62% українців вимагають заборони церков РФ: опитування «Рейтинг»

Суспільство дедалі виразніше висловлює позицію щодо релігійних структур, які зберігають зв’язки з державою-агресором, і це свідчить про глибокі зміни в національній свідомості.

Опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведене 4–9 травня 2026 року, засвідчило: 62% громадян України підтримують законодавчу заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Водночас 80% респондентів виступають за повний розрив Української православної церкви з Московським патріархатом. Ці цифри не просто фіксують настрої — вони показують, як війна переформатувала ставлення до релігії як знаряддя впливу.

Законодавче тло та хронологія подій

У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон, який унеможливлює діяльність релігійних організацій, підпорядкованих російським центрам. Президент Володимир Зеленський підписав документ, надавши церквам дев’ять місяців на розрив зв’язків. Спеціальна комісія Державної служби з етнополітики та свободи совісті мала контролювати виконання норм. Станом на червень 2026 року процес триває, хоча частина громад уже задекларувала незалежність.

Міжнародна реакція не забарилася. У січні 2026 року ООН оприлюднила критику українського релігійного законодавства, заявивши про недостатню доказову базу для заборони УПЦ МП. Проте українські правозахисники наголошують: закон не обмежує свободу віросповідання, а лише блокує зовнішній політичний вплив.

Деталі травневого опитування

Вибірка охопила 2000 респондентів віком від 18 років по всій території України, крім тимчасово окупованих районів. Похибка не перевищує 2,2% при довірчій імовірності 0,95. 57% опитаних прямо підтримують заборону діяльності УПЦ під керівництвом митрополита Онуфрія, а 67% — запровадження персональних санкцій проти нього. 68% вважають рівень свободи віросповідання в Україні високим, водночас 79% погоджуються, що держава зобов’язана регулювати релігійну сферу, коли виникає загроза національній безпеці.

РПЦ як знаряддя гібридної агресії

Російська православна церква систематично використовує релігійну риторику для виправдання агресії. Патріарх Кирило неодноразово називав вторгнення «священною війною», а парафії УПЦ МП на підконтрольних територіях часто ставали осередками проросійської агітації. Аналітики порівнюють таку тактику з методами ХАМАС та інших радикальних рухів, які перетворюють віру на політичну зброю.

У 2025–2026 роках Служба безпеки України задокументувала низку випадків, коли священнослужителі УПЦ МП поширювали матеріали, що заперечують українську державність. Це стало додатковим аргументом на користь посилення контролю.

Реакція суспільства та регіональні відмінності

Найвищий рівень підтримки заборони спостерігається на заході та в центрі країни — понад 70%. На сході та півдні показники дещо нижчі, проте й там більшість виступає за розрив зв’язків. Молодь віком 18–29 років демонструє найжорсткішу позицію: 71% підтримують санкції проти митрополита Онуфрія.

Ці дані узгоджуються із загальним зростанням патріотичних настроїв після повномасштабного вторгнення. Релігія перестала бути суто приватною справою — вона стала показником лояльності до української державності.

Міжнародний контекст та порівняння

У 2026 році низка європейських країн посилили моніторинг релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Литва та Латвія вже ухвалили аналогічні обмеження. Український досвід розглядається як прецедент для формування єдиної європейської політики щодо релігійного екстремізму, що походить із РФ.

Водночас правозахисні організації наголошують на необхідності прозорості процесу: будь-які рішення мають ухвалюватися на підставі конкретних доказів, а не загальних підозр.

Майбутнє релігійного ландшафту України

Експерти прогнозують подальше скорочення кількості парафій УПЦ МП, які не розірвуть зв’язків із Москвою. Частина громад уже переходить до Православної церкви України. Цей процес супроводжується як юридичними, так і суспільними дискусіями про баланс між свободою совісті та національною безпекою.

Станом на початок червня 2026 року комісія Держслужби з етнополітики продовжує перевірки. Очікується, що до кінця року буде оприлюднено повний реєстр організацій, які не виконали вимоги закону.