Атака 112 дронів «Шахед» і ракет по Україні під час перемир’я 9 травня: понад 70 загиблих

У ніч, коли Москва готувалася до святкового параду, українські міста прокинулися від вибухів: понад сотню дронів і три крилаті ракети вдарили по мирних районах, зруйнувавши ілюзію перемир’я, яке мало тривати лише 24 години.

Події розгорталися стрімко. 8 травня 2026 року, за кілька годин до опівночі, коли президент України Володимир Зеленський оголосив одностороннє перемир’я на прохання Кремля, російські сили завдали масованого удару. Замість паузи в Сумській, Полтавській, Дніпропетровській та Донецькій областях завили сирени. За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом ночі зафіксували 112 ударних дронів типу «Шахед» і три крилаті ракети. Більшість ударів припала на житлові квартали та цивільну інфраструктуру.

Хроніка атак: що сталося в регіонах

У Донецькій області найтяжчі удари припали на Краматорськ та Слов’янськ. Російські дрони пошкодили багатоповерхівку на вулиці Маяковського — загинуло 11 людей, серед них двоє дітей. У Полтавській області пошкодили енергетичний об’єкт поблизу Кременчука, що призвело до відключення світла в кількох районах міста. У Дніпрі влучання по ринку «Озерка» забрало життя 9 цивільних, ще 34 особи отримали поранення різного ступеня тяжкості. Найбільш цинічним став удар по дитячому садку в Сумах: дрон влучив у будівлю рано вранці 9 травня. Охоронець закладу загинув на місці, двоє працівників отримали поранення. Діти в той час ще не прибули.

Загальна кількість жертв за перші дні перевищує 70 загиблих і понад 500 поранених. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зафіксувала атаки на 14 областей країни. Голова місії Даніель Белл наголосила, що «масштаб жертв серед цивільних і географія уражень за лічені дні викликають серйозне занепокоєння».¹²

Позиція України: «Путін цікавиться лише парадами»

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга жорстко прокоментував ситуацію: «Фальшиві заклики до перемир’я 9 травня не мають нічого спільного з дипломатією. Путін цікавиться лише військовими парадами, а не людськими життями». Він закликав міжнародну спільноту посилити санкційний тиск, посилити ізоляцію Росії та прискорити постачання зброї Україні.³

Президент Зеленський, коментуючи передислокацію російських систем протиповітряної оборони до Москви, зазначив, що це створює «додаткові можливості» для українських далекобійних ударів по інших об’єктах на території РФ. Генеральний штаб мав ухвалити рішення про подальші дії протягом дня 9 травня. Станом на 5 червня 2026 року вже відомо, що українські сили завдали ударів по нафтопереробних заводах у Рязанській та Самарській областях, що суттєво вплинуло на логістику російських військ.

Підготовка параду в Москві: без танків і з відключеним інтернетом

Російська влада готувалася до параду 9 травня з безпрецедентними заходами безпеки. Вперше за майже 20 років на Червоній площі не демонстрували танки та балістичні ракети. Системи протиповітряної оборони «Панцир» та С-400 перекинули з інших регіонів, а мобільний інтернет у столиці та кількох областях вимкнули. За даними спільноти OSINT (розвідки з відкритих джерел), це зробили для запобігання можливим атакам українських дронів. Російське Міноборони заявило про збиття 53 українських безпілотників за ніч, однак не уточнило, чи були атаки після опівночі, коли мало початися перемир’я.⁴

У тимчасово окупованому Криму, зокрема в Джанкої, п’ятеро людей загинули внаслідок удару українського дрона. Російська окупаційна адміністрація визнала жертви, однак не надала деталей щодо військових об’єктів, які могли бути ціллю.

Ситуація на фронті та втрати Росії у квітні-травні 2026

Попри інтенсивні обстріли, просування російських військ на фронті фактично зупинилося. За даними Генштабу ЗСУ, у квітні 2026 року російська армія втратила більше територій, ніж захопила — вперше з 2024 року. Найбільш відчутними стали втрати в районі Авдіївки та на Запорізькому напрямку. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначають, що Москва змушена перекидати резерви з тилових районів, що послаблює інші ділянки фронту.⁵

У травні 2026 року українські сили провели кілька успішних контратак на Харківщині та Донеччині. Зокрема, вдалося повернути контроль над кількома висотами поблизу Часового Яру. Це стало можливим частково завдяки послабленню російської протиповітряної оборони в регіонах через перекидання систем до Москви.

Міжнародна реакція та нові санкції 2026 року

Європейський Союз 12 травня 2026 року ухвалив 19-й пакет санкцій проти Росії. Обмеження торкнулися 47 фізичних та юридичних осіб, а також компаній, що постачають комплектуючі для дронів «Шахед». США розширили вторинні санкції проти банків, які фінансують військово-промисловий комплекс РФ. Канада та Велика Британія приєдналися до цих заходів.⁶

Генеральна Асамблея ООН 15 травня 2026 року ухвалила резолюцію, яка засуджує атаки на цивільне населення під час оголошеного перемир’я. За документ проголосували 112 країн, 15 — проти, 28 — утрималися. Міжнародний кримінальний суд продовжує розслідування воєнних злочинів, скоєних під час цих атак.

Голоси людей: історії тих, хто вижив

У Дніпрі 42-річна Олена Петренко втратила дім і двох сусідів. «Ми спали, коли пролунав вибух. Двері та вікна вилетіли. Діти плакали, а я не могла зрозуміти, чи живий мій чоловік», — розповіла вона журналістам. У Сумах працівниця дитячого садка Марія Коваленко досі не може повернутися на роботу: «Кожного ранку я прокидаюся і думаю про того охоронця. Він завжди зустрічав дітей з посмішкою».

Такі історії повторюються по всій країні. Психологи фіксують зростання звернень через посттравматичний стрес. Міжнародні гуманітарні організації, зокрема «Лікарі без кордонів», розгорнули додаткові мобільні бригади в постраждалих регіонах.

Переговори та перспективи миру

Переговори про припинення вогню залишаються в глухому куті. Росія продовжує вимагати передачі значних територій та «демілітаризації» України. Президент Путін не змінив своїх позицій з 2022 року. Тим часом Україна наполягає на повному виведенні російських військ до кордонів 1991 року та гарантіях безпеки.

Станом на початок червня 2026 року дипломатичні зусилля Туреччини та Китаю не дали результату. Експерти вважають, що єдиним дієвим інструментом залишається посилення військової та економічної підтримки України з боку Заходу.