Азербайджан закриває всі російськомовні школи: чому Москва погрожує війною і що це означає для регіону

Уявіть собі країну, де мовна реформа перетворюється на міжнародний скандал, а закриття шкіл — на привід для військових погроз. Саме так сьогодні виглядає Азербайджан: рішення влади поступово закрити всі російськомовні школи викликало у Москви не лише дипломатичний шок, а й справжню істерію з погрозами війни. Цей крок став не просто освітньою реформою, а символом остаточного розриву із «русским миром» і демонстрацією нової незалежної позиції Баку. Чому Азербайджан пішов на такий ризикований крок? Як реагує Москва? І чи справді мовне питання може стати детонатором для нового збройного конфлікту на Кавказі?

Офіційне рішення: як і чому Азербайджан закриває російськомовні школи

Влада Азербайджану офіційно оголосила про поступове закриття понад 300 російськомовних шкіл у країні. Протягом трьох років усі навчальні заклади мають перейти на викладання лише азербайджанською мовою, а для вчителів організують курси перепідготовкиDialog.UA, InfoResist, PRM. Батьки отримали відповідні повідомлення у шкільних чатах, а реформа вже стартувала у низці міст.

Офіційна мета — «зміцнення статусу азербайджанської мови як основної мови освіти та інтеграція всіх громадян у єдине освітнє середовище»InfoResist. За даними на 2025 рік, у російськомовних школах навчалося понад 150 тисяч дітей, а ще 800 тисяч вивчали російську як другу мовуLenta.ru.

Передумови конфлікту: чому Баку вирішив розірвати з «русским миром»

Рішення про закриття шкіл ухвалено на тлі різкого загострення відносин між Азербайджаном і Росією. Причиною стали масові затримання азербайджанців у Єкатеринбурзі наприкінці червня 2025 року: понад 50 людей, включно з лідерами діаспори, були заарештовані російськими силовиками, двоє з них загинули за нез’ясованих обставинDialog.UA, Європейська правда, Lenta.ru.

Баку звинуватив Москву у порушенні прав своїх громадян, відкликав дипломатів і почав арешти співробітників російських ЗМІ та представників російських організацій у відповідьOBOZREVATEL. Паралельно Азербайджан згорнув усі російські культурні програми та скоротив термін перебування росіян у країні до 90 днів на рікLenta.ru.

Реакція Росії: погрози, пропаганда і сценарії ескалації

Москва сприйняла рішення Баку як «посягання на російський світ» і відреагувала жорстко: російські пропагандисти, зокрема Володимир Соловйов, відкрито заговорили про можливість військового сценарію, нагадуючи про спільний 300-кілометровий кордон і «небезпеку для безпеки РФ»Dialog.UA, EADaily.

Російські силовики продовжили затримання азербайджанців у різних містах, а в інформаційному просторі розгорнулася кампанія з дискредитації Баку. Кремль також натякнув на можливість економічного тиску, блокування торгівлі та навіть організації провокацій на кордоніEADaily.

Внутрішня політика Азербайджану: національна ідентичність і роль мови

Мовна реформа стала логічним продовженням курсу на зміцнення національної ідентичності. Влада країни неодноразово заявляла: азербайджанська мова — ключ до єдності нації, а російськомовні школи сприймаються як інструмент культурного впливу МосквиPRM, Наша Ніва.

Уряд підкреслює, що реформа не спрямована проти російськомовних громадян, а має на меті інтеграцію всіх мешканців у спільний культурний простір. Водночас, у суспільстві точаться дискусії: частина батьків побоюється втрати конкурентних переваг для дітей, інші — підтримують реформу як крок до незалежності від КремляTopcor.

Чи справді школи закриють? Офіційні заяви і факти

Міністерство освіти Азербайджану офіційно не підтвердило повне закриття російськомовних шкіл, назвавши чутки «фейком»Lenta.ru. Проте численні повідомлення батьків, учителів і журналістські розслідування вказують: реформа вже стартувала, а школи отримали інструкції щодо переходу на азербайджанську мову навчанняPRM, InfoResist.

За словами президента Ільхама Алієва, у 2024 році в країні діяли 324 школи з навчанням російською, а ще 16 — повністю російськомовні. Після початку реформи частина закладів вже змінила мову викладання, а для вчителів організовано мовні курсиPRM.

Взаємні арешти, репресії та дипломатичний скандал

Паралельно з освітньою реформою відбувається справжня дипломатична війна. У відповідь на затримання азербайджанців у Росії, Баку арештовує співробітників російських ЗМІ та бізнесменів, а також скасовує російські культурні заходиOBOZREVATEL, Lenta.ru. З обох сторін лунають взаємні звинувачення у порушеннях прав людини, катуваннях та політичних репресіях.

Реакція суспільства: страх, розгубленість і нові ідентичності

Серед російськомовного населення Азербайджану зростає тривога: багато хто побоюється втрати роботи, соціальної ізоляції чи навіть переслідувань. Водночас у соцмережах набирає обертів кампанія на підтримку реформи, а частина азербайджанців сприймає її як історичний шанс остаточно вийти з-під впливу РосіїTopcor.

Міжнародний контекст: як реагує світ і що кажуть експерти

Експерти відзначають: нинішній конфлікт — найглибший у відносинах Москви й Баку за всю пострадянську історіюЄвропейська правда, DW. Відхід Азербайджану від «русского мира» — частина ширшого тренду, коли країни Кавказу та Центральної Азії дедалі активніше дистанціюються від Москви, шукаючи підтримки у Туреччини, ЄС та Китаю.

Водночас, економічна взаємозалежність гальмує повний розрив: Росія залишається важливим торговим партнером, а в Азербайджані працюють десятки тисяч росіян. Проте аналітики прогнозують: Москва вже не зможе диктувати умови, а Баку дедалі впевненіше відстоює власні інтересиDW.

Можливі сценарії: від інформаційної війни до силових провокацій

Експерти не виключають подальшої ескалації: від економічного тиску й інформаційних атак до прикордонних інцидентів чи навіть силових провокацій за участі третіх сторін, зокрема ТуреччиниEADaily. Уже зараз російські ЗМІ порівнюють ситуацію з Україною 2014 року, а Баку демонструє готовність до жорсткої відповіді.

Висновок: мовна реформа як точка неповернення для Азербайджану і Росії

Закриття російськомовних шкіл — це не лише освітня реформа, а й потужний політичний сигнал. Азербайджан остаточно обирає шлях незалежності, а Москва втрачає ще одну опору на пострадянському просторі. Чи стане цей конфлікт початком нового геополітичного переділу Кавказу — покаже найближчий час. Але вже зараз очевидно: мовне питання здатне стати детонатором великих змін для всього регіону.