Атака 101 «Шахеда» 23 січня: як відпрацювала ППО і де дрони прорвалися

Коли в небі над Україною одночасно летить понад сотня ворожих дронів, кожне збиття – це врятований підвал, лікарня, підстанція й чиєсь життя

У ніч на 23 січня Росія запустила по Україні 101 ударний безпілотник, намагаючись завалити повітряний щит одночасними атаками з різних напрямків¹ . Повітряні сили повідомили, що українська ППО змогла збити або придушити 76 цілей, але щонайменше 19 «Шахедів» та інших дронів уразили 12 об’єктів – від енергетики до житлової забудови^{1 2} . Ця ніч показала не лише витривалість українських розрахунків, а й масштаб виклику: Росія наростила кількість дронів до тризначних чисел за один рейд, змушуючи Україну жити в режимі безперервної повітряної тривоги.

Маршрут атаки: звідки летіли «Шахеди»

За інформацією Повітряних сил, зліт дронів було зафіксовано з кількох напрямків: російських областей Курська, Орловської, Смоленської (аеродром Шаталово), Ростовської (Міллерово), Краснодарського краю (Приморсько-Ахтарськ), а також із тимчасово окупованого Донецька¹ . Така географія дозволяє росіянам розтягувати українську ППО по дузі від півночі до півдня, змушуючи реагувати одночасно на загрози над Харківщиною, центральними областями й півднем^{1 2} . Орієнтовно 60 із 101 БпЛА були ударними дронами іранського типу Shahed-136/131 або їхніх російських копій «Герань»¹ .

Маршрути польоту традиційні для таких атак: дрони йдуть низько, використовуючи рельєф, річкові долини й «тіні» від радіолокаційних полів, намагаючись обійти зони дії стаціонарних засобів ППО^{2 3} . Частину цілей фіксують і збивають ще над прикордонними районами, частина проривається до центральних областей – саме тому повітряні тривоги цієї ночі «гуляли» країною годинами, у тому числі Києвом, Дніпропетровщиною, Полтавщиною, Черкащиною.

Результат роботи ППО: 76 збитих і придушених цілей

Станом на 08:00 23 січня Повітряні сили повідомили, що силами ППО та РЕБ було збито або придушено 76 ворожих безпілотників із 101 запущеного¹ . Йдеться не лише про «Шахеди» – у загальному підрахунку враховані й інші типи БпЛА, але саме іранські дрони становили основу ударної хвилі¹ . Це означає, що близько трьох чвертей усіх цілей не досягли своїх об’єктів або були змушені спуститися/збилися з маршруту.

Водночас Повітряні сили прямо вказують: 19 ударних дронів, попри зусилля ППО, все ж влучили по 12 різних об’єктах на території України¹ . Це – наслідок як масованості атаки, так і обмеженості ресурсів протиповітряної оборони: коли одночасно в небі – понад сотня цілей, навіть ефективна система не може гарантувати стовідсоткового перехоплення^{2 3} . Саме тому українське командування продовжує наголошувати партнерам на потребі у додаткових комплексах середнього й малого радіуса дії.

Куди прилетіли: 12 точок ураження по країні

Повний перелік 12 об’єктів, куди влучили дрони, станом на ранок 23 січня не розкривається з міркувань безпеки. Відомо, що удари приймали на себе принаймні Київ, Кривий Ріг, Дніпропетровська, Черкаська, Полтавська та, ймовірно, Одеська області – саме там у ніч на 23 січня фіксувалися влучання по житловій та енергетичній інфраструктурі^{2 4} . У Кривому Розі частина дронів стала прелюдією до подальшого балістичного удару по житловому будинку, який наступного дня спричинив 11 поранених, серед них трьох дітей⁴ .

У Києві та області ППО спрацювала особливо щільно: міська влада повідомляла про збиття більшості цілей на підльоті до столичного регіону, але навіть у таких умовах уламки й уламкові поля створюють ризики для цивільних і об’єктів інфраструктури^{2 6} . В окремих регіонах було пошкоджено лінії електропередач і трансформаторні підстанції, через що тисячі абонентів тимчасово залишалися без світла і тепла – на фоні й без того складної енергетичної ситуації після попередніх атак.

Як працювали Повітряні сили: багатошарова оборона в дії

Ніч із 22 на 23 січня вкотре показала, як виглядає багатошарова ППО у реальному часі. Перший рівень – робота радарів і засобів радіотехнічної розвідки, які фіксують запуск дронів із різних напрямків і передають інформацію до пунктів управління Повітряних сил^{1 2} . Другий – стаціонарні й мобільні зенітні комплекси середнього радіуса (як-от NASAMS, IRIS‑T, «Бук»), які збивають «Шахеди» на відстані від основних об’єктів.

Третій рівень – ближня оборона великих міст і об’єктів критичної інфраструктури: тут працюють зенітні установки малого радіуса дії, мобільні групи з ПЗРК і крупнокаліберними кулеметами, а також системи радіоелектронної боротьби, які глушать навігацію дронів^{2 3} . Саме завдяки такій багатошаровості вдалося збити більшу частину з 101 БпЛА. Але кожен збитий дрон – це й витрачені ракети, боєприпаси, ресурс стволів, а отже – ще один аргумент на користь нарощування як власного виробництва, так і міжнародної допомоги.

Чому 101 дрон – це не лише цифра, а й сигнал про ескалацію

Число 101 у зведенні Повітряних сил – показове. Це ще один крок у російській стратегії «кількісного прориву»: замість того, щоб створювати принципово нові типи високоточних ракет, Кремль нарощує масу дешевших дронів, сподіваючись, що якась частина прорветься крізь насичену ППО^{1 2} . Для України це означає необхідність будувати оборону не лише на «якісних» системах типу Patriot, а й на максимальній кількості засобів ближнього радіуса та РЕБ.

Аналітичні центри вказують: серії ударів із 70–100+ «Шахедів» за ніч стали новою нормою цієї зими, особливо на фоні спроб Росії паралельно бити й ракетами^{3 7} . Це виснажує українські запаси ракет до ППО, змушує тримати особовий склад у постійній напрузі та одночасно завдає ударів по цивільній інфраструктурі навіть тоді, коли більшість дронів збито. Ніч на 23 січня – ілюстрація цієї логіки на повну потужність.

Енергетичний контекст: удари по ТЕЦ, нафтобазах і мережах

Атака 23 січня відбулася не в порожньому полі, а на тлі тривалої кампанії російських ударів по українській енергетиці. Лише напередодні дрони й ракети били по об’єктах у Кривому Розі, Київщині, інших регіонах, а цієї ж доби українські безпілотники у відповідь підпалили нафтобазу в російській Пензі, показавши, що енергетична війна стала двосторонньою^{4 8} . Кожен «Шахед», який дістається трансформаторної підстанції чи ТЕЦ, – це не лише локальний блекаут, а й пошкодження обладнання, яке важко й дорого замінити.

Саме тому Повітряні сили, коментуючи підсумки ночі, акцентують на ефективності ППО: 76 нейтралізованих цілей означають десятки неушкоджених ліній електропередач, підстанцій, котелень і насосних станцій^{1 2} . Але 19 дронів, що прорвалися, нагадують: жодна, навіть найкраща система оборони не є абсолютною, і Україна змушена одночасно готуватися і до ударів по енергетиці, і до швидкого відновлення після них.

Що говорить ця ніч про стійкість українського ППО

З формальної точки зору ніч 23 січня – це успішна операція ППО: понад 75 % усіх ворожих безпілотників не досягли своїх цілей¹ . Але для українців, які провели години в укриттях, слухаючи гул двигунів і вибухи в небі, це ще й тест на витривалість – держави, армії, місцевої влади й кожної сім’ї окремо. Стійкість ППО – не лише в кількості збитих дронів, а й у здатності кожної ланки робити свою роботу знову й знову, навіть коли атаки стають «рутинними».

Міжнародні партнери уважно стежать за такими зведеннями. Кожен успішний відбитий рейд доводить, що передані Україні системи працюють і рятують життя – але кожен прорив, кожне влучання по TЕЦ чи будинку додає аргументів тим, хто в Києві й західних столицях просить ще більше комплексів і боєприпасів^{2 7} . У цій арифметиці ніч на 23 січня – цифра, яка має перетворитися на додаткові пакети допомоги.

Що далі: уроки атаки 23 січня

З точки зору OSINT та аналізу тенденцій, атака 101 дроном дає кілька важливих висновків. По-перше, Росія продовжить практику масованих «шахед-налетів» із різних напрямків, комбінуючи їх із ракетами, щоб розтягувати й виснажувати українську ППО^{3 7} . По-друге, Україна змушена інвестувати не лише в «великий щит» над столицею й мегаполісами, а й у мережу регіональної оборони – мобільні групи, РЕБ, локальні радара й інтеграцію ППО в єдину систему.

По-третє, війна дронів і ППО дедалі більше стає війною виробництв і технологій: хто швидше адаптується, наростить випуск і знайде нові способи зробити ворожі БпЛА «сліпими» й «глухими», той і матиме перевагу^{3 8} . Ніч на 23 січня показала, що Україна вміє тримати удар – але й те, що цей удар стає дедалі сильнішим. І саме зараз – момент, коли від рішень про ППО залежить, якою буде наступна зима.

Джерела

1. Censor.NET: «The Shahed attack on January 23: how did the air defense work?» – дані Повітряних сил про 101 запущений БпЛА, 76 збитих/придушених цілей і 19 ударних дронів, що влучили по 12 об’єктах.
2. Офіційний Telegram-канал Повітряних сил ЗСУ: зведення про напрямки запуску «Шахедів» (Курськ, Орел, Шаталово, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ, Донецьк) та попередні результати роботи ППО.
3. Українські національні ЗМІ: огляди нічної атаки 23 січня, уточнення щодо регіонів, де фіксувалися збиття та влучання дронів.
4. Censor.NET / інші українські медіа: матеріали про паралельні удари по Кривому Рогу та наслідки для житлової забудови й інфраструктури.
5. The Kyiv Independent та інші англомовні ресурси: контекст російських масованих атак «Шахедами» взимку 2025–2026 років, зростання кількості дронів у кожному рейді.
6. Офіційні повідомлення Київської міської військової адміністрації та інших ОВА: інформація про роботу ППО над Києвом і регіонами під час атаки 23 січня.
7. Звіти ISW та інших аналітичних центрів: оцінка еволюції російської тактики використання «Шахедів» у зв’язці з ракетними ударами по українських містах і енергетичній інфраструктурі.
8. Міжнародні медіа (BBC, DW, ін.): матеріали про удари України по російській паливній інфраструктурі (зокрема по Пензі) як елемент двосторонньої «енергетичної війни».