2021: Миколай, Санта-Клаус і… Байден

09.12.2020 0 By NS.Writer

Що знайдуть українці під ялинкою, якої не буде?

Ще грудень не наважився дмухати зимно на повну силу, ще витирає сльози щирого щему зелена вата над фоточкою, де зібралися за одним напівсирітьським-напівсовковим столиком п’ятеро скромних гостей — мама, тато, хлопчик, ліва ніжка курки і олів’є, ще не ясно, чи буде в України бюджет, а в локдаунів — інтелект, а мрійливі гречкосії потай від проникливої влади вже міркують, що знайдуть під ялинкою-2021?

Милі-премилі мої українці, кохані Тарасом і Лесею, перекохані забужками і подерев’янськими, перегвалтовані бенями, голобородьками та іншими голохвастовими, заспокойтеся — ялинки не буде, будуть лише мрії. І це факт із двома можливими наслідками. По-перше, локдаун-поліцаї не дадуть бігати по вулицях людям з ялинками підозрілого походження і тягнути до хати колюче дерево остогидлого політичного кольору. А по-друге, в україців з’вляються нічим не обмежені можливості подумки, удавано покласти у мріях під удавану ялинку все, що душі завгодно. І не лише, що заслужили, — собі, але й все і всім, хто що заслужив протягом цього, дещо неврівноваженого, 2020-го року, що врешті минає.

Які ж побажання — і кому, і чому саме — хочеться зробити на Різдвяно-Новорічні Свята та на наступний, 2021-й, рік? А давайте вже красно дякувати і радісно мріяти, не все ж слухати темні слова українських скабєєвих і соловьйових із усе більш антиукраїнських телеприймачів. І хай пробачать нам Санта-Клаус із Миколаєм певну передсвяткову непослідовність і еклектичність…

Рідним, близьким, друзям — і всім світлим і чистим, хто у наших душах і серцях, — найцінніше — здоров’я. Рік 2020-й навчив нас берегти здоров’я!

Світлу пам’ять і вдічність — воїнам, що загинули на священній війні із клятим підступним кремлівським ворогом, і лікарям, що загинули на священній війні із клятим підступним вірусом! Ми — переможемо!

Зеленому вождю, заінструктованому і зазомбованому оманами географічними і оманами єрмаковидами офісними, — п’яту повістку до лав Збройних Сил, а от так, по приколу, у нас же зараз все по приколу. І відосік прихованою камерою зняти, як змінюється вираз обличчя нашого верховного головнокомандувача-уклоніста, коли починає здогадуватися, що врешті-решт тебе знайде, прийде і постукає у двері відповідальність за все, що підписав і вчинив над людьми, що довірилися.

І сіро-сивому кардиналу Бені — теж за все, що заслужив, — але вже без приколу: теж повістку. Від ФБР, від будь-кого, хто хоче задати видатному українському бізнесмену незручні американські сполучені питання, на які нарешті доведеться дати невенедиктові відповіді.

Прем’єру — квиток у один кінець до старовинного міста, де навіть кам’яні леви і Діана з Нептуном одягаються у вишиванки. І там, можливо, не лише не питатимуть, де гроші ковід-фонду, але й не смердітиме вічним садовим сміттям.

Очільнику силового відомства, що полюбиляє новісінькі французькі гелікоптери і побиті тепер, а колись теж новесенькі, білосніжні поліцейські гібриди, — йому довгоочікуваного дзвінка на стареньку мобілку про призначення прем’єром, бо хтось же має спробувати реально розгрести конкретні жалюгідні наслідки-2020 у поки що нереальному-2021.

Збірній Україні з футболу — перемогу над швейцарами у очному двобої 30:0, бо 0:3 у віртуальному — нечесно, несправедливо, а тому швейцарському лікарю — стояти у воротах протягом усього того матчу і в усіх подальших снах.

Українській Армії — зброю, навіть стрілецьку, яка добиває якраз до того кабінета чи бункера, де візиту української кулі, снаряду і ракети бояться від першого дня агресії у Криму.

Українським офіцерам — закрити чергу на житло, особливо — що від 1992-го.

Українським вчителям — 4 000…

Філатову — Дніпро.

Українським дослідникам — винайти таку вакцину, щоб той ковід здох назавжди разом зі всіма своїми родичами: −20, −21, −22, −23 тощо…

Тайсону, що повернувся, — усиків, ломаченків і онуфріїв замість «груш», і потім вже можуть не повертатися.

Українським церквам дерев’яним — налагодити електродроти і вже ніколи більше не палати, ні реально, ні у піснях безсоромних кварталів.

Українській гривні — не занурюватися і просто виплисти.

Байдену — пояснювальні від деркачів.

Білорусам — білоруську вимову.

Українцям — українську.

Конституційному Суду — Конституційний Суд.

Демократія чи бардак: хто винен у конституційній кризі?

І ще, спробуйте, українці, мати щастя — не лише мріяти біля телевізора, але й втілювати мрії, не покладаючись на ліву ногу з барського зеленого столика.

…А ще: Україні — українського президента-2021, бо презЕдент-2019-2020 — спроба нездала, і ті два роки вже, на жаль, не повернеш навіть у найрозкутіших мріях під найбільшою реальною ялинкою…

І скиньте нарешті ті рожевозелені окуляри…

ЩеневсеСергійко Щеневсе
для Newssky


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: