Атака дронами на окупований Крим: вибухи на авіабазі, блокування Кримського мосту та нова тактика війни

У ніч на 28 червня 2025 року окупований Крим знову опинився у центрі масштабної повітряної атаки. Українські безпілотники завдали потужного удару по російській військовій авіабазі у Кіровському, знищивши гелікоптери, систему ППО та склади боєприпасів. Водночас у соцмережах поширювалися повідомлення про перекриття руху Кримським мостом, вибухи та паніку серед мешканців півострова. Що відомо про цю ніч, як реагує російська влада, і чому атаки дронами стають новою реальністю для Криму?

Хронологія нічної атаки: удари по авіабазі Кіровське

Близько 3-ї години ночі 28 червня українські дрони атакували російську військову авіабазу Кіровське в окупованому Криму. За даними Служби безпеки України, внаслідок удару було знищено щонайменше три гелікоптери — Мі-8, Мі-26 та Мі-28, а також самохідний зенітно-ракетний комплекс «Панцир-С1». Під удар потрапили склади боєприпасів, позиції ППО та стоянки літаків. Протягом ночі на базі лунали вторинні вибухи, що свідчить про детонацію боєприпасів (Kyiv Independent, Defence Blog, Al Jazeera).

Місцеві телеграм-канали повідомляли про серію потужних вибухів у районі Кіровського та Джанкойського районів, а також про роботу російської ППО. За інформацією моніторингової групи «Кримський вітер», було зафіксовано щонайменше п’ять-шість вибухів на базі, а супутникові дані NASA FIRMS підтвердили масштабні пожежі на території аеродрому (Euromaidan Press).

Реакція російської влади: ППО, перекриття мосту та інформаційна тиша

Російське Міноборони підтвердило атаку дронами по Криму, заявивши про нібито збиття дев’яти українських БпЛА. Проте фото і відео з місця подій, а також супутникові знімки свідчать про значні втрати російської авіації та ППО. Одночасно з атакою на авіабазу у соцмережах з’явилися повідомлення про перекриття руху Кримським мостом, вимкнення освітлення та затори на під’їздах до переправи. Місцеві жителі повідомляли про паніку, вибухи та проблеми зі зв’язком (Euromaidan Press, Defence Blog).

Окупаційна адміністрація традиційно обмежилася короткими заявами про «роботу ППО» і «відсутність пошкоджень», однак незалежні джерела та супутникові дані підтвердили масштаб руйнувань на базі Кіровське. Перекриття мосту стало ще одним доказом того, що російське командування серйозно сприймає загрозу нових атак дронами.

Масштаб і наслідки удару: що втратила Росія

За оцінками українських спецслужб, унаслідок атаки було знищено три бойові гелікоптери, комплекс ППО «Панцир-С1», склади боєприпасів, а також пошкоджено стоянки літаків і дрони-розвідники. Моніторингові групи повідомляють про масштабні пожежі, які тривали кілька годин після удару. Це вже друга за тиждень масштабна атака на військову інфраструктуру Криму: напередодні українські дрони знищили ключові елементи російської системи ППО С-400 у районі Джанкоя (Kyiv Independent, Defense Express).

Знищення гелікоптерів і системи ППО суттєво знижує бойові можливості російської армії на півострові, ускладнює логістику та підриває моральний стан окупантів. За даними Генштабу ЗСУ, з початку повномасштабної війни Росія втратила понад 420 літаків і 337 гелікоптерів, значна частина яких — унаслідок ударів по Криму та прикордонних регіонах (Kyiv Independent).

Технології і тактика: чому українські дрони стають головною загрозою для Криму

За останній рік атаки українських дронів по Криму стали регулярними й дедалі точнішими. Як зазначає видання Defence Blog, українські сили застосовують не лише FPV-дрони, а й ударні безпілотники з дальністю понад 1000 км, здатні нести потужні боєприпаси. Координація атак і використання супутникової розвідки дозволяють вражати навіть добре захищені об’єкти — аеродроми, склади, системи ППО (Defence Blog).

Моніторингові групи відзначають, що після кожної атаки Росія змушена розосереджувати авіацію, переміщати ППО з фронту у глибокий тил, а також використовувати муляжі для захисту справжньої техніки. Це знижує ефективність російських ударів по Україні та ускладнює підтримку окупаційного контингенту на півострові.

Перекриття Кримського мосту: психологічний і логістичний ефект

Кримський міст — головна транспортна артерія, що з’єднує півострів із Росією. Кожна атака на Крим чи загроза нових ударів призводить до перекриття руху мостом, утворення заторів і паніки серед мешканців. Перекриття мосту у ніч на 28 червня стало ще одним свідченням того, що навіть найзахищеніші об’єкти залишаються вразливими для українських дронів (Euromaidan Press).

Для російської логістики це означає затримки з постачанням військ, пального, боєприпасів і продовольства. Для мешканців Криму — страх бути відрізаними від «материкової» Росії, зростання недовіри до окупаційної влади і пошук шляхів евакуації у разі ескалації.

Міжнародна реакція та значення атак для перебігу війни

Масштабні удари дронами по Криму привертають увагу світових медіа та експертів. Видання Al Jazeera та Kyiv Independent підкреслюють, що атаки на військову інфраструктуру півострова підривають російську логістику, деморалізують окупантів і демонструють, що жоден об’єкт не є недосяжним для українських сил (Al Jazeera, Kyiv Independent).

Аналітики зазначають: удари по Криму змушують Росію розпорошувати ППО, знижують ефективність її наступальних операцій і створюють передумови для майбутнього звільнення півострова. Водночас атаки дронами підвищують ставки у війні, показуючи, що Україна здатна діяти на стратегічну глибину.

Висновки: ніч, яка змінила баланс сил у Криму

Атака українських дронів на авіабазу Кіровське та перекриття Кримського мосту — це не просто черговий епізод у війні. Це сигнал, що Крим більше не є «тихою гаванню» для російських військ, а ключові об’єкти окупантів залишаються під постійною загрозою. Для російської армії це — новий виклик, для мешканців півострова — ще одне нагадування про реальну небезпеку, а для України — черговий доказ ефективності сучасних технологій і рішучості у боротьбі за свою землю.

Джерела: Kyiv Independent Defence Blog Euromaidan Press Al Jazeera Defense Express