Америка кидає ЮНЕСКО: що втратить світ від гучного демаршу США?

Гостра драма розгортається просто зараз – читайте матеріал від newssky.com.ua. Президент Трамп вирішив: США виходить зі структури, що зберігала Великий каньйон, створювала правила штучного інтелекту і захищала пам’ять про Голокост. Світ затамував подих, намагаючись зрозуміти, як зміна історії в одну мить торкнеться кожної держави, кожного музею та навіть кожної вчительки у сільскій школі.

UNESCO’s director general, Audrey Azoulay, at the agency’s headquarters in Paris, in 2023.Credit…Alain Jocard/Agence France-Presse — Getty Images

Чому цей вихід такий важливий: коротка хроніка дня

23 липня 2025 року назавжди залишиться в історії ЮНЕСКО. Сполучені Штати офіційно повідомили Паризьку штаб-квартиру організації: «Ми йдемо»[4][1][3]. Причина немалозначна: Вашингтон звинувачує ЮНЕСКО у «просуванні роз’єднувальних соціальних і культурних ідей», надмірній увазі до цілей сталого розвитку ООН, і особливо — у прийомі Палестини до свого складу[3][17][10].

Це не перше подібне рішення: адміністрація Трампа вибувала з ЮНЕСКО ще у 2017, а до того — адміністрація Рейгана у 1984. Поверталися — тільки коли змінювався політичний курс у Білому домі[3][10].

Що таке ЮНЕСКО і чому вона зачіпає кожного?

ЮНЕСКО — не ще одна бюрократична установа ООН. Її проекти — це і людство в одному погляді, і $5 космічних місій, і сотні програм у школах та університетах по всьому світу. Саме ЮНЕСКО присвоює статус Світової спадщини Великим каньйонам, соборам, античним містам та навіть мало відомим археологічним пам’яткам. Сьогодні понад 1,200 таких об’єктів по всій планеті, у тому числі 26 у самих Сполучених Штатах[4][14].

Окрім цього, ЮНЕСКО координує міжнародні етичні стандарти у сфері штучного інтелекту, обмежує винищення океанічної фауни, впроваджує програми для дівчат у країнах, що розвиваються, і бореться за свободу слова в небезпечних регіонах[6][12].

Офіційна мотивація: погляди Білого дому і державного департаменту

Від імені адміністрації Трампа речниця Анна Келлі заявила: участь США у ЮНЕСКО «повністю не відповідає здоровому глузду виборців» та є несумісною з політикою America First[3][8][17]. Окремо названо ідеологічний акцент організації на правах меншин, гендерній рівності, просуванні сексуальної освіти й охопленні глобальних цілей розвитку[10][11].

Критика звучить особливо гучно щодо визнання Палестини повноправною державою-членом ЮНЕСКО у 2011 році — Вашингтон трактує це як ознаку «антиізраїльської риторики» в організації. США вже вдруге за новітню історію застосовують такий аргумент[5][13][17].

Як реагує сама ЮНЕСКО: позиція директорки та структура втрат

Директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле відкрито шкодує через рішення США, але підкреслює — організація була готова[1][6][11]. За останні роки їх вклад у бюджет скоротився з колишніх 20% до 8%, а значну частину фінансування компенсували додатковими добровільними внесками від інших членів[7].

Проте Азуле наголошує: найбільше вдарить по малих містах і університетах США, які покладаються на підтримку ЮНЕСКО для збереження об’єктів природи, культури та унікальних університетських програм.

Історія стосунків: від реформ Буша до протесту Рейгана

США входили до складу ЮНЕСКО з моменту заснування в 1945 році, були серед засновників, фінансували величезну частку проектів[3][14][7]. Однак уже у 1984 президент Рейган заявив про вихід через «перебільшену ідеологізацію та корупцію», повернення сталось тільки у 2003 за Джорджа Буша-молодшого після глибоких реформ організації[10][13].

Відтоді контроверсії наростали: кожна зміна керівництва США — нові дискусії, заморожування частини платежів, а після 2011 року — повне блокування фінансування через палестинське питання. Саме у ці роки Китай став основним донором ЮНЕСКО, поступово перетягаючи на себе вплив[10][12].

Чому ЮНЕСКО викликає такий резонанс саме зараз?

Політична епоха останніх років чекала чергового демаршу. Багато питань ЮНЕСКО — це не лише про культуру, але й про політику, права меншин, доступ до освіти, норми етики в технологіях. Для американських консерваторів деякі програми виглядають занадто «глобалістськими» або такими, що не враховують американські підходи до внутрішньої політики[8][17].

Сильного удару завдає саме ідеологічна складова: Вашингтон підкреслює необхідність «захисту національного суверенітету», тоді як ЄС, Франція, Німеччина та Канада підкреслюють значення спадкоємності і багатосторонньої співпраці[7][20].

Світ реагує: політики, експерти, союзники — економічні і символічні втрати

Франція та Бельгія назвали рішення США «слабким кроком проти духу співробітництва»[7][20]. Президент Франції Макрон заявив у соціальних мережах, що ця подія не послабить ангажованість Парижа та світу у збереженні спадщини[3].

Генеральний секретар ООН і низка провідних міжнародних експертів нагадали: такий ізоляціонізм може відкрити шлях для посилення інших гравців — зокрема Китаю — у сфері формування глобальної етики й стандартів освіти[4][10][12].

Якими будуть наслідки для американських Світових спадщин?

У США нараховується 26 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (13 природних, 13 — культурних): від національних парків Єллоустоун і Йосеміті до архітектурних ансамблів і пам’яток корінних народів[14][12][6]. Формально статус залишиться, але експерти попереджають: без підтримки міжнародної організації такі об’єкти позбавляться частини ресурсів, консультативної підтримки і захисту у разі загрози руйнування чи недофінансування.

Додаткова загроза — втрати для туризму: статус Світової спадщини приваблює сотні тисяч гостей, а його підґрунтя — часто міжнародна промоційна кампанія, яку покриває саме ЮНЕСКО[9][14].

Наука, інновації, AI: розірвані глобальні зв’язки

Американські університети, технологічні компанії та IT-громада відкрито підтримували участь країни у розробці принципів етичного використання штучного інтелекту, а також спільних наукових проектів (від походження COVID-19 до охорони океанічних екосистем)[6][12][9]. Багато проектів, що фінансувалися або сертифікувалися ЮНЕСКО, можуть бути згорнуті, або вимушені шукати підтримку деінде.

На рівні сигналу: це дає шанс країнам із менш демократичними підходами просувати власне бачення нових технологічних стандартів.

Загроза ізоляції та можливі переваги для опонентів

Аналітики погоджуються: вихід США підсилює позиції таких гравців, як Китай, які вже кілька років нарощують свої внески до організації, активно залучають національні ініціативи та просувають політику «м’якої сили» в освітній та культурній царині[10][12][4].

Крім того, вакуум формальних регуляторів (як у сфері штучного інтелекту чи навчальних стандартів) дозволить конкуренції проявитися відвертіше, й не факт, що майбутній порядок буде ліберальним чи відкритим до прав людини.

Вразливі групи: хто втратить найбільше?

Серед груп ризику — містечка і штати США, які покладалися на програми збереження пам’яток; академічна спільнота університетів і профільних шкіл, які отримували частину фінансування через UNESCO Chairs; рухи за екологічну освіту, гендерну рівність, доступ до чистої води[1][6][12].

Також під загрозою перебувають об’єкти світового спадку в нестабільних регіонах, які традиційно були під особливим патронатом USAID через механізми ЮНЕСКО.

Аргументи захисників і критиків: що говорить політичний Вашингтон?

Прихильники виходу стверджують: участь у ЮНЕСКО було витратною (понад $75 млн щороку), організація фінансово залежна, а політика не відповідає «консервативним ідеалам»[3][8][17]. Водночас переважна більшість університетів, освітніх та культурних організацій виступають проти виходу, підкреслюють вплив такого кроку і втрату репутаційного капіталу.

Демократична партія звинувачує Трампа у руйнуванні глобальних альянсів, згадавши аналогічні виходи з ВООЗ та Ради ООН з прав людини[4][14].

Вплив на освіту, доступ до знань і креативність

ЮНЕСКО — це ініціативи з підвищення грамотності, програми підтримки інклюзивного навчання, боротьба з антисемітизмом та фейковими новинами[6][5][12]. Скасування участі США призведе до втрати для тисяч студентів, учителів і культурних діячів — їх діяльність стане менш інтегрованою у світову систему обміну знань.

Візія майбутнього: чи реально повернення і що стане приводом?

Сценарії майбутнього залежать від політичної волі наступної адміністрації США. Міжнародна спільнота сподівається на перегляд рішення, вбачаючи у поверненні Америки – ключ до балансу у питанні глобальних стандартів, збереженні спадщини та розвитку інновацій[4][10][6].

Та попри сподівання, ініціатива щодо повернення поки не розглядається на офіційному рівні — адміністрація Трампа підкреслює, що йдеться про «стратегічно вивірений» курс у пріоритетах зовнішньої політики.

Висновки: Світ на роздоріжжі

Відмова США від участі у ЮНЕСКО – це не просто бюрократичний акт, а глибока зміна балансу сил у світі освіти, науки, культури й етики майбутнього. Головні виклики — це ризик домінування локальних підходів у глобальних стандартах, ослаблення захисту світового спадку та звуження горизонтів для багатьох нових поколінь.

Навіть якщо фінансова складова сьогодні вже не критична, сама втрата ролі лідера у світових процесах є найболючішою для самих Сполучених Штатів. Глобальна спільнота із занепокоєнням спостерігає: чи стане цей демарш остаточною втратою Америки статусу рушія цінностей ХХІ століття, чи це лише тимчасова тактична пауза перед новим діалогом цивілізацій?

Джерела

1. UNESCO: Withdrawal of the United States of America from UNESCO
2. US Department of State: The United States Withdraws from the United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO)
3. Reuters: Trump pulls US out of UN cultural agency UNESCO for second time
4. NYT: What to Know About the U.S. Move to Withdraw From UNESCO
5. UN News: UN laments US withdrawal from its educational and cultural agency
6. Sustainability Magazine: What does US UNESCO Exit Mean for the Environment?
7. Belga News Agency: US withdrawal from Unesco ‘weakens international cooperation’
8. CNN: US to withdraw from UN scientific and cultural agency UNESCO
9. Supply Chain Digital: What UNESCO Withdrawal Means for Trade and Conservation Ties
10. Financial Express: US pulls out of UNESCO – What this exit means for the organisation and its global role?
11. Global China Daily: US to leave UNESCO, drawing global rebuke
12. Current Affairs: US Withdraws from UNESCO Again After Joining 2 Years Ago
13. DW: US leaves UNESCO again over alleged anti-Israel agenda
14. TIME: What Trump Quitting UNESCO Means For 26 US World Heritage Sites
15. NPR: U.S. withdraws from UNESCO over ‘divisive social and cultural causes’
16. Le Monde: US announces its withdrawal from UNESCO
17. Free Press Journal: US To Withdraw From UNESCO Again, Citing ‘Divisive Agenda’
18. France Diplomatie: United Nations – United States’ withdrawal from UNESCO