2025 став найкривавішим роком для цивільних в Україні від 2022-го: що показав звіт ООН

Цифри, з яких починається цей рік, не дають жодних ілюзій: війна для України не «завмирає» і не «заморожується», вона стає дедалі небезпечнішою для тих, хто не тримає в руках зброю. Моніторингова місія ООН з прав людини зафіксувала, що 2025-й став найсмертоноснішим роком для цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му — понад 2,5 тисячі вбитих, понад 12 тисяч поранених, різке зростання кількості ударів по містах у глибокому тилу й системний наступ на енергетичну інфраструктуру.¹

Головні цифри: як змінилася ціна виживання для цивільних

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (HRMMU), протягом 2025 року від насильства, пов’язаного з війною, загинули 2 514 цивільних і ще 12 142 були поранені.¹ Загальна кількість убитих і поранених зросла на 31% порівняно з 2024 роком (2 088 загиблих, 9 138 поранених) і на 70% порівняно з 2023-м (1 974 загиблих, 6 651 поранений).¹

Переважна більшість жертв — люди на підконтрольній Україні території, які загинули або постраждали внаслідок російських ударів по містах, селищах, інфраструктурі, промислових об’єктах, лікарнях та транспорті.¹ HRMMU підрахувала, що 97% усіх верифікованих цивільних жертв 2025 року припадає саме на атаки російських збройних сил по території, де немає окупаційної адміністрації РФ.¹

Тривожна тенденція: цивільні гинуть дедалі частіше

Звіт ООН підкреслює: зростання на 31% порівняно з 2024 роком означає відчутне погіршення рівня захисту цивільних.^{1 6} Керівниця HRMMU Даніель Белл назвала це «виразним сигналом, що війна входить у фазу, коли простору безпеки для мирного населення практично не лишається», наголосивши на «комбінації більш інтенсивних боїв на фронті та розширеного застосування далекобійного озброєння проти міст по всій країні».^{1 6}

Окремий звіт ООН за період із 1 грудня 2024-го до 31 травня 2025 року зафіксував 968 убитих і 4 807 поранених цивільних — це на 37% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.^{6 9} Уже в листопаді 2025-го ООН повідомляла: за перші десять місяців року кількість цивільних жертв (12 062 убитих і поранених) перевищила сумарний показник за весь 2024 рік (9 112), що підтверджує сталість негативного тренду, а не разову «спалахову» динаміку.^{8 10}

Як і чому зросла кількість ударів по містах

ООН фіксує кілька ключових чинників такого зростання. Передусім це посилення російських атак по лінії фронту та у прифронтових регіонах із використанням авіабомб, артилерії, реактивних систем залпового вогню й штурмових безпілотників у щільно заселених районах.⁶ Додатково — розширення практики масованих ракетно-дронових ударів по великих містах далеко від передової, включно з Києвом, Дніпром, Харковом, Львовом, Одесою, Запоріжжям.^{1 3}

У липні 2025 року кількість убитих і поранених цивільних сягнула трирічного максимуму: ООН підтвердила 286 загиблих і 1 388 поранених лише за один місяць, причому жертви зафіксовано в 18 з 24 областей України — від лінії фронту до західних регіонів.⁴ За оцінками HRMMU, майже половина всіх жертв у цей період припадала на удари ракетами, плануючими бомбами та баражувальними боєприпасами по густонаселених районах.⁶

Дрони й ракети: зброя, яка «бачить» цивільних

В окремому блоці звіту ООН наголошується: різке збільшення жертв серед мирного населення пов’язане й із масовим застосуванням Росією ударних дронів малої дальності, які дозволяють оператору в режимі реального часу бачити ціль на екрані.⁶ HRMMU задокументувала щонайменше 207 убитих і 1 365 поранених цивільних лише від атак такими безпілотниками в досліджуваний період, що піднімає питання не просто «помилок наведення», а вибору цілей за повного розуміння, що перед оператором — не військова колона і не позиція ЗСУ.⁶

Даніель Белл прямо заявила: високі цифри загиблих і поранених унаслідок застосування дронів та ракетного озброєння «серйозно ставлять під сумнів дотримання принципу розрізнення між цивільними об’єктами та військовими цілями, а подекуди свідчать про свідоме нехтування цим принципом».⁶ У доповідях детально описано випадки ударів по автобусу з працівниками шахти на Дніпропетровщині, обстрілів лікарень та цивільного транспорту, де військових цілей поблизу не виявлено.^{6 9}

Удари по енергетиці: холод як зброя

2025-й став черговим роком цілеспрямованих атак Росії на енергетичну інфраструктуру України. В ООН наголошують, що удари по електростанціях, підстанціях, газових об’єктах і тепломережах системно посилювалися із наближенням осінньо-зимового сезону, створюючи пряму загрозу для життя мільйонів людей через перебої з теплом, водою, електрикою.^{2 6}

У доповідях за листопад–грудень 2025 року зафіксовано різке збільшення кількості ракетних і дронових атак на енергетичні об’єкти, що, за даними місії, призводило не лише до нових жертв, а й до посилення вразливості літніх людей, дітей, пацієнтів лікарень, які залежні від електроживлення.^{2 3} ООН прямо ставить питання про можливу кваліфікацію таких системних ударів як використання погоди й холоду як інструмента війни проти цивільного населення.

Фронтові регіони: життя під постійним прицілом

У прифронтових областях — передусім Донеччині, Харківщині, Херсонщині — ООН фіксує постійно високий рівень жертв серед цивільних, де провідну роль відіграють артилерійські обстріли, авіаудари та використання авіабомб із великою площею ураження.^{8 9} Міста й селища, розташовані на відстані 10–20 кілометрів від лінії фронту, фактично живуть у режимі безперервної небезпеки: будь-яка черга на воду, автобусна зупинка чи лікарня можуть стати ціллю.⁶

Звіт ООН зауважує: навіть у тих випадках, коли неподалік дійсно є військові об’єкти, масштаби застосування зброї в густонаселених районах свідчать про відсутність спроб мінімізувати шкоду для цивільних.⁶ Використання боєприпасів із великою зоною ураження в міських кварталах, за оцінкою правозахисників, ставить під сумнів реальне врахування принципу пропорційності, закріпленого в міжнародному гуманітарному праві.

Три роки великої війни: понад 14 тисяч загиблих цивільних

Сумарна картина за три роки повномасштабної війни виглядає ще трагічніше. Станом на кінець 2025 року ООН підтвердила загибель щонайменше 14 775 цивільних українців, включно з 755 дітьми, і поранення 39 322 людей, з них понад 2 400 дітей.^{5 8} HRMMU неодноразово підкреслювала, що реальні цифри, ймовірно, вищі, оскільки місія не має доступу до окупованих територій і має обмежені можливості документувати злочини в безпосередній зоні бойових дій.^{5 11}

Показово, що лише з січня по жовтень 2025 року ООН задокументувала 12 062 цивільні жертви (загиблих і поранених), на 27% більше, ніж за той самий період 2024 року, — і це при тому, що зимові місяці з масованими ударами по енергосистемі традиційно додають ще один трагічний пік у кінці року.⁸ У підсумку громадянське населення, яке начебто «не воює», опиняється в ситуації, коли ймовірність стати мішенню зростає з кожним новим етапом війни.

Поза цифрами: що кажуть ці дані про характер війни

Коментарі представників ООН у Женеві та Києві збігаються в одному: зафіксовані тенденції свідчать не про «нещасні випадки», а про модель ведення війни, де удари по об’єктах із високою концентрацією цивільних стали системним інструментом тиску.^{6 11} Мова йде про повторювані шаблони дій — удари по чергах, ринках, транспорті, енергетичних вузлах — які в сукупності формують картину порушення зобов’язань щодо розрізнення цілей і запобігання надмірній шкоді для мирних мешканців.

ООН фіксує і зростання числа порушень прав людини, у тому числі катувань військовополонених та цивільних заручників, але саме статистика жертв серед населення стає найбільш наочним маркером того, наскільки далеко війна відійшла від декларацій про «високоточне озброєння» та «удари лише по військовій інфраструктурі».^{2 6} Для міжнародної системи захисту прав людини це черговий тест: чи здатні існуючі механізми відповідальності встигати за масштабами сучасної війни проти великої європейської країни.

Реакція ООН: попередження Радбезу й заклик до захисту цивільних

На засіданні Ради Безпеки ООН у грудні 2025 року тимчасова керівниця управління ООН з прав людини по Європі Юхіко Гото прямо заявила, що «цивільні в Україні платять дедалі вищу ціну» й що кількість жертв між січнем і листопадом 2025 року зросла на 24% порівняно з тим же періодом 2024-го.⁵ Вона наголосила: від 2022 року ООН верифікувала загибель 14 775 цивільних і поранення 39 322 — і ці цифри не є остаточними.⁵

Звіт ООН закликає всі сторони конфлікту дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, утримуватися від використання вибухової зброї широкої дії в густонаселених районах і забезпечити ефективні розслідування кожного випадку загибелі чи поранення цивільних.^{6 11} Окремо підкреслюється необхідність посилити захист критичної цивільної інфраструктури — передусім енергетичної й медичної — та створити умови для швидкого реагування на масові інциденти з великою кількістю жертв.

Для України та світу: чому цей звіт не можна ігнорувати

Для України оприлюднені ООН дані — це одночасно інструмент правди й болісне нагадування про те, що «домашнього фронту» в цій війні не існує: лінія небезпеки проходить через кожне місто й селище, куди може прилетіти ракета чи дрон.^{1 6} Кожна додаткова цифра в таблиці HRMMU — це не абстракція, а історія сім’ї, яка втратила рідних, дитини, яка більше не повернеться до школи, лікаря, який не доїхав на зміну через удар по дорозі.

Для міжнародної спільноти цей звіт — тест на послідовність. Якщо світ готовий реагувати на зростання жертв лише черговими заявами «глибокої стурбованості», не посилюючи тиску на агресора й не розширюючи підтримку України в захисті неба та критичної інфраструктури, 2025-й може виявитися не піком, а лише черговою сходинкою у статистиці цивільних втрат.^{3 6} У четвертий рік великої війни питання стоїть уже не тільки про те, хто переможе, а й про те, яку ціну заплатять за цю перемогу ті, хто ніколи не тримав у руках зброї.

Джерела

1. UN Human Rights Monitoring Mission in Ukraine: «2025 deadliest year for civilians in Ukraine since 2022» — офіційний оновлений звіт про цивільні втрати за 2025 рік.
2. UN Office at Geneva: «Report reveals significant rise in civilian casualties and rights violations in Ukraine» — про період 1 грудня 2024 – 31 травня 2025 року.
3. CBC / PBS NewsHour: матеріали про посилення російських повітряних ударів по тилових регіонах України та посилання на дані HRMMU.
4. UN HRMMU: «Number of civilians killed and injured in Ukraine reaches three-year monthly high in July 2025» — про рекордні показники жертв у липні 2025 року.
5. Anadolu Agency: виступ Юхіко Гото в Радбезі ООН із загальною статистикою цивільних втрат від 2022 року.
6. UN HRMMU / OHCHR: тематичні доповіді щодо впливу використання ракет, авіабомб і ударних дронів на цивільне населення й об’єкти інфраструктури.
7. CSIS та інші аналітичні центри (у викладі ЗМІ): оцінки впливу мілітаризації фронту та масованих ударів по енергетиці на рівень цивільних втрат.
8. UN News: «Ukrainian civilian casualties rise 27 per cent compared to last year» — про зростання кількості жертв із січня по жовтень 2025 року.
9. UN HRMMU: «Report on the Human Rights Situation in Ukraine, 1 December 2024 – 31 May 2025» — докладний аналіз причин зростання жертв серед цивільних.
10. Losservatorio: огляд підсумкових даних ООН щодо кількості цивільних жертв і динаміки зростання з 2022 року.
11. UN HRMMU: попередні щорічні та спеціальні оновлення, присвячені загальній статистиці порушень прав людини й застосуванню вибухової зброї в Україні з 2022 року.