заявили в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій України (МінТОТ). У відомстві зазначили, що система AIS надає можливість «не тільки вчасно реагувати на аварії суден та надавати допомогу потерпілим, але й відслідковувати порушення руху суден і незаконного перетину кордонів». «Такі дії іноземних компаній, причетних до морських перевезень, спрямовані на уникнення відповідальності з боку українського законодавства, а також намагання не потрапити до списку компаній-порушників, до яких можуть застосовуватись міжнародно-правові санкції», — наголосили в МінТОТ. «Наразі важко встановити походження газу, який перевозився, однак за наявною інформацією, судна «VENICE» та «MAESTRO» залучались до поставок газу, видобутого як з українського шельфу, так і з інших країн. У міністерстві підкреслили, що вказані судна раніше заходили до закритих портів тимчасово окупованого Криму та є порушниками режиму тимчасово окупованих територій.

До цього, бізнес-група «Ювас» брала активну участь у нафтових контрабандних оборудках. Так, з 2012 року на акваторії Азовського, Чорного морів та Керченської протоки біля узбережжя РФ зафіксовано підозрілу діяльність танкеру «Смольный», який фактично належав компанії «Ювас-Транс». Танкером до 2010 року володіла російська компанія, він мав російський прапор та фактично працював з порту Санкт-Петербурга, за сприяння влади РФ був у резерві міжнародної екологічної організації, залучався до рятувальних операцій. Але після «пільгової» реалізації «Ювас-Трансу», переміщений до Азово-Чорноморського регіону зі зміною прапору, при цьому з 2012 року у порти не заходив. Трекинговий сервіс MarineTraffic в останній раз отримував координати судна в жовтні 2014 року, коли воно знаходилося в Азовському морі.

У липні 2015 року танкер все ж затримано прикордонною службою ФСБ РФ за невідомих обставин та з’ясовано, що на той час він як мінімум 7 разів мав зафіксовані порушення законодавства РФ про державний кордон без належного реагування.

Тоді з’ясували, що він здійснював незаконну бункеровку (діяв, як «контрабандний магазин» з перевалки нафтопродуктів), під час перевірки в морі на судні були відсутні капітан, обов’язкова службова документація та робоча апаратура АІС (автоматичної ідентифікації судна).

Дії влади та російських прикордонників не тільки не злякали злочинців, а навпаки, 30 вересня 2015 року до військового слідчого управління по ЧФ Слідчого комітету РФ надійшла заява представника компанії ТОВ «ЮвасТранс» Потьомкіна Д.А. про притягнення до кримінальної відповідальності співробітників ПУ ФСБ Росії по Республіці Крим, у зв’язку з незаконним оглядом і доставлянням в порт Керч судна «Смольний».

Для допомоги у вирішенні ситуації був задіяний й депутат Держдуми РФ (з 4 грудня 2011 року, VI скликання) заступник голови комітету по транспорту Брячак М.В. Відповідальності посадові особи «Ювас-Транс» не понесли.

Наявна інформація, що засновники «Ювас-Транс» обіцяли Брячаку М.В. підтримку в 2016 році на чергових виборах до Держдуми РФ VII скликання від Севастопольського одномандатного виборчого округу № 219, але у другий раз його депутатом не обрано.

Ось така вдячність, доброчесність та також «рішучість» окупаційної влади. Висновки ж залишимо за читачами.

Далі буде …

Дмитрий Богров

Публікація здійснюється в рамках інформаційної програми IDS Kronos