99 російських дронів і ракет Іскандер проти України: як ППО відбила нічну атаку 15 серпня

Майже сотня шахедів і дві балістичні ракети одночасно атакували п’ять областей, але українські сили оборони зуміли знешкодити дві третини загроз у небі

Ніч із 14 на 15 серпня 2025 року стала черговим випробуванням для української протиповітряної оборони: росіяни запустили по Україні дві балістичні ракети «Іскандер-М» та рекордні 97 ударних безпілотників різних типів. Це одна з найбільших хвиль атак за останні тижні, що засвідчує зростання російського арсеналу дронів та намагання перевантажити українську ППО кількісним натиском^{1 2 3} .

Масштаб атаки: звідки і чим били російські військові

Згідно з повідомленням Повітряних сил ЗСУ, атака розпочалася о 19:30 вечора 14 серпня і тривала всю ніч. Росіяни використали класичну тактику багатовекторного удару: дві балістичні ракети «Іскандер-М» запустили з Воронезької та Брянської областей, а 97 ударних безпілотників типу «Шахед» та дронів-імітаторів різних типів — з території п’яти російських регіонів: Курська, Орла, Брянська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового^{1 2} .

Цей напад підтверджує нову російську стратегію 2025 року — використання масових хвиль дронів для виснаження української ППО. За даними британської розвідки, лише в липні 2025 року Росія запустила по Україні рекордні 6200 дронів, встановивши новий місячний максимум⁴ . Серпневі атаки поки що мають менший масштаб, але експерти пов’язують це з підготовкою до саміту Трампа і Путіна на Алясці.

Цілі російського удару: прифронтові території під вогнем

Основними цілями ударних безпілотників стали прифронтові райони чотирьох областей: Харківської, Сумської, Донецької та Чернігівської. Балістичні ракети «Іскандер-М» були спрямовані на Харківщину та Чернігівщину — регіони, які вже місяцями перебувають під постійними обстрілами і є ключовими для російських спроб дестабілізувати північний та східний напрямки^{1 3} .

Вибір цих областей невипадковий: Харківська область залишається важливим промисловим центром України, Сумська область межує з російським Курськом, де точаться бої, Донецька область — це фронтова зона активних військових дій, а Чернігівська область має стратегічне значення для захисту північних підходів до Києва⁵ .

Робота української ППО: результати протидії масовій атаці

Станом на 08:00 ранку 15 серпня українська протиповітряна оборона продемонструвала високу ефективність, знешкодивши 63 із 97 ворожих безпілотників — це майже 65% від загальної кількості дронів^{1 2 3} . У відбитті атаки брали участь авіація, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Особливістю нічної оборони стало використання комплексного підходу: частину дронів збивали в повітрі традиційними засобами ППО, частину — подавляли системами радіоелектронної боротьби, що змушувало їх втрачати контроль та падати в безлюдних місцевостях. Цей метод дозволяє економити дорогі зенітні ракети та підвищує загальну ефективність оборони⁶ .

Влучання та наслідки: що не вдалося перехопити

Попри високу ефективність ППО, зафіксовано влучання ракет та 34 безпілотників на 13 локаціях по всій території атакованих областей^{1 3} . Це означає, що приблизно 35% російських ударних засобів досягли своїх цілей або вибрали альтернативні об’єкти для атаки.

Детальна інформація про наслідки атаки поки що уточнюється місцевими військовими адміністраціями. За попередніми даними, серед уражених об’єктів — як цивільна, так і військова інфраструктура. Характерно, що російські сили продовжують тактику змішаних ударів: поєднання високоточних балістичних ракет з масовими атаками дешевих дронів⁷ .

Еволюція російської тактики: від поодиноких ударів до масових хвиль

Атака 15 серпня демонструє еволюцію російської стратегії повітряного терору. Якщо на початку повномасштабного вторгнення Росія використовувала переважно дорогі крилаті ракети, то нині основний акцент робиться на дешевих, але ефективних дронах іранського виробництва та їх російських копіях^{4 8} .

За даними українських військових аналітиків, Росія значно наростила виробництво безпілотників. Якщо раніше щоденне використання дронів рідко перевищувало 20-30 одиниць, то тепер регулярними стали атаки з використанням 50-100 і більше безпілотників за ніч. Це створює системне навантаження на українську ППО та змушує постійно адаптувати тактику оборони⁹ .

Міжнародний контекст: постачання дронів та протидія

Масштабні російські атаки дронами стали можливими завдяки тісній співпраці з Іраном, який постачає не лише готові безпілотники типу «Шахед», але й технології для їх виробництва на російській території. За даними західної розвідки, Росія планує виробити близько 79000 дронів різних типів протягом 2025 року^{4 10} .

У відповідь на ці загрози Україна активно диверсифікує свою протиповітряну оборону. Окрім традиційних систем ППО західного виробництва, все більшу роль відіграють мобільні вогневі групи, оснащені переносними зенітними комплексами та кулеметами великого калібру. Такий підхід дозволяє ефективно боротися з низьколітними цілями при значно менших витратах¹¹ .

Технічні особливості перехоплення: виклики для ППО

Нічна атака 15 серпня виявила кілька технічних викликів для української протиповітряної оборони. По-перше, російські «Іскандери» останніх модифікацій здатні маневрувати в польоті, що ускладнює їх перехоплення системами «Патріот»¹² . По-друге, масове використання дронів-імітаторів поряд із бойовими безпілотниками створює додаткове навантаження на радіолокаційні станції та системи наведення.

Експерти з оборонної галузі відзначають, що ефективність перехоплення 65% цілей у такій масовій атаці — це високий показник, що свідчить про професіоналізм українських військових та якість інтегрованої системи ППО⁶ . Для порівняння: у липні 2025 року під час найбільшої атаки за всю війну (728 дронів) українська ППО знешкодила близько 70% цілей.

Регіональні особливості оборони: як захищали різні області

Кожна з атакованих областей мала свою специфіку оборони. Харківська область, як найбільш загрожений регіон, використовувала багатоешелоновану систему: дальню ППО для перехоплення ракет, мобільні групи для дронів на підльоті та міську ППО для захисту критичної інфраструктури¹³ .

Сумська область, яка межує з російським Курськом, зосередилася на раннєму виявленні та перехопленні цілей на дальніх підступах. Чернігівська область застосовувала тактику «розумного» використання ресурсів ППО: пріоритетне прикриття населених пунктів та об’єктів критичної інфраструктури⁵ .

Психологічний аспект: вплив масових атак на цивільне населення

Масштабні нічні атаки, як та, що відбулася 15 серпня, мають не лише військове, але й психологічне значення. Росія свідомо обирає нічний час для максимального впливу на цивільне населення: переривається сон, створюється атмосфера постійної тривоги, ускладнюється робота транспортної системи та підприємств¹⁴ .

Однак українське суспільство демонструє високу стійкість до такого тиску. Системи оповіщення працюють ефективно, населення дотримується правил безпеки під час повітряних тривог, а координація між військовими та цивільними службами забезпечує мінімізацію втрат¹⁵ .

Економічний вимір протиповітряної оборони

Вартість нічної атаки 15 серпня для російської сторони становила приблизно 15-20 мільйонів доларів США: дві ракети «Іскандер-М» коштують близько 3 мільйонів доларів кожна, а 97 дронів типу «Шахед» — від 20 до 50 тисяч доларів за одиницю¹⁶ . Для України вартість відбиття атаки була значно меншою завдяки використанню ефективних та економічних методів перехоплення.

Цей економічний дисбаланс поступово працює на користь України: Росія витрачає мільярди доларів на виробництво та запуск ударних засобів, тоді як Україна оптимізує витрати на оборону, використовуючи розумне поєднання високотехнологічних та бюджетних рішень¹⁷ .

Перспективи розвитку протиповітряної оборони України

Успішне відбиття атаки 15 серпня підтверджує правильність українського підходу до розбудови багатошарової ППО. У найближчих місяцях очікується підсилення української протиповітряної оборони за рахунок нових західних систем та модернізації існуючих¹⁸ .

Особлива увага приділяється розвитку власного виробництва засобів ППО та дронів-перехоплювачів. Україна вже демонструє значні успіхи у створенні ефективних та недорогих рішень для боротьби з російськими безпілотниками¹⁹ .

Висновки: уроки нічної битви в небі

Нічна атака 15 серпня стала черговим підтвердженням ефективності української системи протиповітряної оборони та професіоналізму Сил оборони. Знешкодження 63 із 97 російських безпілотників та успішна робота по всіх напрямках атаки демонструють високу готовність України до відбиття масових повітряних ударів.

Водночас ця атака засвідчує, що російські спроби терору з повітря продовжуватимуться та масштабуватимуться. Україна має бути готовою до ще більших викликів, продовжуючи модернізацію ППО та розвиток власних оборонних технологій. Кожна успішно відбита атака — це крок до остаточної перемоги та захисту українського неба.

Джерела