Балістика та дрони проти України: чому ППО не змогла зупинити «Іскандери» у новій атаці РФ

Постріли розбитого ранку — звичний саундтрек осені 2025-го в Україні. Але цей світанок запам’ятається інакше: багатогодинними тривогами, сотнями “шахедів” і десятками балістичних “Іскандерів”, які ППО на цей раз не змогла взяти на приціл повністю. Чому захист не спрацював, що це означає для масштабів війни, і чи є шанс навчитися зупиняти нову хвилю масованих ударів?

Новий раунд повітряної агресії
4 жовтня РФ завдала серію масованих ракетно-дронових атак одразу по двох стратегічних напрямках. Основну роль у цій “симфонії” терору зіграли крилаті ракети “Іскандер-М” і “Шахеди” — безпілотники, що змушують міста проводити добу в укриттях. ¹

Доки світ затискається у власних новинних стрічках, на сході, півдні й навіть у центральних областях України лунають сирени, вибухи, з’являються перші фото руйнувань. Головна тема — недосконалість навіть найкращих систем ППО перед сучасною балістикою РФ.

Хронологія атаки: як РФ нарощувала потужність

У ніч на 4 жовтня росіяни атакували десятьма й більше “Іскандерами” та понад 50-ма дронами-камікадзе Shahed-131/136 різних модифікацій ^{1 2} . Пріоритет — енергетична інфраструктура, залізничні вузли, де, за словами ОК “Південь”, росіяни прагнули “заморозити логістику й налякати тил.”

• Хмельниччина, Дніпро, Одещина, Львів та Київ — у зоні максимального ризику;
• Перший удар припав по об’єктах критичної енергетики;
• Друга хвиля — дрони, які намагалися “добити” незнищені цілі.

В окремих областях сирена “тягнулася” понад три години — рекорд осені. ²

Як працювала ППО та чому “Іскандери” пройшли?

Українські військові офіційно заявили: частина дронів і крилатих ракет збита, але більшість “Іскандерів” подолала захист. ¹
Причин кілька:

• Швидкість і траєкторія: “Іскандери” — це високошвидкісна балістика з непередбачуваною траєкторією та квазі-балістичним наведенням. Час на реагування — лічені секунди.
• Перенавантаження систем: Велика кількість цілей “зашиває” навіть сучасні комплекси — особливо коли атака комбінована й синхронізована в кілька хвиль.
• Дефіцит сучасних ракет і засобів ППО: Україна, хоч і отримала Patriot, IRIS-T, Nasams — можливості їх розгорнути у всіх зонах водночас обмежені.
• Відволікальні атаки (дрони): Дрони “ламають” розрахунок, виводять із ладу старі засоби локальної ППО, “заплутують” алгоритми протидії.

Наслідки удару: руйнування й жертви

Офіційно підтверджено:

• Серйозно пошкоджено енергетичну підстанцію на заході України;
• В Дніпрі та на околицях Києва зафіксовані влучання з пожежами, поранені серед населення;
• На Одещині через вибух у припортовому районі знеструмлено декілька населених пунктів;
• Частина регіонів декілька годин була без зв’язку.

За даними ДСНС, понад десять цивільних отримали поранення середньої тяжкості, точна кількість жертв оновлюється. ^{1 3}

Чому “Іскандери” — така проблема для Заходу і НАТО?

Про “тотальний контроль неба” говорити зарано — “Іскандер-М” одна з найскладніших цілей для будь-якої ППО у світі. ⁴

• Дальність польоту — до 500 км, швидкість — до 2 км/с; ⁵
• Бойова частина — до 700 кг, типи боєголовок — осколково-фугасна, кластерна, інколи з фугасно-термобаричним ефектом;
• Кожен запуск може супроводжуватись “фальш-боєголовками”, які спотворюють показники ППО;
• В реальних бойових умовах навіть системи Patriot по-різному реагують на маневри ракети.

Таким чином навіть країни НАТО моделюють сценарії, де “Іскандер” може пройти їхню ППО — цим Москва “грає” на балансі страху у цілій Східній Європі. ^{4 5}

Як реагує міжнародна спільнота?

Оперативна реакція ЄС — заклики до термінового збільшення поставок засобів ППО Україні. ⁶ Більшість оглядачів акцентують: атака показала, що без масованої модернізації навіть сучасна західна зброя не забезпечує “зеленого купола” ⁷ . НАТО анонсувало екстрену зустріч у Брюсселі щодо перегляду програм протидії складній балістиці.

Окремі союзники, як Польща, вже цього тижня пообіцяли надати додаткові комплекси ближньої дії, а уряди США та ФРН оголосили про прискорення передачі нових радарів і перехоплювачів.

Український захист: чого не вистачає для перемоги у новій “повітряній війні”?

Ситуація лишається складною:

• Дефіцит багатошарових систем: сучасні ППО потрібні у кожному місті — а не лише навколо столиці чи основних вузлів.
• Обмежена кількість ракет-перехоплювачів довгого радіусу дії.
• Відсутність мережі “розумних” сенсорів і автоматичних систем наведення — такими зараз оснащені лише частково стратегічно важливі об’єкти.
• Велике навантаження на операторів: кожна нічна тривога — це психологічний і фізичний стрес для команд ППО.

Що робити цивільним? Практичні поради на випадок нових атак

• Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги;
• Запасайтесь павербанками, водою і базовою аптечкою;
• Тримайте всі документи й засоби зв’язку напоготові;
• Уникайте паніки, стежте за офіційними каналами місцевої влади;
• Після атаки перевірте стан житла на наявність пошкоджень газу, електрики, води; повідомте про небезпеку рятувальників.

Висновок: в очікуванні нової ескалації

Війна стала змаганням не лише інновацій, а й ресурсів: кожна атака РФ — це не лише випробування ППО, а сигнал, що країна-агресор переходить до тактики терору із системним комбінуванням засобів.

Наступні місяці будуть для України екзаменом стійкості й підставою для нових міжнародних альянсів із постачання зброї та технологій.

А поки що — вміння сигналізувати про небезпеку й мобілізованість суспільства залишаються ключовими “щитами” нашої оборони.

Джерела