«200 тисяч на роботу з виборцями»: як депутати втричі збільшили собі виплати під час війни
04.12.2025Поки уряд пояснює, що кожна гривня в бюджеті-2026 залежить від перемовин із МВФ і партнерами, Верховна Рада тихо закладає в цей самий бюджет бонус для себе: компенсації депутатських витрат зростають утричі. Формально — на «приймальні та юристів». Фактично — ще один рахунок, який суспільству пропонують оплатити з розділу «терпіння виборців».
У схваленому Верховною Радою держбюджеті-2026 депутати провели майже непомітну для широкої публіки, але дуже відчутну для себе правку: компенсації витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень, збільшуються з однієї до трьох місячних зарплат народного обранця й не оподатковуються.9 6 З урахуванням чинних посадових окладів це означає приблизно потроєння таких виплат — орієнтовно до 200 тисяч гривень на місяць на одного нардепа замість колишньої суми, еквівалентної одній зарплаті.6 8
У поясненнях до бюджету ця норма захована у висновках бюджетного комітету до проєкту фінансового документу, який Рада підтримала 3 грудня 257 голосами «за».6 9 Неофіційно, як пише УНІАН, самі депутати підтверджують: підвищення набирає чинності з 1 січня 2026 року, і йдеться саме про «кошти на депутатську діяльність» — утримання приймалень, оплату помічників, юристів, поїздки в регіони й «роботу з виборцями».9
Яку саме норму протягнули через бюджет-2026
Ключова формулювання міститься у висновках Комітету з питань бюджету до законопроєкту про держбюджет-2026: «народному депутату України відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, у розмірі трьох місячних заробітних плат народного депутата України, які не підлягають оподаткуванню».6 9 Раніше компенсація дорівнювала одній місячній зарплаті, тож рішення фактично потроює обсяг цих виплат без додаткового податкового навантаження для самих парламентарів.6 8
Одночасно законопроєктом на 2026 рік частково поновлюється дія положень закону «Про статус народного депутата України» саме в частині відшкодування витрат, які були обмежені чи заморожені в попередні роки через воєнний стан та секвестр бюджету.8 9 Інакше кажучи, депутати не тільки додають собі ще дві «умовні зарплати» зверху, а й знімають низку тимчасових обмежень, запроваджених як антикризовий захід на початку повномасштабної війни.
Скільки це в грошах і хто платить
За оцінками українських медіа, з урахуванням середньої зарплати народного депутата орієнтовно у 70–80 тисяч гривень на місяць нова норма дає сукупну виплату близько 200 тисяч гривень щомісяця на кожного обранця в графі «компенсація витрат на депутатську діяльність».6 8 Загалом, якщо помножити це на 450 депутатських мандатів (незалежно від реальної кількості чинних депутатів), річний обсяг лише цих компенсацій може вимірюватися мільярдами гривень — кошти, які надходять із держбюджету, а значить, із податків платників і зовнішнього фінансування, що йде на закриття дефіциту.3 9
Окремо варто пам’ятати, що йдеться не про базову зарплату чи офіційні «бойові надбавки», а про додаткову статтю видатків — гроші на приймальні, консультантів, «роботу з виборцями» тощо, які при цьому прямо звільняються від оподаткування.6 8 Для значної частини суспільства, яка живе на набагато скромніші суми й водночас чує від уряду про необхідність «затягувати паски», такий фінансовий апетит парламенту виглядає м’яко кажучи дисонансно з воєнною реальністю.
Як це «зашили» в бюджет воюючої країни
Рішення про трикратне збільшення компенсацій ухвалювалося не окремим законом «про зарплати», а всередині головного фіндокумента — бюджету на 2026 рік, який Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому 3 грудня.6 9 Той самий бюджет, де уряд офіційно фіксує рекордні оборонні видатки, дефіцит на рівні понад 18% ВВП та залежність від зовнішнього фінансування в сотні мільярдів гривень.3 5
Міністр фінансів Сергій Марченко у виступі в парламенті наголошував, що кінцеві параметри видатків України в 2026 році прямо залежать від результатів перемовин із партнерами — від МВФ до ЄС та G7 — щодо обсягів допомоги й кредитів.9 3 Очільниця бюджетного комітету Роксолана Підласа чесно попередила: бюджет-2026 майже напевно доведеться переглядати наступного року, бо ситуація з війною, економікою й підтримкою змінюється занадто швидко.9 На тлі цих застережень поява в документі бонусу для народних обранців виглядає як мінімум сміливою в ставленні до власного електорату.
Офіційне пояснення: «це не про розкіш, а про роботу»
Прихильники підвищення — зокрема окремі депутати монобільшості — публічно пояснюють, що йдеться не про «золоті парашути», а про елементарне забезпечення роботи парламенту.8 У коментарях медіа нардепка Марʼяна Безугла назвала критику «популізмом», наполягаючи, що кошти призначені для якісної законотворчості, оплати юристів, експертів, аналітиків, утримання мережі приймалень та виїздів у прифронтові регіони, де виборці теж мають право бачити й чути своїх представників.8
Аргумент звучить знайомо: мовляв, якщо не платити депутатам і їхнім командам достатньо, то або якість законів провалиться, або частину витрат «тихо перекладуть» у тінь — через непрозоре фінансування з боку бізнесу, лобістів чи місцевих еліт.4 8 Справедливості заради, проблема реального фінансування політики й справді існує — але суспільство закономірно ставить зустрічне запитання: чому її розв’язання почали з трикратного збільшення компенсацій для вже й так не найбіднішої групи населення.
Громадська реакція: від «зради» до вимог скасувати норму
Новина про збільшення виплат нардепам миттєво розлетілася соцмережами: заголовки на кшталт «депутати втричі збільшили собі виплати» зʼявилися як в українських онлайн-виданнях, так і на сторінках місцевих рад, що передруковували матеріали УНІАН та інших ЗМІ.6 9 13 У TikTok і Facebook швидко набрали популярність ролики та пости із саркастичними коментарями про «200 тисяч на любов до виборців», «роботу з електоратом преміум-класу» й «патриотизм у трьох зарплатах».
Частина громадських організацій і незалежних експертів уже заявила, що така норма в бюджеті під час повномасштабної війни підриває довіру до парламенту й працює на руку російській пропаганді, яка традиційно грає на темі корупції й «жиру еліт» у воюючій Україні.3 5 Риска особливо чутлива на тлі гучних антикорупційних розслідувань останніх місяців — від операції NABU «Мідас» до відставок міністрів і керівників силових органів, через які міжнародні партнери й так уважно придивляються до кожної статті українського бюджету.2 3
Як це виглядає на фоні вимог до «затягування пасків»
Контраст посилюється тим, що паралельно з ухваленням бюджету-2026 уряд і парламент публічно говорять про складні рішення для суспільства: від можливої оптимізації соціальних програм до посилення податкової дисципліни та жорсткіших правил мобілізації й бронювання.3 11 МВФ і інші донори прямо вказують: Україна мусить демонструвати максимально відповідальну та прозору бюджетну політику, аби виправдати надані кредити й гранти — і саме тут у кадр заходить абзац про додаткові сотні мільйонів для депутатських витрат.
Для багатьох українців, які вже третій рік живуть у режимі скорочених доходів, волонтерських зборів і «підвісних» виплат від держави, новина про трикратне збільшення компенсацій нардепам звучить як дуже поганий жарт.9 11 Особливо — коли паралельно тривають дискусії про справедливість грошового забезпечення військових, які отримують менше, ніж сумарний пакет компенсацій та окладів одного депутата, який теоретично має представляти саме їхні інтереси.
Юридичні й політичні наслідки: чи можуть це скасувати
Формально норма про збільшення компенсацій є частиною закону про держбюджет-2026, отже, її зміна або скасування можливі лише через нові правки до бюджету чи окремий закон, який коригуватиме положення про статус нардепа й порядок відшкодування витрат.8 9 Очевидно, що без політичної волі самих парламентських фракцій, у першу чергу монобільшості, шансів на таке скасування небагато — особливо якщо суспільний тиск не переросте в системну кампанію з вимогою перегляду цієї частини бюджету.
При цьому історія вже знає приклади, коли через суспільний резонанс і позицію міжнародних партнерів ВР була змушена швидко «відмотувати» деякі не надто популярні рішення — так було з окремими спробами послабити антикорупційні інституції чи «оптимізувати» декларування.2 5 Питання лише в тому, чи стануть трикратні компенсації нардепам тим самим «червоним прапорцем», на який відреагує не лише емоційний сегмент соцмереж, а й інституційні гравці — від громадських організацій до партнерів України.
Міжнародний фон: коли кожна «зайва» гривня — аргумент у чужих парламентах
Україна заходить у 2026 рік з рекордним запитом на зовнішнє фінансування й одночасно з потребою переконувати скептичних політиків у США та ЄС, що надані кошти не розчиняються в корупційних схемах і завищених апетитах еліт.3 5 Аналітичні центри вже попереджали: будь-які гучні історії про «самопреміювання» українських посадовців моментально стануть аргументами для опонентів продовження допомоги в іноземних парламентах.
На цьому тлі трикратне збільшення виплат нардепам, хай би як його намагалися прикрасити словами про «боротьбу з тіньовим впливом», виглядає щонайменше недалекоглядно.3 4 Коли мова зайде про наступний транш кредитів чи військової підтримки, комусь обов’язково захочеться дістати з папки новину про 200 тисяч для депутатів і поставити логічне запитання: «А точно це зараз пріоритет?»
Український висновок: чия це насправді «компенсація»
Формально рішення про збільшення виплат подано як технічну правку в межах бюджету: компенсувати парламентарям витрати на роботу так, щоб вони менше залежали від неформального фінансування й могли якісно виконувати повноваження.8 9 Неформально ж суспільство бачить у цьому черговий сигнал про те, що навіть у третій рік великої війни у частини політичного класу руки тягнуться до тих самих важелів — «додати собі трохи ще», бажано тихо й у загальному пакеті рішень.
Питання не лише в самій цифрі, а в моменті: коли країна тримається на донатах, міжнародних кредитах і виснаженому тилі, кожна «компенсація» для еліт неминуче сприймається як ще один рахунок, виставлений суспільству.3 9 І чим довше депутати ігноруватимуть цю оптику, тим дорожче потім обійдеться відновлення довіри — і всередині країни, і на тих міжнародних майданчиках, де вирішується, чи буде Україні чим закривати дірки бюджету наступного року.
Джерела
- CEPA: аналітика про корупційні розслідування та їхній вплив на довіру до української влади
- Operation Midas (NABU / SAPO, аналітичні огляди): матеріали про масштабні корупційні справи в енергетиці та реакцію суспільства
- VoxUkraine, економічні медіа: аналіз дефіциту бюджету-2026, потреби у зовнішньому фінансуванні та вимог МВФ
- RRR4U / Dixi Group: моніторинги реформ і реакції партнерів на спроби послабити антикорупційну інфраструктуру
- Reuters, PBS, міжнародні ЗМІ: публікації про корупційні скандали в Україні й контекст ухвалення бюджету
- Novosti-N: «Українські нардепи збільшили собі зарплату втричі: тепер отримуватимуть 200 тисяч»
- Strana.ua: «Виплати нардепам у 2026 році збільшено втричі»
- Інформатор: «ВР підтримала збільшення зарплати нардепам на 120 тисяч грн»
- УНІАН: «Народні депутати втричі збільшили собі виплати»
- Сайти органів місцевого самоврядування (зокрема Переяславської міськради): передруки новин про збільшення компенсацій витрат нардепів
- VisitUkraine / інші довідкові ресурси: огляди змін, пов’язаних із ухваленням держбюджету-2026
