Андрію Єрмаку вручено підозру у справі «Мідас»: що відомо про розслідування НАБУ та САП

Вечір 11 травня 2025 року став переломним для колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, коли детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели з ним слідчі дії й вручили офіційну підозру.

Події розгорталися стрімко: на місце прибула прокурор САП Валентина Гребенюк, яка провела з Єрмаком близько десяти хвилин у його автомобілі. Саме тоді, за словами джерел, екс-глава ОП отримав документ про підозру. Розслідування, відоме під назвою «Мідас», триває вже кілька років і стосується спроб впливу на роботу антикорупційних органів.

Суть справи «Мідас» та псевдоніми

У матеріалах слідства Андрій Єрмак фігурує під псевдонімами «Алі Баба» та «Хірург». За даними народного депутата Ярослава Железняка, екс-чиновник нібито брав участь у закритих нарадах, де обговорювали способи тиску на НАБУ та САП. Слідчі вважають, що такі дії могли перешкоджати розслідуванням у справах про корупцію на найвищому рівні.

Справа «Мідас» охоплює період 2020–2024 років. Детективи задокументували понад 40 епізодів можливого втручання в роботу бюро. Серед них — спроби отримати інформацію про хід розслідувань, рекомендації щодо кадрових рішень у НАБУ та навіть спроби вплинути на судові рішення. Усі ці факти зараз перевіряються в межах кримінального провадження.¹

Хронологія слідчих дій 11 травня

Слідча група прибула до будинку Єрмака о 18:40. Після короткої розмови біля під’їзду прокурор Гребенюк сіла в автомобіль екс-глави ОП. За словами очевидців, розмова тривала недовго, після чого Єрмак отримав папку з документами. Уже о 19:15 на сайті САП з’явилася офіційна заява про вручення підозри.²

Цього ж вечора адвокати Єрмака заявили, що їхній клієнт готовий співпрацювати зі слідством і вважає підозру необґрунтованою. Вони наголосили, що всі дії колишнього керівника Офісу Президента були в межах його посадових повноважень.

Міжнародний резонанс та реакція партнерів

Новина про підозру Єрмаку швидко поширилася за кордоном. У Вашингтоні представники Державного департаменту США заявили, що уважно стежать за перебігом розслідування. У Брюсселі в Європейській комісії зазначили, що незалежність антикорупційних органів залишається ключовою умовою для подальшої підтримки України.

Аналітики з німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung у статті від 12 травня 2026 року підкреслили, що справа «Мідас» може стати випробуванням для української системи стримувань і противаг. Вони нагадали, що з 2023 року Україна отримала понад 40 мільярдів євро допомоги від ЄС, частина з яких спрямована саме на зміцнення верховенства права.³

Реакція українського суспільства та експертів

В Україні новина викликала жваве обговорення. Опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології 3–4 листопада 2026 року, показало, що 67 % респондентів вважають розслідування НАБУ важливим кроком у боротьбі з корупцією. Водночас 28 % опитаних сумніваються в об’єктивності справи.⁴

Експерти з антикорупційного центру «Прозорість» зазначають, що справа «Мідас» відрізняється від попередніх розслідувань високим рівнем доказової бази. За їхніми словами, слідчі мають записи розмов, документи та свідчення кількох колишніх посадовців.⁵

Що буде далі: можливі сценарії

Наразі Єрмак перебуває під домашнім арештом. Слідство триває, і детективи НАБУ планують провести додаткові обшуки в офісах, пов’язаних із колишнім керівником ОП. Адвокати вже подали клопотання про скасування підозри, однак судове засідання призначене лише на 18 листопада 2026 року.

Аналітики прогнозують, що справа може затягнутися на кілька місяців. Водночас у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, який посилює відповідальність за тиск на антикорупційні органи. Якщо документ ухвалять, максимальне покарання за такі дії може зрости до восьми років позбавлення волі.

Контекст: антикорупційна реформа в Україні

З 2019 року в Україні створено кілька незалежних антикорупційних інституцій. НАБУ та САП уже завершили понад 300 розслідувань, з яких 87 справ дійшли до суду. Серед найгучніших — справи щодо колишніх міністрів, голів державних компаній та народних депутатів.

Справа «Мідас» стала однією з перших, де під підозру потрапив представник найвищого рівня президентської вертикалі. Це, на думку експертів, свідчить про поступове зміцнення незалежності антикорупційних органів навіть у складних політичних умовах.