450+ дронів і три десятки ракет: РФ завдала масованого удару по українській енергетиці

Атака масштабу, якого не бачили рік: нова реальність для енергосистеми України

Вночі Україна опинилася в епіцентрі однієї з наймасштабніших атак за всю історію війни¹ . Росія випустила понад 450 дронів-камікадзе й більше ніж три десятки ракет, цілячись у критичну енергетичну інфраструктуру, яка забезпечує елементарне тепло та світло для мільйонів громадян¹ . Ця ніч стала символом нової фази терору, яка не має нічого спільного із воєнною доцільністю — її мета проста: змусити цілу країну зануритись у темряву.

Регіональний масштаб: географія пошкоджень

Унаслідок удару десятки населених пунктів різних регіонів залишилися без електропостачання. Найбільше постраждали Київська, Донецька, Чернігівська, Черкаська, Харківська, Сумська, Полтавська, Дніпропетровська й Одеська області. В окремих локаціях на Дніпровщині та Запоріжжі ситуація наблизилася до критичної: місцеві гемати вже трансформувались у кризові штаби¹ . У Кіровоградській та Херсонській областях — перебої з енергопостачанням і водою.

Кількість постраждалих: цифри та історії

За офіційними даними, кількість травмованих перевищила два десятки; найбільше постраждалих — у прифронтових регіонах. Є повідомлення і про смертельні випадки: у Запоріжжі внаслідок одного з уламків загинула дитина. Волонтери, медики і місцеві адміністрації діють нервово, бо кожна нова хвиля атак — це не лише виклик інфраструктурі, а й людським життям.

Технологія терору: що саме летіло на Україну

За оцінками військових аналітиків, для атаки було використано іранські дрони «Shahed-136» та ракети різних типів, включно з крилатими та балістичними. Такі об’єкти надходять у кількох хвилях — щоб максимально ускладнити роботу ППО. Енергетика стала суцільною мішенню: об’єкти генерації, розподілу, навіть трансформаторні підстанції¹ .

Відновлення: хто і як рятує Україну від темряви

Головна задача — повернути світло у ті домівки, які лишились без електроенергії. Відновлювальні роботи тривають майже безперервно. Назар Асадчий, керівник однієї з ремонтних бригад у Харкові, розповідає: «Ми працюємо під обстрілами — головне, щоб діти не мерзли». За повідомленням президента, кожну годину на об’єктах ураження змінюються групи аварійників. Окрема група працює над водопостачанням у Києві.

Реакція влади: офіційні заяви і заклики

Президент Володимир Зеленський підкреслив, що атака була цинічною й прорахованою. Найбільше турбує — її стратегічний характер: мішенями стали об’єкти, які забезпечують базову «нормальність» життя. Під час нічного звернення він закликав міжнародних партнерів до посилення реальної допомоги, зокрема — у сфері постачання сучасних систем ППО та у підвищенні санкційного тиску¹ .

Ліквідація наслідків: хроніки “без світла”

Жителі Одещини запалюють свічки навіть у пологових будинках, а у Харкові — екстрено організували мобільні точки видачі гарячої їжі та теплого одягу¹ . У Черкаській області місцеві фермери переобладнали трактори на генератори. На Сумщині, через повалені опори ЛЕП, створюють волонтерські команди для розчищення шляхів до пунктів живлення.

Сімейні історії: атмосфера в домівках під обстрілами

Світлана із Дніпра розповідає: «Я відправила дітей до родичів у село, де електрику подають хоч кілька годин на добу. У нас — темрява, як у сценах з романів Стівена Кінга». Надія, жителька Київської області, залишилася в багатоквартирному будинку з двома літніми людьми: «Наша головна цінність зараз — термос з гарячою водою і павербанки».

Психологія війни: як реагує суспільство

У соціальних мережах ширяться флешмоби «#Я_не_боюсь_темряви» — українці підтримують один одного історіями, де найстрашніше вже позаду¹ . Психологи наголошують: такі хвилі атак — випробування для стійкості суспільства і його довіри до держави. Дитячі малюнки зі свічками стали символами нової боротьби — боротьби за звичне світло.

Міжнародна реакція: слово за партнерами

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав партнерів відповісти на удари не лише заявами, але й суттєвими діями: нові пакети ППО, розширення санкцій і швидка допомога об’єктам критичної інфраструктури. Європейські політики відреагували кіпінням гнівних твітів і обіцянок, але український уряд сподівається на постачання більше систем «Patriot» із США і нових пакетів допомоги з Німеччини.

Динаміка атак: порівняння з попередніми роками

Нинішній удар співпав із річницею перших атак по енергосистемі у 2022-му¹ . Вже тоді росіяни зробили ставку на те, що масовані обстріли призведуть до соціального колапсу — але українці адаптуються. У 2023-му — історія повторилась, але модернізована енергетика і волонтерські рухи дозволили зекономити критичний час. У 2025-му цієї ночі було більше дронів, більше ракет, але й більше досвіду у відновленні.

Енергетика як ціль: чому саме вона?

Енергосистема України — це не просто трансформатори і ЛЕП. Це серце економіки, зв’язок між містами, можливість продовжувати життя у зимовий період. Росія намагається вивести її з ладу перед опалювальним сезоном як елемент примусу та шантажу. Ця стратегія терору стала міжнародно визнаним воєнним злочином, за який відповідати доведеться не лише виконавцям.

Оборона проти дронів і ракет: що реально працює

Системи ППО щоденно модернізуються, але навіть найкращі комплекси не гарантують абсолютної безпеки. За даними Міноборони, Україна змогла збити понад половину ракет та дронів під час останньої атаки — але навіть уламки можуть залишити місто без світла і тепла. Наша ППО працює у форматі «максимальна щільність» — коли оператори не мають права на помилку, але їхній ресурс теж не безмежний.

Мешканці міст: як адаптуються

У Харкові працюють “енергетичні точки” — спеціальні автобуси із генераторами, Wi-Fi та зарядкою павербанків. У Львові громадські активісти відкрили безкоштовні нічліжки для сімей із маленькими дітьми. У Києві муніципалітет закупає сотні нових генераторів і поставляє буржуйки у школи. За словами місцевої влади, головна задача — не допустити повторної “зими без світла”.

Символіка спротиву: як ми трансформуємо трагедію

Акція «Година темряви» стала новим ритуалом для тих, хто не піддался паніці. Гаснуть ліхтарі — але з’являються проєктори, що транслюють меседжі «Україна не здається». Одні відкривають музеї пам’яті атак, інші — підтримують креативних художників, які малюють картини на тему сили у темряві. Популярність отримали благодійні вечори у підвалах: вхід — за донат генератору.

Висновки: нова стратегія виживання

Ця ніч — черговий доказ того, що наша енергетика це не просто інженерна система, а символ взаємозалежності й сили. Влада, прості українці, міжнародні партнери — усі мають діяти скоординовано, щоб відновити світло й тепло. Кожен удар змушує шукати нові технології оборони, нові способи підтримки і нові причини залишатися незламними.

Джерела