«Антидроновий купол» над Україною: кого і навіщо Федоров привів у Повітряні сили

Україна входить у рік, коли в небі над фронтом і містами дедалі частіше зіштовхуються не ракети й винищувачі, а рої безпілотників — ударних, розвідувальних, перехоплювачів. На цьому тлі новий міністр оборони Михайло Федоров оголошує амбіційну мету: побудувати «антидроновий купол» над країною й для цього призначає нового заступника командувача Повітряних сил Павла Єлізарова, відповідального за дрони та системи протидії їм.¹ Це не просто кадрова новина — це заявка на те, що українське небо відтепер захищатимуть не лише ракети Patriot, а й інженери, штучний інтелект і тисячі малих перехоплювачів, які працюватимуть там, де традиційна ППО фізично не встигає.

Хто такий Павло Єлізаров і чому саме він

Як пише Censor.NET, Павло Єлізаров став новим заступником командувача Повітряних сил саме «по дроновій частині» — його зона відповідальності включатиме як ударні безпілотники, так і системи перехоплення ворожих БПЛА.¹ До цього він працював у команді Мінцифри й брав участь у створенні та масштабуванні «Армії дронів», тому знає внутрішню кухню української дрон-індустрії — від волонтерських майстерень до великих виробників.

Михайло Федоров, коментуючи призначення, підкреслив: вибір пав на людину, яка розуміє і «залізо», і цифру, і фронтову практику — тобто вміє переводити технічні ідеї в рішення, які реально працюють на полі бою.^{1 3} В умовах, коли дрони й засоби РЕБ стали таким самим вирішальним фактором, як артилерія чи бронетехніка, це рішення виглядає спробою пов’язати в одне ціле військових, інженерів та айтішників.

Що має на увазі Федоров, говорячи про «антидроновий купол»

Формула «антидроновий купол» — це не один проєкт і не один тип зброї. У своєму коментарі Федоров окреслює її як поєднання кількох шарів оборони: класичні системи ППО, мережа радарів і пасивних сенсорів, перехоплювачі-дрони, засоби РЕБ і програмні комплекси, які «зшивають» усе це в єдину систему реагування.^{1 3}

Ідея проста: над кожним важливим об’єктом, містом, ділянкою фронту має бути не одна батарея ППО, яка рахує кожну ракету, а ціла екосистема засобів, здатних у режимі реального часу виявляти, класифікувати й знищувати різні типи загроз — від «Шахедів» до FPV-дронів і плануючих бомб.^{3 6} При цьому ракети великої дальності зберігаються для крилатих і балістичних цілей, а дешевші безпілотники-перехоплювачі беруть на себе масовані атаки дронів.

Україна вже випускає 1500 перехоплювачів на день

UNITED24 Media нагадує: рішення зробити перехоплювачі ключовим елементом ППО було ухвалене ще в 2024 році, а ціль на 2026-й — довести їх виробництво до промислових масштабів — уже стала реальністю.⁵ Станом на 7 січня 2026 року Україна вийшла на виробництво близько 1500 FPV-типу перехоплювачів на день, спеціально спроєктованих для боротьби із «Шахедами» й іншими дешевими повітряними цілями.

Ці дрони-перехоплювачі дозволяють економити дорогі зенітні ракети й одночасно підвищувати щільність оборони під час великомасштабних атак, коли ворог запускає десятки й сотні безпілотників по енергетичній інфраструктурі та містах.⁵ Вони беруть на себе перший удар по дешевих цілях, залишаючи «важку роботу» високовартісним комплексам ППО, які концентруються на ракетах середньої й великої дальності.

Як змінюється архітектура протидії «Шахедам»

За даними українського уряду, із грудня минулого року військові частини щодня отримують понад 1500 спеціалізованих антишахедних перехоплювачів — це вже не експериментальні партії, а серійний потік, який дозволив створювати окремі підрозділи «мисливців на дрони».⁵ Такі підрозділи працюють на передовій та вздовж маршрутів, якими російські безпілотники зазвичай ідуть до великих міст.

Паралельно формуються окремі навчальні центри, де екіпажі перехоплювачів навчають тактиці полювання на «Шахеди» — зокрема в умовах радіоелектронної боротьби, коли GPS може бути заглушений, а зв’язок — нестабільним.^{5 6} Створюються окремі «зони перехоплення» далеко від міст, щоб збивати дрони до того, як вони входять у повітряний простір над густозаселеними районами.

AI, «стіна дронів» і бачення Федорова

В інтерв’ю Resilience Media Федоров пояснює: стратегія міністерства — зробити дрони з комп’ютерним зором і елементами штучного інтелекту базовим інструментом на фронті, а не екзотикою.^{6 9} Йдеться не лише про ударні БПЛА, а й про перехоплювачі, яким AI допомагає ідентифікувати ціль, утримувати її в кадрі й діяти, коли зв’язок із оператором нестабільний через РЕБ.

UNITED24 Media описує концепт цифрової «стіни дронів» DWS-1 — систему, що будується навколо FPV-перехоплювачів, які керуються у напівавтономному режимі через централізований командний пункт.⁵ Ідея полягає в тому, щоб невелика кількість операторів могла керувати великими групами перехоплювачів, зменшуючи залежність від «чистого» GPS і стійкого радіоканалу — саме це найчастіше б’є противник своїми засобами РЕБ.

Як це пов’язано з призначенням Єлізарова

Саме тут вмикається роль Павла Єлізарова. Новий заступник командувача Повітряних сил має стати містком між технологічним баченням Федорова та бойовою практикою авіації й ППО.^{1 6} Він відповідатиме за інтеграцію перехоплювачів і систем РЕБ у загальну архітектуру Повітряних сил — від формування окремих дронових підрозділів до впровадження єдиних стандартів управління.

Йдеться не лише про техніку, а й про управління даними: радарні станції, акустичні сенсори, камери спостереження, розвіддані мають стікатися в єдині командні центри, де алгоритми й офіцери прийматимуть рішення, які засоби застосовувати в конкретній ситуації.⁶ Цей рівень інтеграції вимагає людини, яка розуміє і військову вертикаль, і логіку цифрових продуктів — і саме тут досвід Єлізарова у проєктах Мінцифри стає критично важливим.

Дронова революція в Міноборони: як змінився фокус із приходом Федорова

Bloomberg і українські медіа описували призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони як ставку Зеленського на технологічну війну — від масштабування виробництва БПЛА до інтенсивного впровадження цифрових продуктів у бойову роботу.⁴ Його прихід означає зміщення акцентів: менше паперових процедур, більше автоматизації, швидші контракти й ставку на стартапи, здатні швидко адаптуватися до потреб фронту.

Паралельно в публічних виступах Федоров наголошує, що «антидроновий купол» — це лише частина більшої картини, де поряд із повітряними системами мають розвиватися й наземні роботизовані комплекси, і системи виявлення, і програмно-апаратні платформи для управління бойовими даними.^{6 9} Призначення Єлізарова в Повітряні сили в цю логіку вписується як один із ключових вузлів — відповідальний саме за ту сферу, де дрони й ППО реально зливаються в один домен.

Україна як полігон дронової війни для Європи

UNITED24 Media підкреслює: темпи, з якими Україна вибудовує свій «антидроновий купол», уже випереджають європейські проєкти на кшталт «Drone Wall» — ініціативи країн східного флангу НАТО щодо створення протидронових систем уздовж кордонів.⁵ Якщо європейські уряди лише тестують концепції інтегрованих систем перехоплення дронів, Україна реалізує їх у режимі реального часу й високої інтенсивності загроз.

Це пояснює, чому західні партнері уважно стежать за українськими рішеннями у сфері перехоплювачів і AI в ППО: ті технології, які зараз обкатуються над Харковом чи Дніпром, завтра стануть базою для захисту Варшави, Бухареста чи Вільнюса від перельотів російських дронів.^{5 6} Призначення Єлізарова в цій перспективі — не лише внутрішньоукраїнська історія, а й сигнал партнерам: у Києві формується центр компетенцій, який задаватиме стандарти для всієї Європи.

Чи достатньо «куполу», коли ворог має тисячі дронів

Критики нагадують: Росія вже налагодила виробництво тисяч власних дронів на місяць — від FPV до «Молній» і модернізованих «Шахедів» — а також активно адаптує свою ППО проти українських ударних БПЛА.^{3 8} У цьому сенсі «антидроновий купол» не може бути статичною конструкцією: він має постійно оновлюватися, отримувати нові типи перехоплювачів, алгоритмів, сенсорів.

Для України це означає, що призначення Єлізарова — лише початок роботи, яка вимагатиме не тільки технічної винахідливості, а й здатності організувати взаємодію армії, приватних виробників, волонтерів і міжнародних партнерів.^{1 5} Уміння тримати цей баланс — між військовою дисципліною та стартаповою швидкістю — і буде справжнім тестом для нової «антимирної» вертикалі в Повітряних силах.

Чому це важливо для цивільних

Для українців «антидроновий купол» — не тільки про захист фронту. Це про те, як часто вночі буде чути повітряну тривогу й чи зможуть енергетики, лікарі, рятувальники працювати без постійних загроз із неба.³ Кожен збитий «Шахед» — це не лише збережена трансформаторна підстанція чи склад, а й сотні квартир, де не вимикається світло й опалення.

У цьому сенсі історія з Єлізаровим — про дуже конкретні речі: чи буде над містами небо, яке працює на українську оборону, а не на російський терор.^{1 5} Якщо Федорову та його команді вдасться зробити так, щоб дрони-перехоплювачі стали для українців такою ж звичною частиною безпеки, як раніше були сирени й укриття, це означатиме, що «антидроновий купол» над країною перестане бути метафорою й стане щоденною реальністю.

Джерела

1. Censor.NET: інтерв’ю Михайла Федорова про призначення Павла Єлізарова заступником командувача Повітряних сил та мету побудувати «антидроновий купол» над Україною.
2. UNN / Bloomberg: матеріали про ставку Володимира Зеленського на дронові технології, призначення Михайла Федорова міністром оборони й посилення технологічного напряму в Міноборони.
3. DW та інші міжнародні ЗМІ: інтерв’ю з Федоровим про реформу армії через технології, розвиток дронів і роботизованих систем, а також про перевагу РФ у масованих ударах, яку Україна компенсує технологіями.
4. UNN: повідомлення про активне контрактування Україною перехоплювачів-дронів і залучення українських та іноземних розробників до створення систем протидії ворожим БПЛА.
5. UNITED24 Media: аналітичні матеріали про нарощування виробництва до 1500 перехоплювачів на день, формування окремих підрозділів з боротьби із «Шахедами» та концепцію DWS-1 «стіни дронів».
6. Resilience Media: інтерв’ю з Михайлом Федоровим про використання штучного інтелекту, комп’ютерного зору й «роїв» дронів у багатошаровій обороні України.
7. Ukrainian та міжнародні ЗМІ: матеріали про «Drone Wall» у Європі та інтерес країн НАТО до українського досвіду створення інтегрованих протидронових систем.