80 дронів за ніч: як РФ програла повітряну атаку, але знову вдарила по містах

Росія вкотре вирішила «поговорити» з Україною мовою ударних БПЛА — і, як завжди, під покровом ночі. З вечора 9‑го і до ранку 10 грудня небо над країною гуділо від Shahed та інших дронів, запуск яких у Москві, очевидно, вважають стратегічною мудрістю. Повітряні сили фіксують 80 безпілотників, із яких 50 наші оборонці збивають або придушують, але частина все ж проривається — з влучаннями, уламками, пожежами й черговими руйнуваннями там, де люди просто намагалися дожити до ранку.

За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 10 грудня російська армія атакувала Україну 80 ударними безпілотниками кількох типів, зокрема Shahed і «Гербера», запущеними з різних напрямків території РФ та окупованого Криму.^{2 3} До ранку українська ППО змогла збити або придушити 50 ворожих дронів, однак зафіксовано 29 влучань у семи локаціях, де виникли пожежі й пошкодження цивільної інфраструктури.^{1 2 3}

Маршрут атаки: звідки летіли й куди націлились дрони

Повітряні сили повідомляють, що дрони запускали з кількох напрямків: із території Брянської, Орловської та Курської областей РФ, а також з району Приморсько-Ахтарська та окупованого Криму, де традиційно базуються пускові установки Shahed.^{2 3} Така «веєрна» схема дозволяє росіянам одночасно навантажувати ППО на півночі, сході й півдні, змушуючи українські розрахунки розподіляти сили за кількома повітряними напрямками.

Удар прийшовся насамперед по південних і східних областях, де ворог намагається виснажити не лише зенітні комплекси, а й нервову систему місцевих мешканців безперервними нічними тривогами.^{1 2} За інформацією українських регіональних медіа, частина дронів цілила по промислових об’єктах і критичній інфраструктурі, включно зі складами, логістичними вузлами та енергетичними об’єктами, ще один блок – по житловій забудові, де уламки та вибухові хвилі традиційно «не розрізняють», хто був їхньою первинною ціллю.^{1 3 6}

Робота ППО: 50 збитих і подавлених цілей із 80

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотні комплекси та мобільні вогневі групи Сил оборони – стандартний, але вже добре відпрацьований набір для боротьби з масованою дроновою атакою.^{1 2 3} Станом на 09:00 військові підтвердили збиття або придушення 50 ворожих БПЛА, переважно Shahed, «Гербера» та безпілотників інших типів, на півдні та сході країни.^{1 2 3}

Формулювання «збито/подавлено» означає, що частину дронів знищили кінетичними засобами (зенітні ракети, стрілецька зброя мобільних груп), а частину – змусили збитися з курсу або впасти завдяки засобам РЕБ, коли безпілотник втрачає зв’язок із оператором або навігацію.^{1 3 6} Це один із небагатьох випадків, коли російська ставка на дешеві «мопеди» грає проти самої РФ: чим більше вони запускають малоінтелектуальних дронів із обмеженими каналами зв’язку, тим більше шансів, що їх можна пошкодити не витрачаючи дорогі ракети ППО.

29 влучань: де не встигли добити «мопеди»

Попри ефективну роботу ППО, Повітряні сили й українські медіа підтверджують 29 влучань ударних БПЛА у семи локаціях країни – при цьому оприлюднюються переважно узагальнені дані, щоб не допомагати ворогу коригувати наступні атаки.^{1 2 3} Відомо, що частина влучань спричинила пожежі на промислових об’єктах, були пошкоджені складські приміщення, транспортна інфраструктура та будівлі цивільного призначення, зокрема житлові будинки й об’єкти малого бізнесу.^{1 2 6}

Регіональні чиновники повідомляють про постраждалих і руйнування, проте точна кількість жертв уточнюється – традиційно частина інформації з’являється із запізненням через необхідність повідомити родини та завершити рятувальні роботи.^{1 2} На тлі цього Повітряні сили наголошують: атака тривала ще вранці, коли в повітрі залишалося кілька ворожих БПЛА, тож українців просили не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, навіть якщо «здається, що все вже відстрілялися».^{1 2 7}

Тренди російських атак: числа змінюються, логіка – ні

Ніч на 10 грудня вписується в серію масованих атак, які РФ здійснює останніми тижнями, намагаючись одночасно виснажити українську ППО й психологічно тиснути на цивільне населення перед зимою.^{5 8} Напередодні, у ніч на 9 грудня, росіяни запускали вже 110 дронів із семи напрямків, із яких українська ППО збила 84 цілі, але зафіксовано 24 влучання по дев’яти локаціях – ритм, у якому ворожі планувальники дуже хочуть, щоб країна просто втомилася рахувати сирени.⁵

Ще раніше Росія застосовувала комбіновані удари, поєднуючи дрони з балістичними й крилатими ракетами: ЛБ.ua, українські та міжнародні медіа нагадують про атаки, де в один нічний період запускали понад 200 БПЛА та кілька ракетних залпів, намагаючись пробити насичену ешелоновану оборону.^{8 9} Тенденція очевидна: дрони стали для Росії універсальним інструментом – від «розвідки боєм» ППО до прямої зброї терору проти енергетики й житлових кварталів.

Цілі Кремля: енергетика, логістика, психологія

Українські й західні аналітики сходяться: стратегічні цілі дронових атак РФ мало змінилися з 2022 року. По-перше, це енергетична система: удари по підстанціях, теплових станціях та лініях електропередачі покликані ускладнити проходження опалювального сезону, створити локальні відключення й змусити Україну витрачати ресурси на постійний ремонт, а не модернізацію.^{8 9} По-друге, логістика – вузли залізниці, склади пального, промислові зони поруч із важливими транспортними коридорами, по яких іде постачання на фронт.^{6 9}

По‑третє, чистий психологічний тиск: десятки дронів, що гудуть над містами вночі, виснажливі багатогодинні тривоги, невизначеність щодо того, куди прилетить наступний «Shahed», – це спосіб робити кожну ніч для українців лотереєю, в якій головний приз – просто дожити до ранку.^{6 8} Саме тому ворог охоче б’є по цивільних цілях навіть тоді, коли вони не мають жодного військового значення, – сам факт хаосу й страху тут вважають результатом.

Ефективність ППО: успіхи є, але «стелі» ще не досягнуто

Те, що з 80 запущених БПЛА 50 було збито або подавлено, – показник високої ефективності української ППО, яка за три роки війни навчилася працювати з масованими роями дронів у режимі майже щоденної практики.^{2 3} Порівняння із попередніми хвилями атак показує прогрес: у жовтні 2025‑го при схожих масованих нальотах вдавалося збивати меншу частку цілей, натомість тепер мобільні групи й РЕБ займають у загальній картині дедалі більшу частку результативних перехоплень.^{5 8}

Однак 29 влучань – це нагадування, що ідеального «зонтика» не існує: країна з площею понад 600 тисяч квадратних кілометрів фізично не може бути однаково щільно прикрита в кожній точці, особливо з урахуванням обмеженої кількості сучасних систем дальньої й середньої дії.^{6 8} Саме тому українське командування продовжує просити партнерів не лише про додаткові комплекси Patriot, NASAMS чи IRIS‑T, а й про боєприпаси до них, а також про розширення можливостей для виробництва власних систем ППО й БПЛА-перехоплювачів.

Міжнародний фон: дрони як глобальний виклик

Масовані атаки на Україну вже давно стали ілюстрацією глобальної проблеми: дешеві ударні дрони, які можна виробляти тисячними серіями або купувати в авторитарних партнерів, руйнують стару модель протиповітряної оборони, побудовану навколо дорогих ракет проти дорогих цілей.^{8 9} Західні аналітичні центри й військові експерти прямо пишуть, що досвід України змушує переосмислити доктрину ППО – від розвитку систем РЕБ і дронів‑перехоплювачів до створення багаторівневих сіток із дешевих сенсорів та мобільних вогневих груп.^{8 9}

Для РФ ця «дешевизна» – головний аргумент продовжувати обстріли навіть у ситуації, коли стратегічний ефект від них зменшується: кожен збитий Shahed усе одно вимотує українські ресурси й змушує відволікати увагу командування, тоді як виробничі потужності Росії та її іранських партнерів повільно, але впевнено нарощують обсяги нових партій дронів.^{8 9} Саме тому ніхто не очікує швидкого згортання цих атак – радше, навпаки, їхньої подальшої адаптації до українських контрзаходів.

Українська відповідь: адаптація, розосередження, відновлення

Попри щоденний характер загрози, Україна не грає в пасивну оборону. Сили оборони й енергетичні компанії з 2022 року активно розосереджують критичну інфраструктуру, будують захист для підстанцій, застосовують резервні схеми живлення та маневрують потужностями, щоб зменшити ефект навіть від успішних ударів ворога.^{8 9} У результаті ті ж 29 влучань, які могли б означати масові відключення кількох областей у перший рік війни, нині найчастіше обмежуються локальними аваріями з відносно швидким відновленням.

Паралельно триває розвиток власних ударних спроможностей України, включно з дальніми дронами, здатними бити по військових і промислових цілях глибоко в російському тилу – від нафтобаз до авіабаз, з яких злітають ті самі «Shahed», що ночами летять на українські міста.⁹ Кожен успішний удар по російській логістиці й виробничій базі дронів – це вклад у те, щоб у наступні ночі над Україною було менше цілей, які ППО взагалі доведеться перехоплювати.

Джерела

1. НСН: «Нічна повітряна атака 10 грудня: є загиблий, удар по об’єктах інфраструктури, ППО збила/подавила 50 БпЛА»
2. Факти ICTV: «РФ вночі атакувала Україну 80 дронами: як відпрацювала ППО»
3. Magnolia-TV: «Ввечері та вночі Сили оборони збили та подавили 50 БпЛА ворога»
4. Межа / інші українські онлайн-видання: матеріали про масовану атаку дронами 10 грудня 2025 року
5. Новини Донбасу: зведення про атаку 9 грудня – 110 БпЛА, 84 збиті цілі
6. Регіональні українські медіа: повідомлення про влучання та пожежі внаслідок дронових атак
7. Повітряні сили ЗСУ: офіційні Telegram‑повідомлення про типи БПЛА та роботу ППО
8. ЛБ.ua та інші загальнонаціональні ЗМІ: аналітика щодо масованих атак дронами й ракетами восени‑взимку 2025 року
9. Міжнародні ЗМІ та аналітичні центри: огляди змін тактики РФ у дронових ударах по Україні