5 цікавих фактів про сервіс пошуку роботи Jooble

Jooble — молода IT-компанія, яка розробляє пошуковик вакансій. Jooble стоїть на 10-му місці в рейтингу Forbes з оцінкою стану від $110 млн. Як народжувалися ідеї, з якими труднощами довелося зіткнутися творцям Jooble, пише Forbes. Редакція dev.ua зробила добірку найцікавіших фактів про один з найбільших агрегаторів вакансій.

Сайт Jooble об’єднує оголошення з тисячі джерел, тут же і посилання на сайти роботодавців, і партнерські сайти пошуку роботи для зручності користувача, щоб на одному ресурсі можна було знайти всю необхідну з пошуку роботи інформацію.

Як виник Jooble

Двоє друзів і однокашників-одногрупників, програмісти Роман Прокоф’єв та Євген Собакар у 2006 році придумали створити агрегатор вакансій. Назву переінакшили від Google, а прототипом для логотипа стала іграшка. Менше, ніж через пів року сайт почав роботу.

«Долини смерті», які пройшли Jooble

Перше, на чому спіткнувся Jooble, у 2006 році — це стеля в кілька тисяч відвідувань в Україні. Коментуючи це, Прокоф’єв сказав, що основна якість підприємців — не розум, кмітливість або вміння знайти спільну мову, а завзятість, і головне при цьому не доходити до фанатизму.

Потім була криза 2008 року, коли від закриття Jooble врятував вихід на міжнародну арену. Дмитро Гринь, однокурсник засновників і багаторічний CTO Jooble, каже, що не було коли підняти голову, і що всі зусилля йшли на роботу в нових країнах, які вони підключали по чотири в місяць.

У 2014 році Google радикально змінив правила ранжування в пошуковій видачі. Замість опори на ключові слова оптимізація почала визначатися десятками прямих і синтетичних метрик на кшталт швидкості завантаження, задоволеності користувачів та актуальності контенту. Для виходу Jooble довелося радикально переробляти продукт: давати розгорнуті описи вакансій без переходу на сайт партнера, скорочувати кількість позицій, закріплених в топі за гроші.

За ним настала криза ідентичності — керівники почали рухати співробітників з фахівців у рекрутери, котрі дають їм необхідні інструменти, вимагати від них закривати вакансії, і без згуртованості й розуміння кінцевої мети все почало сипатися.

Після зростання у 2017 році, коли Jooble став другим за популярністю сайтом з пошуку роботи після Indeed, потрібно було розв’язувати питання, якими засобами боротися з таким великим конкурентом, враховуючи, що великих вкладень від інвесторів не передбачалося. Рішення знайшли знову неординарне: залучити роботодавців, які б безпосередньо розміщували оголошення на сайті Jooble, на що Джоб-борди Work.ua та rabota.ua відреагували однозначною та швидкою відмовою від ресурсу Jooble. Рятувальним кругом виступила диверсифікація — жодна країна не займає в структурі виторг понад 9%, з іншого — зміна структури управління (всередині компанії сформували новий напрямок — платформу DTE для прямої взаємодії роботодавців і здобувачів).

Цільова аудиторія DTE — люди, які не можуть дозволити собі ходити на нескінченні співбесіди, не користуються електронною поштою і навіть не пишуть резюме. Живучи від зарплати до зарплати, із середнім бюджетом на їжу на сім’ю до 55 грн, робочі люди можуть прожити на накопичення до трьох днів, і не мають можливості витрачати час на пошук роботи.

Як і скільки заробляє Jooble

У 2020-му році, за словами Прокоф’єва для Forbes, він оцінив би компанію в $110 млн, але на цей час вважає, що зараз цифра значно вища. Опублікований розмір виторг ТОВ «Джубл СНД» — трохи менше $3 млн, але це тільки невелика частина від загального обсягу.

Бізнес-модель Jooble виглядає як горизонтальна структура, де раді директорів, до якої входять засновники, глава по агрегації та фінансовий директор підкоряються глави ключових відділів: по залученню трафіку, з найму та управління персоналу, платформа DTE, яка приймає і передає дані через канали зв’язку, Data Science — збору та аналізу масивів даних, і відділу з розвитку бізнесу.

Jooble придумали нові маркери. Раніше роботодавці платили за кліки на вакансії, з початку липня компанія ввела власну монету Jooble Coin і пропонує оплачувати тільки взаємодію з контактною інформацією.

Монетизація діє так: роботодавець отримує 10 монет на місяць безкоштовно, а решта може докуповувати за підпискою вартістю від 680 грн в місяць до $570 000 на рік. Монети йдуть на те, щоб подивитися контакти кандидата в загальній базі, або серед реакцій на вакансію, а також на дзвінки, довші за 30 секунд, які відстежують за допомогою сервісу Ringostat. Мінімальний тариф дозволить наймати до трьох осіб на місяць, максимальний — понад 100.

Хто інвестує в компанію і скільки коштує Jooble

З кінця 2013 року власники сервісу розглядали продаж бізнесу. У 2014 році різко змінили фокус і дозволили фонду Horizon Capital вкласти кошти в Jooble. Деталі угоди тримаються в секреті, але, за даними Forbes, фонд Horizon робить свій внесок близько $10 млн, розраховуючи на прибуток в межах 20% — 25% прибутку.

Інвесткомпанія AVentures Capital, зі слів їх керуючого партнера Євгена Сисоєва, не інвестувала в Jooble, тому що вони вже тоді були для них занадто великі.

Що далі?

«Ми завжди готуємося до гіршого», — каже Прокоф’єв.

При цьому у засновників вже на розгляді підкорення двох ніш:

— стаффінга, надання персоналу за запитом від компаній роботодавців на певний термін;

— супровід працівника протягом всієї кар’єри, підказуючи йому вдалий час для підвищення або зміни місця роботи.