Американці обирають популізм: чому виборці не вірять у багатство і до чого це призведе у 2025-му

Головний висновок дослідження: популізм, а не “суспільство достатку”

У серпні 2025 року прогресивний аналітичний центр Groundwork Action провів масштабне представницьке онлайн-опитування серед 2529 американських виборців, а також два фокус-групові дослідження серед робітничого класу і мешканців передмість.¹ Ключове відкриття: понад 60% опитаних не довіряють “традиційним” економічним аргументам партії демократів про “суспільство достатку” (abundance), вважаючи такі обіцянки далекими від власних відчуттів і повсякдення.¹

“Поки ваші слогани про зростання ВВП — реальне життя стає іншим”, — процитував політичний консультант одну з учасниць фокус-групи.¹

Що таке сучасний американський популізм?

Майже 70% відповідають: “Корупція і жадібність багатих винні у проблемах простих громадян”.¹ Нове у політичній боротьбі — відкрита критика мільярдерів, корпорацій, загальнонаціональних ланцюгів супермаркетів, які “наживаються через завищення цін”.^{1 2} Зростає популярність меседжу “відберемо у багатих — віддамо вам”, а підтримка “єдності проти еліт” закріплюється серед молоді, міських активістів і все частіше — навіть серед частини пенсіонерів.^{1 3}

Популізм у США 2020-х дедалі менше асоціюється з якоюсь однією партією: він пронизує і ліву, і праву риторику, формуючи спільний фронт “проти системи”.^{3 4}

Меседжі, що впливають на маси: кейси кампаній 2025-го

У дослідженні Groundwork Action основними прикладами “переможних” меседжів визначили відеоролик сенатора Арізони Рубена Галлеге (антиолігархічна кампанія), спіч сенатора Джордзії Джона Оссоффа (“корупція глибша, ніж Трамп”), і виступ депутата Конгресу Вінсенте Гонсалеса (“проти здирництва продуктових магазинів”).¹

Значна частина опитаних не лише аплодує таким заявам, а й очікує ще гострішої риторики — аж до закликів обмежити право корпорацій фінансувати виборчі кампанії.^{1 3}

Партійний рейтинг і криза класичної демократії

Попри всі старання “класичних демократів”, рейтинг партії тримається на рівні лише 39%, а четверта частина власних виборців розчарована її політикою.¹ Для республіканців ситуація трохи краща (підтримка 43%), проте 16% теж критикують власну партію.¹

Лідери партій звертають увагу: популізм часто працює лише як швидке рішення — втім, його популярність із кожним роком лише зростає.⁵

Динаміка трансформації популізму: чому “достаток” більше не голоси?

За словами аналітиків, гасла про abundance — “суспільство спільного багатства” — асоціюються з бюрократичним словником, далеким від повсякденного досвіду.^{1 3} Навіть на тлі зростання ВВП й індексу споживчих цін реальна зарплата більшості американців не встигає за інфляцією, що ще більше підживлює скепсис до обіцянок “зростання”.^{5 6}

Дослідження підкреслили: виборці хочуть бачити персональну відповідальність еліт, “народну справедливість”, а не програми загального збагачення без деталей.^{1 4}

Антиелітні тренди і психологія масових уподобань

Психологи наголошують, що популізм у своїй основі апелює до відчуття несправедливості, втраченої впевненості у завтрашньому дні і переживання “маніпуляції із центру”.^{3 4} Емоційна привабливість простих гасел — “забрати і віддати”, “винен хтось, хто вище” — посилюється інфляцією, соціальними мережами та кризами у культурі.^{6 7}

Середній виборець 2025 року, за даними фокус-груп, бажає якщо не “революції”, то як мінімум “чорного списку” для великого бізнесу, банків і держслужбовців.^{3 4}

Паралелі для України й Європи: чому ці тренди небезпечні?

Вітчизняні аналітики зазначають: Україна, як і більшість європейських країн, вже давно залучена у глобальний “вірус популізму”^{3 5 8}. Приклади правління Трампа, Орбана, Фіцо, Ле Пен і навіть Зеленського демонструють: запит на “просту відповідь” не лише не згасає, а й формує прецедент для нових поколінь політиків.^{3 8}

З одного боку, популізм розширює канали участі простого населення, а з іншого — руйнує інститути, посилює авторитарні тенденції та вбиває критичне мислення.^{8 9}

Хто підтримує популізм: портрет виборця

Згідно з метааналізом 22 політичних досліджень (2022–2025), “люди проти еліт” — найсильніший мотив.⁴ Переважна частина — це старше покоління, економічно вразливі й соціально маргіналізовані групи, які бачать себе “покинутими”.^{3 4}

Натомість молодь підтримує популізм переважно у культурному та соціальному аспектах (боротьба зі старою політичною мовою, інформаційна відкритість, протест проти авторитетів).^{4 6}

Чому abundance-програмам не вірять

Дані показують: Americans feel abundance as a “foreign promise” — вона не про їхнє реальне життя. Це також велика помилка демократів: ставку на економічне зростання вже давно перестали вважати універсальною панацеєю.^{1 3}

Система, в якій багаті багатшають, а середній клас і низові верстви — втрачають, автоматично переводить дебати у площину боротьби з “елітами”, навіть якщо економіка працює у плюс.^{1 6}

Майбутнє: чи можливе повернення до центристського порядку денного?

Більшість експертів прогнозує, що популізм надовго стане основною політичною зброєю, допоки не зміниться не лише риторика, а й сама якість життя обивателя.^{4 9 10} Через соціальні мережі й новітні технології spread-message відбувається блискавично, а поляризація суспільства закріплює кожен новий “факт” як основу для чергової хвилі “народного гніву”.^{4 6}

Навіть економічне зростання, як показав 2025 рік у США, вже не вважається головною запорукою довіри до влади — фактори ідентичності, справедливості і “чистих рук” вийшли на перший план.^{1 10}

Висновок: початок нової політичної епохи?

Підсумки дослідження від Politico констатують: для демократів та республіканців старі формули вже не працюють. Популізм стає універсальною мовою — звинувачення замість відповідальності, емоції замість цифр.^{1 3 4}

Для України, де популізм часто сприймається як вітамін для молодої демократії, ці дані — попередження: інститути заваляться, якщо суспільство перестане довіряти не тільки елітам, а й самим собі.^{8 9}

Між двома крайнощами — “загальне багатство” і “гнів проти багатих” — 2025 рік вивів цілий цивілізований світ у точку невідомості. Далі життя покаже, чи стане це точкою повернення.¹⁰